Рішення № 11049488, 03.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2010 р. Справа № 54/204-10

вх. № 7368/4-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Устименко А.Д., дов. № 26.07.2010 року

відповідача - Пулькін Ю.П., дов. № 9-1 від 10.09.2010 року

розглянувши справу за позовом Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України, м. Харків

до ТОВ "Альт Лазер", м. Харків

про стягнення 36331,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ "Альт Лазер" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 2306, укладеним між сторонами 01.01.2006 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 36331,50 грн., з яких 30617,72 грн. - основна заборгованість та 5713,78 грн. - пеня. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором щодо своєчасного внесення орендних платежів. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

У судовому засіданні призначеному на 26.08.2010 року було оголошено перерву до 03.08.2010 року. Після перерви судове засідання продовжено у тому ж складі суду.

01 вересня 2010 року представником позивача до канцелярії суду було надано уточнення до позовної заяви (вх. № 17953), відповідно до яких заявлена до стягнення сума заборгованості за грудень 2009 року - червень 2010 року у розмірі 36331,50 грн. складається з суми основного боргу у розмірі 34282,60 грн., та пені у розмірі 2048,90 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Враховуючи, що згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд вважає, що уточнення до позовної заяви не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству, тому приймаються судом та суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданій до суду 03.09.2010 року заяві про часткове визнання позову (вх. 17088), просить суд прийняти заяву про часткове визнання позову на заявлену позивачем суму основного боргу 30617,72 грн. та відмовити у позові в частині стягнення пені у розмірі 5713,78 грн., у зв'язку з відсутністю доказів про настання строку виконання цього зобов'язання.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 січня 2006 року між Інститутом радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України (позивачем у справі) та ТОВ "Альт Лазер" (відповідачем у справі) було укладено договір оренди № 23А-06 нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІРЕ ім. О. Я. Усикова НАН України.

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди № 23А-06, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 01.05.2007 року, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно, розташоване за адресою: 61085, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 12, загальною площею 71,2 кв.м.

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 25.11.2008 року до договору оренди № 23А-06 від 01.01.2006 року строк оренди за договором оренди № 23А-06 продовжено з 01.01.2009 року по 30.12.2010 року.

17 грудня 2007 року між Інститутом радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України (позивачем у справі) та ТОВ "Альт Лазер" (відповідачем у справі) було укладено договір оренди № 13А-07 нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІРЕ ім. О. Я. Усикова НАН України.

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди № 13А-07, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно, розташоване за адресою: 61085, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 12, загальною площею 57,4 кв.м.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 25.11.2008 року до договору оренди № 13А-07 від 17.12.2007 року строк оренди за договором оренди № 13А-07 продовжено з 01.01.2009 року по 30.12.2010 року.

У п. 5.1 спірних договорів сторони встановили, що за оренду майна відповідач повинен сплачувати позивачу орендну плату, розмір якої визначається у договорах, відшкодовувати комунальні платежі, відшкодовувати податок на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території.

Відповідно до п. 5.2. спірних договорів, орендна плата перераховується відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства за весь час фактичного користування приміщенням до його звільнення щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії спірних договорів оренди належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, однак, в порушення вищенаведених умов договорів відповідач свої обов'язки по своєчасній та повній сплаті орендної плати та інших платежів передбачених договорами виконував нерегулярно, в зв'язку з чим згідно розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем за період грудня 2009 р. по червень 2010р. склала 34282,60 грн.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача в частині стягнення основної заборгованості в сумі 34282,60 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Пунктом 8.2. договору оренди № 23А-06 сторонами передбачено, що в випадку несвоєчасної оплати відповідачем орендних платежів та за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги, нараховується пеня у розмірі 0,1% від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 3.6. договору оренди № 13А-07 сторонами передбачено, орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі 0,1% від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Таким чином, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань по вищезазначеним договорам, ТОВ "Альт Лазер" зобов’язаний сплатити пеню, нарахування якої припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по сплаті орендних платежів, встановлений спірними договорами оренди, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2048,90 грн. відповідають вимогам договорів оренди та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості до розгляду та продовжити розгляд справи з їх урахуванням.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Альт Лазер" (61085, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 12, кв. 39, ідент. код 32336934) на користь Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова Національної академії наук України (61085, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 12, код 03534593) 34282,60 грн. основного боргу, 2048,90 грн. пені, 363,31 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 03.09.2010 року.