Рішення № 11049247, 02.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/32902.09.10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП ВЕКТОР-ВС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Фінанс"

про стягнення 25 334,23 грн.

Суддя Катрич В. С.

Представники сторін :

від позивача : Сичов О.О. за довіреністю б/н від 18.01.2010р.

від відповідача : Лимар Ю.М. за довіреністю №01/03 від 01.03.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 10990,97 грн. пені, 8068,06 грн. збитків від інфляції та 6275,20 грн. трьох відсотків річних за несвоєчасно проведену оплату виконаних робіт за договором підряду №09-10-035 від 09.10.2008р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.07.2010 року порушено провадження у справі №8/329 та призначено розгляд справи на 02.09.2010 року.

Через загальний відділ суду 31.08.2010р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач збільшив розмір позовних вимог в частині трьох відсотків річних та просив стягнути з відповідача 10990,97 грн. пені, 8068,06 грн. збитків від інфляції та 9696,75 грн. трьох відсотків річних.

Через загальний відділ суду 01.09.2010р. від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи з метою можливості присутності на судовому засіданні представника відповідача та виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 02.09.2010р. представники сторін з’явились, надали пояснення.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор –ВС» звернулось до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс» 567 275, 24 грн. з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за виконані роботи, позовні вимоги збільшувались.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.02.2010р. у справі №27/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор –ВС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс» позов був задоволений на користь позивача частково, а саме: заборгованість у розмірі 541480,79 грн., пеню у сумі 46540,04 грн., збитки від інфляції у сумі 25347,49 грн., 3% річних у розмірі 5160,67 грн., витрати на оплату адвокатських послуг у розмірі 50000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010р. у справі №27/12 рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2010р. у справі №27/12 було скасовано в частині стягнення адвокатських послуг у розмірі 50000,00 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Частини 2-4 зазначеної норми права вказує на факти, які містять у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти для суду мають преюдиціальний характер та звільняються від доказування тому, що їх з істинністю вже встановлено у вирішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2010р. у справі №27/12 було встановлено, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена та становила 541480,79 грн. основного боргу, пеня у сумі 46540,04 грн., збитки від інфляції у сумі 25347,49 грн., 3% річних у розмірі 5160,67 грн. (не враховуючи витрат на оплату адвокатських послуг згідно Постанови Київського апеляційного господарського суду).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначає позивач, відповідачем було частково сплачено основну заборгованість 02.08.2010р. в сумі 24590,26 грн. та 25.08.2010р. –50000,00 грн.

Позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 10990,97 грн. за період прострочення з 23.02.2010р. по 10.05.2010р. (з урахуванням часткових проплат заборгованості). Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунку пені не надав.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 6.2 договору між сторонами (справа №27/12) встановлено, що у випадку, якщо замовник порушив грошові зобов’язання, він сплачує на користь підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, розмір пені становить 10990,97 грн. за розрахунком позивача.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.6.2) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань“, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 9696,75 грн. за період прострочення з 23.02.2010 року по 02.09.2010 року (враховуючи уточнення позивача) та суми індексу інфляції у розмірі 8068,06 грн. за період прострочення з лютого по червень 2010 року.

Зазначені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що його не позбавлено права звернутися до господарського суду міста Києва з відповідною матеріально -правовою вимогою до відповідача, у зв'язку з порушенням останнім виконання свого грошового зобов'язання на суму основного боргу, який було стягнуто з відповідача на користь позивача рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2010 року по справі №27/12.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 9696,75 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань та інфляційних витрат у розмірі 8068,06 грн. підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 525, 549, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 35, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія –Фінанс» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 67; код 33238569), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор –ВС» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11-А; код 33738463) пеню у сумі 10 990 (десять тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн. 97 коп., збитки від інфляції у сумі 8 068 (вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 06 коп., 3% річних у розмірі 9 696 (дев’ять тисяч шістсот дев’яносто шість) грн. 75 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 56 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич