Рішення № 11049417, 30.08.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2010 р. Справа № 2/67

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації"

до відповідача Приватне підприємство "Будсервіс-Стандарт"

про стягнення заборгованості в сумі 28 410 грн. 66 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : директор Дзенік А.М., представник по довіреності Рудь В.О.

Від відповідача : директор ОСОБА_4

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації" (надалі Позивач або ТзОВ "УММ") звернулося в господарський суд з позовом до Приватного підприємства "Будсервіс-Стандарт" (надалі Відповідач або ПП "Будсервіс-Стандарт") в якому просить стягнути з відповідача на підставі договору про надання послуг будівельними засобами малої механізації № 56 від 02.06.2008 року - 22873 грн. 57 коп. основного боргу, 2418 грн. 28 коп. втрат від інфляції, 346 грн. 52 коп. - три відсотки річних, 2772 грн. 29 коп. пені.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.32) в частині стягнення пені, втрат від інфляції, річних. Відповідно просить стягнути з Відповідача 2880 грн. 18 коп. втрат від інфляції, 338 грн. 75 коп. річних, 2707 грн. 44 коп. пені, які нараховані по кожному рахунку відповідно за період з 01.08.2008 р. по 26.05.2009 року. Зменшення розміру позовних вимог зумовлене перерахунком сум заявлених у позовній заяві відповідно до чинного законодавства.

Господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог, відповідно до ст.22 ГПК України. Такі дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та подані Позивачем до розгляду справи по суті.

Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав, представник його в судовому засіданні проти вимог Позивача заперечив пославшись на те, що останній послуг йому не надавав, і, що Відповідач актів приймання виконаних робіт не підписував.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації" та приватним підприємством «Будсервіс-Стандарт» був укладений договір надання послуг будівельними засобами малої механізації № 56 від 02.06.2008 року (надалі Договір).

Згідно вищезазначеного договору ТОВ "Управління малої механізації" зобов'язалося на підставі заявки надавати ПП «Будсервіс-Стандарт» послуги будівельними засобами малої механізації для виконання останнім будівельно-монтажних робіт, а Замовник (ПП «Будсервіс-Стандарт»), в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання оплатити вартість наданих послуг.

В подальшому ТОВ «Управління малої механізації» на виконання умов Договору надало Відповідачу послуги будівельними засобами малої механізації на загальну суму 18525,49 грн..

Факт надання послуг підтверджується Актами приймання виконаних робіт за липень 2008 р. на суму 5662,80 грн., за серпень 2008 р. на суму 3744,00 грн., за вересень.2008 р. на суму 4118,40 грн., за жовтень 2008 р. на суму 5000,29 грн.., які підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

В той час ПП «Будсервіс-Стандарт» за надані послуги будівельними засобами малої механізації повністю не розрахувалося.

Заборгованість ПП «Будсервіс-Стандарт» перед Позивачем складає 18525,49 грн.., що підтверджується вищезазначеними актами приймання виконаних робіт..

Зі сторони товариства вживалися всі необхідні заходи щодо досудового врегулювання даного питання. Так, 22.01.2009 р. на адресу ПП «Будсервіс-Стандарт» надсилалося досудове нагадування щодо погашення заборгованості.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до зазначеної статті Положення глави 63 ЦК України "Послуги. Загальні положення" можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до пункту першого статті 903 цього ж Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Така ж норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що оплата за виконані послуги здійснюється Замовником за фактично відпрацьовану кількість машино-змін за договірними цінами Виконавця. Відповідно до пункту 2.4 форма оплати - попередня, згідно рахунку. По закінченню місяця виписується акт виконаних робіт/типової форми Ф-2/. Такий акт складається не пізніше 25 числа кожного місяця. За три дні до-початку місяця Замовник повинен провести попередню оплату за послуги будівельною технікою, які будуть надані в наступному місяці.

Тобто умовами Договору сторони визначили форму оплати вартості послуг, однак чітко не визначили конкретні строки здійснення такої оплати.

Крім того слід зазначити, що вказані пункти Договору протирічать один одному, так як в пункті 2.3 вказано, що оплата послуг здійснюється Замовником за фактично відпрацьовану кількість машино-змін, а в пункті 2.4. - що Замовник повинен провести попередню оплату за послуги будівельною технікою, які будуть надані в наступному місяці, за три дні до початку місяця.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що Позивач вимогу про оплату вартості наданих послуг направив Відповідачу 22.01.2009 р. (а.с. 14-16), то відповідно, останній був зобов"язаний оплатити вартість послуг у семиденний строк від дня пред'явлення вказаної вимоги (24.01.2009р.), а саме до 01.02.2009 року.

Однак свої обов'язки по оплаті наданих послуг ПП «Будсервіс-Стандарт» не виконало належним чином і тим самим порушило умови Договору.

За наведених обставин вимога Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 18525,49 грн. грунтується на законі, а відтак підлягає задоволенню.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 4348,08 грн., а саме вартості послуг наданих в листопаді 2008 р. не підлягає задоволенню, так як Позивач, всупереч статті 33 ГПК України, не довів належними доказами того, що він надавав Відповідачу вказані послуги. Акт приймання-виконаних робіт за листопад 2008р., наданий Позивачем (а.с.13) не є належним доказом, так як не підписаний зі сторони Замовника.

Необгрунтованим є посилання Позивача на те, що п. 2.4. Договору встановлено, що форма оплати - попередня, згідно рахунку, і, відповідно, з моменту виставлення рахунку Відповідач повинен був провести попередню оплату за надані в оренду механізми і саме з моменту виставлення рахунку розпочався перебіг строку виконання Відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих Позивачем послуг. Як уже зазначалося вище вказаним пунктом сторони визначили форму оплати, однак чітко не визначили конкретні строки здійснення такої оплати. Словосполучення "згідно рахунку" не може визначати строк оплати, як ні з моменту виставлення рахунку, так і ні з моменту його отримання чи з будь-якого іншого строку, так як вказані визначення не є ідентичними.

Крім того Позивач не надав суду доказів про направлення Відповідачу рахунків №141 від 22.07.2008р., №174 від 26.08.2008р., №202 від 25.09.2008р., №216 від 20.10.2008р. та №252 від 28.11.2008р., копії яких він додав до позовної заяви. Натомість Позивач надав суду Опис вкладення до поштового відправлення та докази його направлення Відповідачу 14.05.2009 р. (а.с.36,37) з яких слідує, що останньому було направлено дві Форми-2 та один рахунок. Однак суд зазначає, що Позивач не надав суду сам рахунок, і відповідно, з самого тільки Опису не можна зробити висновок, що це рахунок за надані Позивачем послуги на підставі Договору №56 від 02.06.2008 року. Тобто наведене ще раз підтверджує про необгрунтованість тверджень Позивача про те, що строк виконання Відповідачем зобов"язання по оплаті вартості послуг виник через 10 днів з дати складання рахунків №141 від 22.07.2008р., №174 від 26.08.2008р., №202 від 25.09.2008р., №216 від 20.10.2008р. та №252 від 28.11.2008р..

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що за порушення термінів оплати за надані послуги будівельними засобами малої механізації більше 10 календарних днів Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, установленої в цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаного пункту Договору та статті ЦК України Позивачем в зв"язку з несвоєчасною оплатою послуг нараховані 2880 грн. 18 коп. втрат від інфляції, 338 грн. 75 коп. річних, пеня в сумі 2707 грн. 44 коп. по кожному рахунку окремо і відповідно за період з 01.08.2008 р. по 26.05.2009 року (а.с. 33-34).

Однак нарахування інфляційних, відсотків річних та пені за період з 01.08.2008 р. по 31.01.2009 року включно здійснені Позивачем необгрунтовано, у зв"зку з тим, що у вказаний період у Відповідача було відсутнє зобов"язання по оплаті вартості наданих Позивачем послуг, так як, як встановлено вище, воно (зобов"язання) виникло тільки 01.02.2009 року.

Таким чином правомірним слід вважати нарахування інфляційних, відсотків річних та пені за період з 01.02.2009 р. по 26.05.2009 року розмір яких від заборгованості станом на 01.02.2009р. в сумі 18525,49 грн., відповідно, буде становити:

пеня 1400,83 грн., 3% річних - 175,10 грн., інфляційні - 815,12 грн..

За наведених обставин позов товариства з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації" підлягає частковому задоволенню.

Заперечення представника Відповідача, наведені останнім в судовому засіданні, є необгрунтованими, так як надані Позивачем Акти приймання виконаних робіт за липень 2008 р. на суму 5662,80 грн., за серпень 2008 р. на суму 3744,00 грн., за вересень.2008 р. на суму 4118,40 грн., за жовтень 2008 р. на суму 5000,29 грн.. підписані Замовником (Відповідачем) та скріплені його печатками, що свідчить про належність та допустимість вказаних доказів.

На основі ст.49 ГПК України на сторони покладаються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунку Приватне підприємство "Будсервіс-Стандарт" вул. Коперника, буд. 55, кв. 60,Здолбунів,Рівненська область,35700 ЗКПО 34119173 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації" (вул. Курчатова 32-В,Рівне,33018, код ЄДРПОУ 01274053) 18525,49 грн. основного боргу, 1400,83 грн. пені, 3% річних в сумі 175,10 грн., інфляційні в сумі 815,12 грн., 209,17 грн. витрат по держмиту та 173,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити в задоволенні.

Суддя

підписано "03" вересня 2010 р.