Рішення № 11049406, 26.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.08.10                                                                                           Справа№ 23/212

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Приватного підприємства (надалі –ПП)»Еластоагрос», м. Івано-Франківськ,

до відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс – Галичина», м. Дрогобич,

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «СП Галтекс», м. Львів,

про визнання договору недійсним

За участю представників:

Від позивача: Ясінський Т.І. –представник,

Від відповідача 1: не з’явився,

Від відповідача 2: Вишневський К.В. –представник.

Суть спору: ПП «Еластоагрос», м. Івано-Франківськ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним договору переведення боргу № 32/08-028 від 12.08.2008 р., укладеного між ВАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина», м. Дрогобич, ПП «Елестоагрос», м. Івано-Франківськ, та ТзОВ «СП Галтекс», м. Львів. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору переведення боргу, ст. 215 ЦК України, а також тим, що спірний договір підписано не уповноваженою на те особою (заступником директора Яковишином Д.Б.), без відома та згоди самого директора.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву повідомляє, що по спірному договору переведення боргу відбулось стягнення грошових коштів з ПП «Еластоагрос»на користь ТзОВ «СП Галтекс»на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі № 16/19. Зустрічний позов про визнання недійсним Договору переведення боргу № 32/08-028 у цій справі ПП «Еластоагрос»не заявлявся. В зв»язку з наведеним, відповідач 1 вважає, що позивачем втрачено право на подання позову про визнання договору переведення боргу недійсним.

Відповідач 2 у запереченнях на позов просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому відповідач посилається на норми ч. 5 ст. 12 ЦК України, а також на те, що судом не встановлено недобросовісності поведінки заступника директора Яковишина Д.Б. Крім цього, ТзОВ «СП Галтекс»посилається на лист позивача від 16.12.2008 р. за № 590, підписаний директором Яковишином Б.Ю., у якому останній визнає та не ставить під сумнів чинність і правомірність Договору переведення боргу № 32-08/028 від 12.08.2008 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою суду від 12.01.10 р. розгляд справи зупинявся до повернення матеріалів справи з експертизи.

Враховуючи відсутність з боку відповідача 1 клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до норм ст.ст. 92, 241 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) згаданих вище вимог частин першої - третьої, п'ятої та шостої статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи № 23/212, який складено 03 червня 2010 р., підпис від імені Яковишина Б.Ю., розташований в графі «Новий боржник», після слова «Директор»та перед прізвищем «Яковишин Б.Ю.»на Договорі переведення боргу № 32/08-028 від 12.08.2008 р., виконаний не Яковишиним Б.Ю., а іншою особою. Вказаний підпис виконаний Яковишиним Дмитром Богдановичем. У матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані докази, які б підтверджували право заступника директора ПП «Елестоагрос»Яковишина Д.Б. представляти інтереси підприємства, зокрема при укладенні від його імені різного роду договорів. Згідно з наявним у матеріалах справи наказом директора ПП «Еластоагрос»№ 3-к від 17.10.2007 р. Яковишин Д.Б. прийнятий з 17.10.2007 р. на роботу на посаду заступника директора. Посадова Інструкції заступника Директора ПП "Еластоагрос" від 17.10.2007 р., з якою 17.10.2007 р. ознайомився Яковишин Д.Б., не передбачає права заступника директора укладати будь-які договори від імені підприємства. Пунком 1 розділу 3 цієї Інструкції встановлено, що заступник директора має право представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з громадянами, юридичними особами та органами державної влади лише за дорученням директора підприємства. Відповідно до наказу № 1 від 01 травня 2000 р. директором ПП «Еластоагрос»станом на день укладення спірного договору був Яковишин Богдан Юрійович. Доручення директора позивача, видане заступнику директора, на представництво інтересів підприємства у взаємовідносинах з юридичними особами, у тому числі й на укладення договорів 12 серпня 2008 р. від імені підприємства, у матеріалах справи відсутнє та сторонами суду не подане. Позивач заперечує факт видачі такого доручення та стверджує, що Яковишин Д.Б. уклав спірний договір без відома і згоди директора підприємства, який згідно з наявним у матеріалах справи табелем обліку використання робочого часу № 8 за серпень 2008 р. 12.08.2008 р. перебував на робочому місці і виконував свої прямі посадові обов»язки. Відтак, спірний правочин (договір переведення боргу № 32/08-028 від 12 серпня 2008 р.) вчинено особою, яка не мала на момент його вчинення необхідного обсягу цивільної дієздатності. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що заступник директора у момент вчинення спірного договору не знав та не міг знати про те, що він не наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності для вчинення цього договору.

Крім цього, згідно з п.п. 2.1.2. спірного Договору відповідач 1 зобов'язувався передати новому боржнику (позивачу) усі документи, що свідчили про існування боргу відповідача 1 перед відповідачем 2 та завірити їх підписом повноважного представника Первісного боржника (відповідача 1). У матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані докази виконання цього зобов»язання Первісним боржником.

Посилання відповідачів на лист позивача № 590 від 16.12.2008 р. як на доказ прийняття спірного договору до виконання та схвалення його ПП «Еластоагрос»не беруться судом до уваги. Із змісту вказаного листа вбачається, що позивач визнає не свою заборгованість перед відповідачем 2, а заборгованість відповідача 1 перед ним і просить її погасити. Тоді як згідно з спірним договором про переведення боргу боргове зобов»язання на суму 100680 грн. виникло з моменту підписання договору у позивача перед відповідачем 2 і про визнання саме цього боргового зобов»язання перед ТзОВ «СП Галтекс»у вищезгаданому листі не йдеться. Посилання відповідача 2 на ч. 5 ст. 12 ЦК України також необґрунтовані, оскільки підписуючи спірний договір заступник директора не міг здійснювати та не здійснював свого права на представництво інтересів підприємства перед іншими юридичними особами, так як таке право у нього було відсутнє, докази надання (делегування) йому такого права юридичною особою, чи її директором, відсутні. Як стверджує позивач, спірний правочин вчинено без відома та згоди ПП «Еластоагрос», в порушення його інтересів. Зазначені доводи відповідачами не спростовані.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідачів порівну.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір переведення боргу № 32/08-028, укладений 12 серпня 2008 р. у м. Дрогобич між Відкритим акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс –Галичина»(82100, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82, ідентифікаційний код 00152388), Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс»(81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, будинок 3, ідентифікаційний код 22191466) та Приватним підприємством «Еластоагрос»(76011, м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, будинок 227-А, ідентифікаційний код 14277739).

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс –Галичина»(82100, м. Дрогобич, , вул. Бориславська, 82, ідентифікаційний код 00152388) на користь Приватного підприємства «Еластоагрос»(76011, м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, будинок 227-А, ідентифікаційний код 14277739) 42,5 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1051,5 грн., що підлягали сплаті за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс»(81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, будинок 3, ідентифікаційний код 22191466) на користь Приватного підприємства «Еластоагрос»(76011, м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, будинок 227-А, ідентифікаційний код 14277739) 42,5 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1051,5 грн., що підлягали сплаті за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Рішення набирає законної сиди після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя