Рішення № 11049419, 02.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2010 р. Справа № 19/83

За позовом: Прокурор Дубровицького району в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву

до відповідача 1: Відкрите акціонерне товариство "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство"

до відповідача 2: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення до Державного бюджету України коштів у сумі 152 044 грн. 95 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача 1: Конончук Г.Л., Пузирко О.О.

Від відповідача 2: Лукашин Є.В.

Від органу прокуратури: Квятковський Я.А.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Дубровицького району звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву з позовом до відповідачів - Відкритого акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" та Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення солідарно коштів в сумі 152044,95 грн. В обгрунтування вимог зазначає наступне.

В листопаді 2004 року Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ВАТ "Дубровицьке ХПП" про повернення самовільно відчуджених матеріальних цінностей державного резерву та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до п. 1 ст.12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватись лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно із п.10 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву , в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100% вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявленні факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей. ВАТ "Дубровицьке ХПП" здійснювало зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Зберігання матеріальних цінностей державного резерву здійснювалось на підставі Закону України "Про державний матеріальний резерв" та Постанови Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.1997 року "Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву". За даним позовом господарським судом Рівненської області порушене провадження у справі № 17/314.

В процесі розгляду справи ВАТ "Дубровицьке XПП" звернулось до господарського суду Рівненської області із зустрічним позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення оплати за надані послуги по зберіганню матеріальних цінностей державного резерву.

Справа слухалась у всіх судових інстанціях.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27 грудня 2004 року задоволено первісний позов та стягнуто з ВАТ "Дубровицьке ХПП" на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву 184914,40 грн. штрафу та 4548,60 грн. пені, а також задоволено зустрічний позов, яким стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ВАТ "Дубровицьке ХПП" 150 422,73 грн. заборгованості, 1504,22 грн. витрат по держмиту та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідні накази про примусове виконання судового рішення господарським судом Рівненської області видано 01 жовтня 2007 року.

Наказ про стягнення присудженої суми з ВАТ "Дубровицьке ХПП" надійшов до виконання до відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції (виконавче провадження № 14664383/07).

Наказ про стягнення присудженої суми з Державного комітету України з державного матеріального резерву надійшов до виконання до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (виконавче провадження № 5655257/07).

Станом на грудень 2009 року відділ державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції частково стягнув з ВАТ "Дубровицьке ХПП" на користь стягувача - Державного комітету України з державного матеріального резерву суму 39 236,05 грн.

В цей же час, Департамент ДВС Міністерства юстиції України з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ВАТ "Дубровицьке ХПП" не стягнув жодної копійки, пояснюючи, що причиною такого положення є відсутність коштів в державному бюджеті.

Склалися обставини, за яких борг Державного комітету України з державного матеріального резерву перед ВАТ "Дубровицьке ХПП" склав 152 044,95 грн. і навпаки залишок боргу ВАТ "Дубровицьке ХПП" перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву склав 152 044,95 грн.

4 грудня 2009 року ВАТ "Дубровицьке ХПП" в порядку ст.ст. 601, 606 ЦК України, п. 4 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 117 ГПК України звернулось до Господарського суду Рівненської області із заявою про визнання його наказу у справі № 17/314 таким, що не підлягає виконанню.

За результатами розгляду даної заяви суд ухвалив, що наказ господарського суду Рівненської області № 17/314 від 01.10.2007 року про стягнення з ВАТ "Дубровицьке ХПП" на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву визнати таким, що не підлягає виконанню в сумі 152 044,95 грн., наказ господарського суду Рівненської області № 17/314 від 01.10.2007 року про стягнення з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ВАТ "Дубровицьке XПП" визнати таким, що не підлягає виконанню в сумі 152 044,95 грн.

Під час розгляду даної заяви та проголошення ухвали суду, приймав участь представник Державного комітету України з державного матеріального резерву.

Вказана ухвала суду стала беззаперечною підставою для закриття виконавчого провадження.

ВАТ "Дубровицьке ХПП" як зацікавлена особа, що має статус боржника звернулась до відділу ДВС Дубровицького районного відділу юстиції із відповідною заявою, на підставі якої було закрите виконавче провадження. Аналогічні дії повинні були вчинити представники Державного комітету України з державного матеріального резерву.

29 квітня 2010 року КБ "Приватбанк" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ВАТ "Дубровицьке ХПП" боргу за договором позики.

Станом на 20.04.2010 року згідно кредитного договору від 15.06.2007 року ВАТ "Дубровицьке ХПП" повністю погасило суму позики та відсотки за користування позикою. Предметом господарського спору є пеня, яка нараховувалась в період, коли перебіг строків настання зобов'язань зупинявся в зв'язку з розглядом справи у суді.

20 травня 2010 року на підставі наказу № 17/314 від 01.10.2007 року, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню Департамент ДВС Міністерства юстиції України безпідставно стягнув з Державного комітету України з державного матеріального резерву та перерахував на рахунок ВАТ "Дубровицьке ХПП" 152 044,95 грн. Вказані кошти підлягають зворотньому поверненню до державного бюджету.

Однак, всупереч положень п. 2.3.4 та 2.2.6 кредитного договору № 1670 від 15.06.2007 року укладеного між ПриватБанком в особі Начальника Кредитного Центру Рівненської філії Мартиненка Олексія Анатолійовича з одного боку та Відкритого акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" в особі Голови правління Конончука Геннадія Леонідовича, що засвідчує договірне списання КБ "Приватбанк" в односторонньому порядку без попередження ВАТ "Дубровицьке ХПП" за наявності цивільно-правового спору, списав вказану суму державних коштів на свій рахунок, чим завдав шкоди не тільки ВАТ "Дубровицьке ХПП", але і державному бюджету України.

У зв'язку з викладеним, прокурор Дубровицького району вирішив звернутись одночасно до обох відповідачів у справі з позовом про стягнення на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву належних коштів до бюджету України у сумі 152044,95грн.

Кошти у сумі 152 044,95 грн. прокурор, вважає за необхідне стягнути з обох відповідачів шляхом зобов'язання відповідача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк Рівненська філія перерахувати, неправомірно зняті (в порушення п.2.3.4 та 2.2.6 кредитного договору №1670 від 15.06.07) з рахунку ВАТ "Дубровицьке ХПП") кошти у сумі 152044, 95 грн. та в свою чергу, при надходженні даних коштів на рахунок ВАТ "Дубровицьке ХПП", зобов'язати ВАТ "Дубровицьке ХПП" перерахувати ці кошти (в сумі 152 044, 95 грн.) на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву.

Відповідач-1 ВАТ "Дубровицьке ХПП" у поданому до суду відзиві зазначає, що 20 травня 2010 року, коли голова правління знаходився у відрядженні, головний бухгалтер підприємства по телефону доповіла, що на розрахунковий рахунок в ПАТ КБ "Приватбанк" поступили кошти в сумі 152044,95 грн., перераховані Міністерством Юстиції України згідно наказу № 17/314 від 01.10.2007 року. Головою правління було дано вказівку терміново протягом години платіжним дорученням повернути кошти Міністерству Юстиції України як помилково зараховані. Коли бухгалтер прибула до банку, то дані кошти були самовільно списані ПАТ КБ "Приватбанк" з розрахункового рахунку підприємства. Після цього голова правління звернувся до начальника Кредитного Центру Рівненської філії "Приватбанку" Крупки В. Є., який в свою чергу пояснив в телефонній розмові, що дані кошти були списані центральним офісом, який знаходиться в м. Дніпропетровськ. За даних обставин ВАТ "Дубровицьке ХПП" звернулося до прокуратури Рівненської області із заявою, в якій просило прийняти міри щодо повернення до Бюджету України незаконно списаних банком коштів.

ВАТ "Дубровицьке ХПП" не заперечує щодо повернення коштів в сумі 152044,95 грн. до Державного бюджету України після повернення ПАТ КБ "Приватбанк" вищевказаної суми на розрахунковий рахунок ВАТ "Дубровицьке ХПП".

Відповідач-2 ПАТ КБ "Приватбанк" у відзиві на позов проти вимог заперечує. При цьому зазначає наступне.

15.06.2007 р. між Закритим акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк (Рівненська філія) (в подальшому - ПриватБанк) та Відкритим акціонерним товариством "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство", (в подальшому Позичальник), був укладений кредитний договір №1670 про надання кредиту.

Метою даного кредитування є забезпечення фінансування Позичальника господарської діяльності. На момент укладання кредитного договору, сума кредитування встановлена у розмірі 230 000,00 грн. (п.1.1. Договору). Термін повернення кредиту 12.06.2008 р. (п.1.2. Договору. ). У розділі 4 кредитного договору "Порядок розрахунків" визначено, що за користування кредитом Позичальник сплачує 17,4 % річних, а у випадку прострочки Позичальник сплачує 39,6 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.4.1 - 4.2 Договору), які у подальшому були змінені додатковою угодою № 2 від 17.06.2008 р. і становили 23 % річних за користування кредитом та 54 % річних у випадку прострочки.

Відповідальність сторін визначено розділом 5 Договору. Умовами договору, передбачено, що у разі порушення зобов'язання із погашення кредиту , передбаченого п.5.1. Договору, стосовно термінів Позичальник виплачує Банку пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, а також штраф у розмірі 2 % від суми отриманого кредиту, (п.5.1. , 5.5. Договору).

10.12.2008 року, виникла заборгованість. В порушення договірних зобов'язань Позичальником не було проведено погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Пунктами 2.2.6. та 2.3.4. та 2.3.5. кредитного договору передбачено, що ПриватБанк має право без будь-якого попередження Позичальника списувати грошові кошти з його поточних і рахунків у випадку виникнення заборгованості по кредитних зобов'язаннях. Таке право банку на договірне списання передбачено не тільки кредитним договором, але і банківським законодавством, а саме ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

20.05.2010 р. на поточний рахунок ВАТ "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" надійшли кошти у сумі 152 044,95 грн., які були списані з рахунку боржника. Платником за платіжними документами виступало Міністерство юстиції України. Жодних заяв з боку боржника або платника до ПриватБанку щодо помилкового перерахування коштів не надходило. Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (ст.23.1. Закону) зазначено, що розрахунковий документ може бути відкликаний ініціатором шляхом подання документа на відкликання до банку, що обслуговує ініціатора, у будь-який момент до списання суми платежу з рахунка платника. Ст. 23.4 Закону зазначено банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний виконати вказівку банку, що обслуговує ініціатора, щодо зупинення зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, у разі її зарахування, заблокувати гроші у відповідному розмірі на рахунку отримувача на строк до п'яти робочих днів. Жодних вказівок від банку ініціатора (Міністерства юстиції України) до ПриватБанку не надходило.

Щодо твердження Позивача про повне погашення заборгованості по кредитному договору, то таке твердження не відповідає дійсності, оскільки станом на 07.07.2010 р. загальна заборгованість ВАТ "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" по кредитному договору №1670 становить 126 907,35 грн. Позивач стверджуючи, що ВАТ "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" повністю погасило борг не надав суду жодних доказів.

Отже ПриватБанк діяв виключно в межах банківського законодавства, Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та договірних відносин, які дозволяють банку здійснювати списання коштів по боргових зобов'язаннях. Таким чином ПриватБанк не визнає позовних вимог, вважає їх безпідставними, і просить суд відмовити Позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.12.2009 року наказ господарського суду Рівненської області № 17/314 від 01.10.2007 року про стягнення з ВАТ "Дубровицьке ХПП" на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву визнано таким, що не підлягає виконанню в сумі 152 044,95 грн., наказ господарського суду Рівненської області № 17/314 від 01.10.2007 року про стягнення з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ВАТ "Дубровицьке XПП" визнано таким, що не підлягає виконанню в сумі 152 044,95 грн.

На вимогу суду, Державним комітетом України з державного матеріального резерву не надано суду будь-яких відомостей щодо повідомлення Департаменту ДВС про визнання наказу від 01.10.2007 року № 17/314 таким, що не підлягає виконанню. Також Департаментом ДВС на вимогу суду не надано матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 01.10.2007 року № 17/314 про стягнення з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ВАТ "Дубровицьке ХПП" коштів в сумі 152044,95 грн.

Таким чином суд позбавлений можливості встановити факт доведення до відома Департаменту ДВС інформації про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню. Разом з цим, з огляду на обставини справи суд вважає, що Департамент ДВС не був проінформований про таку обставину.

20 травня 2010 року на рахунок ВАТ "Дубровицьке ХПП" надійшли кошти в сумі 152044,95 грн. стягнуті Департаментом ДВС Міністерства юстиції України на виконання наказу господарського суду Рівненської області від 01.10.2007 року № 17/314.

Зважаючи, що наказ суду від 01.10.2007 року № 17/314 визнано таким, що не підлягає виконанню, отримані ВАТ "Дубровицьке ХПП" за вказаним наказом кошти в сумі 152044,95 грн. підлягають поверненню, як безпідставно отримані.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За наведених обставин вимоги про стягнення з ВАТ "Дубровицьке ХПП" коштів в сумі 152044,95 грн. на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення коштів в сумі 152044,95 грн. солідарно з ПАТ КБ "Приватбанку" внаслідок неправомірного їх списання останнім з рахунку ВАТ "Дубровицьке ХПП" судом встановлено слідуюче.

Як вказують прокурор та відповідач-1, відповідач-2 не мав законного права на списання вищевказаної суми коштів з рахунку відповідача-1 оскільки заборгованість по кредитному договору № 1670 від 15.06.2007 р. (укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ВАТ "Дубровицьке ХПП") погашена перед банком в повному обсязі. Разом з цим на вимогу суду відповідачем-1 не подано жодних належних доказів повної сплати кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 20/72 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ВАТ "Дубровицьке ХПП" про стягнення коштів в сумі 273590,83 грн. (а.с. 18). Згідно позовної заяви ПАТ КБ "Приватбанк", заборгованість в сумі 273590,83 грн. виникла по кредитному договору № 1670 від 15.06.2007 р. за період з 10.12.2008 р. по 29.04.2010 р. і складає: 174960,14 грн. - сальдо прострочених відсотків, 98630,69 грн. - сальдо нарахованої пені. (а.с. 16-17). На момент вирішення справи № 19/83 провадження у справі № 20/72 зупинено.

Наявність зазначеного спору в суді свідчить про те, що банк вважає порушеними умови кредитного договору № 1670 від 15.06.2007 р. з боку відповідача-1 ВАТ "Дубровицьке ХПП", внаслідок чого існує заборгованість останнього по простроченим відсоткам та нарахованій пені. Відтак посилання прокурора та відповідача-1 на відсутність заборгованості по кредитному договору є безпідставним та не доведеним.

Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" визначає поняття "списання договірне" - списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом. (п. 1.38 ст. 1 Закону).

Пунктами 2.2.6, 2.3.4, 2.3.5 кредитного договору № 1670 від 15.06.2007 року передбачено право банку списувати кошти з рахунків позичальника у разі порушення останнім термінів виконання будь-яких з грошових зобов'язань, в тому числі і щодо сплати відсотків та пені.

Таким чином право банку здійснювати списання коштів з рахунку позичальника передбачено діючим законодавством та договором.

Жодним нормативним актом не встановлено заборони договірного списання коштів банком за наявності спору по заборгованості в суді.

Разом з цим суд відзначає, що питання наявності кредитної заборгованості між відповідачами, її розміру та порядку погашення (списання тощо), є предметом цивільно-правових взаємовідносин між банком (ПАТ КБ "Приватбанк") та позичальником (ВАТ "Дубровицьке ХПП"), а тому жодним чином не відноситься до правовідносин між позивачем (Державний комітет України з державного матеріального резерву) та відповідачем-1 (ВАТ "Дубровицьке ХПП"), спір між якими виник на підставі договору відповідального зберігання та повернення коштів в сумі 152044,95 грн. є причинно-наслідковою вимогою даного спору.

Прокурором та позивачем жодним чином не доведено порушень з боку ПАТ КБ "Приватбанк" стосовно повернення суми коштів в розмірі 152044,95 грн., як безпідставно перерахованих. Ні позивач (Державний комітет України з державного матеріального резерву), ні Департамент ДВС Міністерства юстиції (як ініціатор переказу коштів) не звертались до відповідача-2 в порядку ст. 23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" з будь-якими вимогами про відкликання платіжного доручення на суму 152044,95 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача та прокурора до відповідача-2 про стягнення з останнього солідарно коштів в сумі 152044,95 грн. безпідставні та необгрунтовані, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене позов підлягає задоволенню частково. З відповідача-1 ВАТ "Дубровицьке ХПП" підлягає стягненню сума коштів в розмірі 152044,95 грн. на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву, як безпідставно отриманих. Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідач-1 покладаються судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції складає 50%.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" (34100, вул. Залізнична, 16, м. Дубровиця, Рівненська область, код ЄДРПОУ 00955816) на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, вул. Пушкінська, 28, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034016), р/р 31117106700011 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код КЕКД 21081100 - кошти в сумі 152044 грн. 95 коп.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" (34100, вул. Залізнична, 16, м. Дубровиця, Рівненська область, код ЄДРПОУ 00955816) в дохід Державного бюджету України 760 грн. 22 коп. державного мита.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" (34100, вул. Залізнична, 16, м. Дубровиця, Рівненська область, код ЄДРПОУ 00955816) в дохід Державного бюджету України 118 грн. 00 коп. плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "03" вересня 2010 р.