Рішення № 11049482, 30.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2010 р.Справа № 18/66-1358 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнес-Ко" вул. Бригадна, 14, м. Тернопіль

до відповідача Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль

третя особа Відділ технічного нагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об'єктами зовнішнього благоустрою та капітальним ремонтом, реконструкцією житлового фонду Тернопільської міської ради вул. Коперника, 1. м. Тернопіль           

про cтягнення заборгованості в розмірі 23 977,47 грн., з яких: 20 000 грн. боргу, 1 525,60 грн. пені, 2 451,87 грн. інфляційних нарахувань, судових витрат.

За участю представників сторін:

позивача: Істеревич А.З., довіреність №8/5 від 27.08.2010 р.; Нетребюк Ю.І., довіреність №8/6 від 27.08.2010 р.

відповідача: Качур С.В.

третьої особи: не прибув.

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнес-Ко" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –комунального підприємства "Тернопільелектротранс", за участю третьої особи –Відділу технічного нагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об'єктами зовнішнього благоустрою та капітальним ремонтом, реконструкцією житлового фонду Тернопільської міської ради, про стягнення заборгованості в розмірі 23 977,47 грн., з яких: 20 000 грн. боргу, 1 525,60 грн. пені, 2 451,87 грн. інфляційних нарахувань, судових витрат –1 000 грн. оплати послуг адвоката, 100 грн. за проведення експертного дослідження, 251 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору на виконання робіт з ремонту від 01.06.2009 р. зобов’язання виконав не належним чином, зокрема не провів повної оплати за виконані позивачем ремонтні роботи, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 р., акт звірки розрахунків, претензію, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні 30.08.2010 р., позовні вимоги визнає частково в сумі основної суми боргу та заперечує проти стягнення штрафних санкцій, зокрема періодів нарахування. Крім того, зазначив, що договором не передбачено обов'язку відповідача на оплату послуг за договором, а тому часткова проплата в розмірі 10 270 грн. була здійснена після направлення позивачем претензії. Подав відзив на позов.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, обґрунтованих пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, суд встановив наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

01.06.2009 р. між комунальним підприємством "Тернопільелектротранс" (надалі замовник), відділом технічного нагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об'єктами зовнішнього благоустрою та капітальним ремонтом, реконструкцією житлового фонду Тернопільської міської ради (надалі технагляд) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юнес-Ко" (надалі підрядник), був укладений договір на виконання робіт з ремонту, за яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання провести ремонт приміщення диспетчерської по вул. Тролейбусна, 7, відповідно до проектно-кошторисної документації, дефектних актів, розцінених описів, будівельних норм і правил (п.п. 1.1., 3.3. договору).

Вартість робіт за даним договором визначається згідно договірної ціни в сумі 30 275 грн., яка є динамічною і визначається на основі кошторисної документації та розрахунків на додаткові витрати, зумовлені ринковими відносинами, і погоджується сторонами (п.п. 4.1.,.4.2. договору).

Згідно умов договору (п. 6.1.) фінансування робіт здійснюється за виконані роботи на основі оформленого акту форми КБ-2в.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань.

Зі змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 01.06.2009 р. за дорученням комунального підприємства "Тернопільелектротранс" товариство з обмеженою відповідальністю "Юнес-Ко" виконало ремонтні роботи приміщення диспетчерської по вул. Тролейбусній, 2 в м. Тернополі на загальну суму 30 270 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 р., який підписаний сторонами договору –підрядником, замовником та відділом технагляду 30.07.2009 р. та їхні підписи скріплені мокрими печатками. Крім того, довідкою філії державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" в Тернопільській області № 3/312 від 23.07.2009 р. підтверджено правильність використання розцінок і відповідність об’ємів представленим матеріалам робочого проекту "Капітальний ремонт приміщення КП "Тернопільелектротранс". Загальна кошторисна вартість становить 34 042 грн.

Актом звірки взаємних розрахунків між комунальним підприємством "Тернопільелектротранс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Юнес-Ко" за період з 01.12.2009 р. по 31.01.2010 р. сальдо на користь ТОВ "Юнес-Ко" становить 30 270 грн.

Як стверджує позивач, та підтверджується банківською випискою, оплата згідно умов вищезазначеного договору відповідачем проведена частково 11.05.2010 р. в розмірі 10 270 грн., відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 20 000 грн. за виконання робіт згідно даного договору, яка підтверджена представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов’язання по оплаті вартості виконаних робіт відповідач не виконав, а відтак, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 20 000 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки договором сторонами не встановлено порядку розрахунків, із його умов не вбачається прямого обов’язку замовника провести оплату в певний строк/термін за виконані підрядником ремонтні роботи, останній звернувся до комунального підприємства "Тернопільелектротранс" із вимогою про проведення розрахунків до 10.01.2010 р., яка отримана ним 28.12.2009 р. Таким чином, обов’язок відповідача провести оплату згідно договору від 01.06.2009 р. та акту від 30.07.2009 р. виник 11.01.2010 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку, поданого позивачем, вбачається, що три відсотки річних нараховані за невірний період, а тому судом здійснено перерахунок та встановлено, що до стягнення підлягає три відсотки річних в розмірі 1 331,88 грн. за період 11.01.2010 р. –12.08.2010 р.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України). Згідно ст.ст. 547, 548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, не додержання якої є наслідком нікчемності такого, що кореспондуються із приписами ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України –платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки сторонами договору від 01.06.2009 р. не встановлено забезпечення виконання зобов’язання пенею, відтак немає правових підстав для її задоволення. Тому суд відмовляє позивачу у стягненні пені в розмірі 1 525,60 грн., як заявлених безпідставно.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 000 грн. адвокатських послуг та 100 грн. за проведення експертного дослідження. В підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката долучені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 438 від 06.10.2006 р., договір про надання правової допомоги №02/08/10 від 12.08.2010 р. та квитанцію від 12.08.2010 р. про сплату 1 000 грн. Доказом оплати проведення експертного дослідження є копія квитанції до прибуткового касового ордера №448 від 13.08.2010 р. на суму 100 грн.

Відповідно до розділу VI ГПК України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України).

Отже, позовні вимоги щодо відшкодування судових витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 1 000 грн. підлягають задоволенню, а витрати в розмірі 100 грн. за проведення експертного дослідження не належать до судових, в контексті ст. 44 ГПК України, а тому стягненню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з комунального підприємства "Тернопільелектротранс" (вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль, код 05447987) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнес-Ко" (вул. Бригадна, 14, м. Тернопіль, код 31276707):

-          20 000 (двадцять тисяч) грн. основного боргу;

-          1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 88 коп. інфляційні нарахування;

-          1 000 (одну тисячу) грн. витрат на оплату послуг адвоката;

-          223 (двісті двадцять три) грн. 31 коп. сплаченого державного мита;

-          219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 80коп. сплачених витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті частині позову відмовити.

4.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –03.09.2010 р. через місцевий господарський суд.

Суддя