Рішення № 11049353, 31.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

31.08.10                                                                                          Справа№ 25/135

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Державної податкової інспекції у Жовківському районі (м.Жовква)

до відповідача:Приватного Сільськогосподарського підприємства “Світанок” (с.Зашків Жовківського району)

за участю третьої особи 1:Управління державного казначейства України у Львівській області (м.Львів)

за участю третьої особи 2:Управління державного казначейства України у Жовківському районі у Львівській області (м.Жовква)

про :стягнення боргу за рахунок активів в сумі 784,35 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Звір Р.П.-представник, довіреність від 11.08.2010 року

від відповідача:Не з”явився

від третьої особи 1: Не з”явився

від третьої особи 2: Не з”явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державної податкової інспекції у Жовківському районі (м.Жовква) до Приватного Сільськогосподарського підприємства “Світанок” (с.Зашків Жовківського району) за участю третьої особи 1 Управління державного казначейства України у Львівській області (м.Львів) та третьої особи 2 Управління державного казначейства України у Жовківському районі у Львівській області (м.Жовква) про стягнення боргу за рахунок активів в сумі 784,35 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.08.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 16.08.2010 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи Управління державного казначейства України у Львівській області (м.Львів). Ухвалою від 16.08.2010 року розгляд справи відкладено до 25.08.2010 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 25.08.2010 року розгляд справи відкладено до 31.08.2010 року

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.08.2010 року, про відкладення від 16.08.2010 року від 25.08.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

16.08.2010 року за вх.№15464 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.08.2010 року, про відкладення від 16.08.2010 року від 25.08.2010 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 10.08.2010 року, від 17.08.2010 року, від 26.08.2010 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Представник третьої особи 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.08.2010 року, про відкладення від 16.08.2010 року, від 25.08.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 10.08.2010 року, від 17.08.2010 року, від 26.08.2010 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Представник третьої особи 2 вимог ухвали суду про залучення до участі у справі від 25.08.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 26.08.2010 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Позов розглянуто в присутності представника позивача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 31.08.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Приватне сільськогосподарське підприємство “Світанок” (надалі – відповідач) зареєстроване як суб”єкт підприємницької діяльності Розпорядженням Голови Жовківської районної державної адміністрації Львівської області від 27 травня 1996 р. та зареєстровано статут підприємства. Згідно довідки Львівського обласного управління статистики від 29.02.2000 р., підприємство включено до ЄДРПОУ за №03761314, а 07.12.1999 р. за №146 взятий на облік платника податку ДПІ у Жовківському районі, тобто, відповідач є юридичною особою та платником податків.

Відповідно з договорами б/н від 09.10.1997 р., № 8 від 27.04.1998 р., б/н від 23.06.1999 р. про надання коштів, виділених для фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період І997/1998 років та на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт у 1998 - 1999 роках, які укладені на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 р. № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 років», від 26.02.1998 р. № 220 "Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році" та від 10.12.1998 р. № 1953 "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" через відділення Державного казначейства у Жовківському районі Львівської області надано, згідно розпоряджень голови Жовківської РДА від 13.10.1997 р. № 315. від 17.04.1998 р. № 358, від 17.02.99 р. № 123, рознарядки на видачу коштів Управління сільського господарства і продовольства Жовківської РДА, сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 7 245,00 гри. на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 років та для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1998, 1999 роках шляхом отоварення бензином та дизпаливом (згідно листа-згоди на централізацію коштів), оплати поданих рахунків на запасні частини, ремонтні матеріали на умовах повернення до 01.10.1998 р. та 01.10.1999 р.

Станом на 01.01.2010 р. залишилось боргу господарства перед бюджетом в сумі –683,00 грн. основного боргу та 101,35 грн. пені.

Нарахування пені здійснюється з моменту виникнення простроченої заборгованості перед Державним бюджетом і передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1995 року №1002 та наказом Міністерства фінансів України від 30 квітня 1996 року №88 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 за №247/1272).

Станом на 01.01.2010 р. відповідачу нараховано пеню у розмірі 101,35 грн., яка ним не сплачена. Разом основний податковий борг та пеня складає 683,00+101,35 = 784,35 грн.

Відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами Державної податкової служби України в процесі виконання Державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого Наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 р. №74/194 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.05.2002 р. №436/6724, для забезпечення повноти надходжень платежів до бюджетів та контролю за погашенням заборгованості за кредитами, залученими Державою та згідно з бюджетною класифікацією України, ОДПС, відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством, є органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими Державою або під Державні гарантії, та бюджетними позичками.

Крім того, суду представлено акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2010 року, належно оформлений та підписаний обома сторонами, що свідчить про визнання відповілачем факту виникнення заборгованості перед позивачем.

Станом на момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 1 ЦК України до бюджетних відносин цивільне законодавство (в частині строків позовної давності) не застосовується.

Згідно п.4 ст.17 Бюджетного Кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників

Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»визначено, що органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того позивачем разом із поданням позовної заяви заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Інститут забезпечення позову за своєю правовою суттю є гарантією забезпечення інтересів позивача, за допомогою якого особа, яка має підстави вважати, що її права порушено, і яка, відповідно, подала позов до суду, мала можливість забезпечити виконання рішення суду на свою користь.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред”явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Однак, позивач не подав належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, а також доказів, які б свідчили про те, що виконання можливого рішення суду може бути утруднене або неможливе.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, належно оформленим актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.08.2010 року підтвердив наявність заборгованості перед Держбюджетом України, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та визнаних відповідачем, сума боргу становить –784,35 грн.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Державної податкової інспекції у Жовківському районі (м.Жовква) до Приватного Сільськогосподарського підприємства “Світанок” (с.Зашків Жовківського району) за участю третьої особи 1 Управління державного казначейства України у Львівській області (м.Львів) та третьої особи 2 Управління державного казначейства України у Жовківському районі у Львівській області (м.Жовква) про стягнення боргу за рахунок активів в сумі 784,35 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Приватного сільськогосподарського підприємства “Світанок” (80375, с.Зашків, Жовківського району Львівської області, код ЄДРПОУ 05524654, р/р 26001241215001 ЗГРУ КБ “Приватбанк” м.Львів, МФО 325321) на користь Державної податкової інспекції у Жовківському районі (80300, м.Жовква, вул.Св.Трійці,10; р/р 35216003000363 УДК у Львівській області, МФО 825014) –борг за рахунок активів відповідача у сумі 784 (сімсот вісімдесіт чотири) грн. 35 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя