Рішення № 11048833, 06.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.10 р. Справа № 4/200

Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача Тулаінова І.А. довіреність від 13.04.2010р.,

від відповідача не явився.

за позовом - Відкритого акціонерного товариства „Донецький булочно-кондитерський

комбінат” м. Донецьк

до відповідача - Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

Володимировича м. Донецьк

про стягнення 1513,18грн. заборгованості, 3%річних, пені, -

в с т а н о в и в :

Позивачем до початку розгляду справи заява про зменшення суми позову. Позивач просить стягнути з відповідача 1366,96грн. заборгованості , пеню в розмірі 126,85грн.і 3% річних в сумі 19,37грн.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір №637 від 05.03.2008р., товарно-транспортні накладні серії №8241 від 01.02.2010р. на суму 92,42грн., серії №8534 від 02.02.2010р. на суму 64,30грн., серії №8832 від 03.02.2010р. на суму 171,72грн., серії №9126 від 04.02.2010р. на суму 98,76грн., серії №9430 від 05.02.2010р. на суму 57,96грн., серії №9 723 від 06.02.2010р. на суму 86,94грн., серії №10226 від 08.02.2010р. на суму 105,09грн., серії №10514 від 09.02.2010р. на суму 101,12грн., серії №10827 від 10.02.2010р. на суму 142,52грн., серії №11737 від 13.02.2010р. на суму 82,11грн., серії №11982 від 14.02.2010р. на суму 69,78грн., серії №12212 від 15.02.2010р. на суму 177,46грн., серії №12509 від 16.02.2010р. на суму 92,42грн., серії №13113 від 18.02.2010р. на суму 80,20грн., по яких переданий товар, претензію №391 від 14.05.2010р., яка направлена відповідачу з вимогою оплати.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у свідоцтві про перереєстрацію, про що свідчить довідка серії АД № 924628 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за достатністю документів без явки представника відповідача та відсутності відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено:

2

Позовні вимоги, які заявлені позивачем стосуються неналежного виконання відповідачем грошового зобовязання по оплаті отриманого ним по товарно-транспортним накладним серії №8241 від 01.02.2010р. на суму 92,42грн., серії №8534 від 02.02.2010р. на суму 64,30грн., серії №8832 від 03.02.2010р. на суму 171,72грн., серії №9126 від 04.02.2010р. на суму 98,76грн., серії №9430 від 05.02.2010р. на суму 57,96грн., серії №9 723 від 06.02.2010р. на суму 86,94грн., серії №10226 від 08.02.2010р. на суму 105,09грн., серії №10514 від 09.02.2010р. на суму 101,12грн., серії №10827 від 10.02.2010р. на суму 142,52грн., серії №11737 від 13.02.2010р. на суму 82,11грн., серії №11982 від 14.02.2010р. на суму 69,78грн., серії №12212 від 15.02.2010р. на суму 177,46грн., серії №12509 від 16.02.2010р. на суму 92,42грн., серії №13113 від 18.02.2010р. на суму 80,20грн. товару, поставленого на виконання умов договору №637 від 05.03.2008р. підписаного між сторонами.

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором купівлі-продажу №637 від 05.03.2008р. позивач взяв на себе зобовязання виготовляти та передавати хлібобулочну продукцію у кількості та асортименті згідно зроблених покупцем замовлень (п. 1 договору), а відповідач - оплатити товар протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару, а також в цей же строк відшкодувати продавцю витрати по транспортуванню (при поставках транспортом постачальника) та 50% від суми амортизації лотків та контейнерів. Відпущення продукції покупцю може проводитись також по попередній оплаті її вартості (п. 5.2 договору).

Таким чином, сторонами в договорі передбачений альтернативний порядок оплати товару.

Сторонами також визначений термін, протягом якого діє договір до 31.12.2008р.

Відповідно до п. 7.2 договору він вважається пролонгованим на невизначений термін, якщо ні одна зі сторін не заявить про бажання його розірвати за 1 місяць до дати, зазначеної в п. 7.1 договору.

Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови, які вимагає ст.180 Господарського кодексу України.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем на виконання умов договору відповідачу поставлений товар по товарно-транспортним накладним: серії №8241 від 01.02.2010р. на суму 92,42грн., серії №8534 від 02.02.2010р. на суму 64,30грн., серії №8832 від 03.02.2010р. на суму 171,72грн., серії №9126 від 04.02.2010р. на суму 98,76грн., серії №9430 від 05.02.2010р. на суму 57,96грн., серії №9 723 від 06.02.2010р. на суму 86,94грн., серії №10226 від 08.02.2010р. на суму 105,09грн., серії №10514 від 09.02.2010р. на суму 101,12грн., серії №10827 від 10.02.2010р. на суму 142,52грн., серії №11737 від 13.02.2010р. на суму 82,11грн., серії №11982 від 14.02.2010р. на суму 69,78грн., серії №12212 від 15.02.2010р. на суму 177,46грн., серії №12509 від 16.02.2010р. на суму 92,42грн., серії №13113 від 18.02.2010р. на суму 80,20грн.ёвсього на загальну суму 1422,80грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору товар оплачений частково, що підтверджується прибутковим касовим ордером, після чого заборгованість на час звернення із позовом складає 1366,96грн., яку суд стягує з боржника.

3

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію №391 від 14.05.2010р. з вимогою оплати, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що зобовязання повинні виконуватись сторонами належним чином та у встановлені договором строки, позивачем доведений факт поставки товару та його часткової несплати з боку відповідача, суд задовольняє позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 1460,23грн. заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі оплату відповідачем товару, позивач просить суду стягнути з боржника 19,37грн. 3%річних, 126,85грн. пені.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п. 5.2 до договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 6.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 126,85грн. пені частково в сумі 124,49грн., оскільки вона повинна бути розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного терміну, а позивачем при нарахуванні пені не враховано, що товар підлягає оплаті з відстроченням на 5 банківських, а не календарних днів.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 19,37грн. 3%річних, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, задовольняє вимогу позивача частково в сумі 19,04грн., так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати товару, але при нарахуванні 3%річних не враховано, що товар підлягає оплаті з відстроченням на 5 банківських, а не календарних днів.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства „Донецький булочно-кондитерський комбінат” м. Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення 1366,96грн. заборгованості, 19,37грн. 3%річних, 126,85грн. пені частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (інша адреса: АДРЕСА_2), ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький булочно-кондитерський комбінат” м. Донецьк-83086, вул. Кобозева, 5, ідентифікаційний код 00374545 заборгованості в сумі. 1366,96грн., 19,04грн. 3%річних, 124,49грн. пені, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 06.09.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.