Ухвала суду № 110413167, 19.04.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/258/23

№ 1-кп/183/942/23

19 квітня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому внесені 23.07.2022 року до ЄРДР за № 22022220000002476, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

Під час судового розгляду прокурором було заявлено клопотання про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації з урахування особливостей, визначених законом.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що до моменту початку військової агресії рф проти України ОСОБА_3 займався господарською діяльністю у сфері виробництва згущеного молока та інших видів молочної продукції (ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат»), зокрема був генеральним директором підприємства по виробництву молочної продукції.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_3 , який перебував на території тимчасово окупованого м. Куп`янськ Харківської області, будучи генеральним директором ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат», який зареєстрований за юридичною адресою: вул. Ломоносова, 26, м. Куп`янськ Харківської області, ЄДРПОУ підприємства 00418141, у період часу з кінця квітня 2022 року, але не раніше 23.04.2022 року, по вересень 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об`єктивних причин встановити не виявилося можливим, виник злочинний умисел, направлений на пособництво державі агресору.

У подальшому, реалізуючи свій вищезазначений злочинний умисел, діючи умисно та свідомо, перебуваючи на території м. Куп`янськ Харківської області, ОСОБА_3 31.05.2022 року добровільно почав надавати продукцію ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» незаконно створеній «Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области».

Надалі, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на пособництво державі-агресору, налагодивши стійкі робочі та ідеологічні зв`язки з представниками місцевої окупаційної адміністрації та збройними формуваннями держави-агресора, перебуваючи на території м. Куп`янськ Харківської області на підставі Договору поставки який уклав з «Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области» надав вказівку працівникам свого підприємств надавати продукцію для поставки її незаконним формуванням рф.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у пособництві державі-агресору, тобто у умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України.

22.11.2022 року слідчим СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_7 за ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 року був проведений обшук на території ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» (код ЄДРПОУ № 00418142) за адресою: вул. Ломоносова, 26, м. Куп`янськ Харківської області, де в складських приміщеннях було виявлено продукцію Куп`янського МКК.

Вся виявлена під час проведеного обшуку продукція була визнана постановою слідчого від 22.11.2022 року речовим доказом по справі та ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 року на вказану продукцію накладено арешт.

Враховуючи, що в ході проведення обшуку на території ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» (код ЄДРПОУ № 00418142) за адресою: вул. Ломоносова, 26, м. Куп`янськ Харківської області, було тимчасово вилучено майно, яке в подальшому було визначено постановою слідчого речовими доказами та на яке накладено арешт, на даний час наявна об`єктивна необхідність у тому, щоб передати продукцію визнану речовими доказами по справі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Відповідно до абзацу 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за рішенням суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються до АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Враховуючи ті обставини, що виявлена під час обшуку продукція є речовим доказом у справі та ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області накладено арешт на корпоративні права генерального директора ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» ОСОБА_3 , а також на усе нерухоме та рухоме майно, яке належить комбінату, арештоване майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та умовах визначених ст.ст. 19, 21, 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», тому чинне законодавство України передбачає лише один шлях визначення порядку зберігання речових доказів - це передача майна Національному агентству для реалізації.

Абзацом першим частини п`ятої статті 21 Закону про АРМА передбачено окрему підставу для реалізації активу, переданого в управління Агентству. Цією нормою визначено, що активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Агентству з відповідним зверненням прокурора.

Отже, підставою для передачі Агентству активів, визначених частиною четвертою цієї статті 21 Закону про АРМА, для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів Агентству саме для їх реалізації.

Правова проблема щодо тлумачення норм КПК України та Закону про АРМА, що стосуються правових підстав для реалізації майна (активів), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, вирішувалась Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/18647/19.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що порядок зберігання речових доказів та документів в кримінальному провадженні визначений статтею 100 КПК України, частиною шостою якої передбачено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Абзац сьомий частини шостої цієї статті визначає, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

На відміну від абзацу першого частини шостої статті 100 КПК України перелік майна, визначений статтею 21 Закону про АРМА, не є вичерпним.

Разом з тим, зазначена стаття 21 Закону про АРМА стосується загалом майна як активів, управління якими здійснює Агентство, та до яких належать кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнуті за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Натомість абзац сьомий частини шостої статті 100 КПК України регулює збереження і реалізацію майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, аналіз наведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що норма абзацу сьомого частини шостої статті 100 КПК України розмежовує (1) передання речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості та (2) передання речових доказів для їх реалізації.

При цьому, за змістом частини шостої цієї статті, для реалізації можуть бути передані речові докази, зазначені в її абзаці першому, тобто тільки речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню.

У пункті 9.19 вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що: «враховує практику розгляду судами питання забезпечення доказів у кримінальному провадженні та значення цього забезпечення і звертає увагу на те, що речові докази відповідно до частини другої статті 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні. При цьому їх зберігання є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, та умовою дотримання прав осіб, права яких, у тому числі й майнові, було обмежено щодо речей чи майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і на яке ухвалою слідчого судді уже накладено арешт. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 758/16546/18, постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26.08.2020 року у справі №757/42018/19к».

Підставою для передачі Агентству активів, визначених у частині четвертій статті 21 Закону про АРМА, для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів Агентству саме для їх реалізації.

Разом з цим, на даний час м. Куп`янськ, де зберігається виявлена продукція, включена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, що унеможливлює безпечне переміщення габаритної продукції, на яку накладено арешт в рамках кримінального провадження, до іншого місця зберігання. Кожного дня місто страждає від ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів.

Одночасно, відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України та ч. 1 ст. 19 Закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» обов`язковою умовою передачі є встановлена вартість майна, визнаних речовими доказами у кримінальному провадженні, яка повинна становити понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для визначення вартості речових доказів стороною обвинувачення використовувалася загальнодоступна інформація з мережі Інтернет, а саме з сайту «Мінфін» за посиланням: « https://index.minfin.com.ua/ua/markets/commodities/sugar/ » (скріншот з сайту додається). Згідно інформації сайту «Мінфін» станом на 17.04.2023 року світові ціни на цукор складають 19,56 грн. за кілограм. З урахуванням вартості одного кілограму цукру, проведено розрахунок виявленого цукру на території ПрАТ «Куп`янський МКК», що складає 1.622.502 грн. лише за виявлені 1.659 мішків цукру російського по 50 кг. в кожному. Тобто, для підтвердження вартості виявленої продукції (понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) достатньо лише однієї позиції арештованого майна.

Тому, з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання, сторона обвинувачення вважає за необхідне передати речові докази у вигляді продукції на яку накладено арешт - Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації.

Крім того, враховуючи індивідуальні ознаки та властивості майна у даному кримінальному провадженні, а також у своїй сукупності вилучена продукція ПрАТ «Куп`янський МКК» уявляє собою предмети, зберігання яких через громіздкість або з інших причин не можливе без зайвих труднощів, то передача майна Національному агентству для реалізації не спричинить шкоди для кримінального провадження, не перешкоджатиме подальшому досудовому розслідуванню та розгляду справи в суді. Не вжиття заходів щодо передачі в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних злочинів та інших злочинів арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості), унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Іншим чином, на даний час, в умовах введеного на території України воєнного стану, а також активних бойових дій, які відбуваються на території Куп`янського району, неможливо забезпечити ефективне збереження речових доказів.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти заявленого клопотання, обґрунтовуючи свою позицію тим, що у відповідності до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є:

- виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід;

- накладення грошового стягнення;

- тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

- відсторонення від посади;

- тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

- тимчасовий доступ до речей і документів;

- тимчасове вилучення майна;

- арешт майна;

- затримання особи;

- запобіжні заходи.

Зазначений перелік є вичерпним. У положенні ст. 131 КПК України відсутній такий захід забезпечення кримінального провадження як «передача майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів, для їх реалізації.»

Більш того зазначене вище повністю корелюється з нормою вказаною у ч.7 ст. 100 КПК України, а саме: у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Арешт на майно, яке прокурор просить передати, було накладено підчас досудового слідства Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду від 14.12.2022 року, яким не задоволено вимогу про передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Більш того відповідно до відповіді на адвокатський запит керівника окружної прокуратури Е. Миргородського «Крім того, з метою забезпечення реалізації продукції, яка була визнана речовими доказами по справі, стороною обвинувачення направлялося клопотання слідчому судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про передачу продукції до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації з урахуванням особливостей визначених законодавством. Однак, слідчим суддею відмовлено у передачі продукції до Агентства з Розшуку та Менеджменту Активів.» слідчими суддям було відмовлено в задоволенні подібних вимог.

Жодної оцінки арештованого майна з метою встановлення його вартості стороною обвинувачення не проводилося. Вартість майна яке прокурор просить передати невизначена.

Прокурор у своєму клопотанні сам собі суперечить, обґрунтовуючи «У пункті 9.19 вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що: «враховує практику розгляду судами питання забезпечення доказів у кримінальному провадженні та значення цього забезпечення і звертає увагу на те, що речові докази відповідно до частини другої статті 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні. При цьому їх зберігання є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, та умовою дотримання прав осіб, права яких, у тому числі й майнові, було обмежено щодо речей чи майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і на яке ухвалою слідчого судді уже накладено арешт. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №758/16546/18, постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26.08.2020 у справ №757/42018/19к»» при цьому прокурор просить суд передати майно саме для реалізації, що свідчить про те що стороною обвинувачення не будуть використовуватися як джерело доказів зазначене у клопотанні прокурора майно.

Очевидним є те, що арешт майна було накладено незаконно, не для цілей зазначених у КПК України, а для фактичного блокування роботи підприємства, яке зараз не може вести законну підприємницьку діяльність у зв`язку з арештом майна ( продукції) та несе збитки, які вже на цей час можуть привести до банкрутства ПрАТ «Куп`янський МКК».

Зазначене клопотання прокурора сторона захисту вважає ганебною спробою сторони обвинувачення приховати неналежне виконання стороною обвинувачення обов`язку по збереженню арештованого майна.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали думку захисника ОСОБА_5 .

Крім того, захисником ОСОБА_5 було заявлено клопотання про скасування арешту майна, обґрунтувавши його тим, що

У розгляді клопотання слідчого про накладення арешту за результатами якого було винесено Ухвалу суду від 14.12.2022 року та накладено арешт на майно ПрАТ «Куп`янський МКК» не приймав.

Зазначена в ухвалі суду від 14.12.2022 року продукція як речові докази ані обвинуваченому, ані стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України не відкривалася. Більш того, зазначена продукція не містить слідів злочину, що виключає її подальше використання у кримінальному провадженні.

Водночас ст.ст. 7, 16 КПК України встановлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При цьому, згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A N52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n.50, Series A N 98).

Більш того порядок зберігання речових доказів та документів в кримінальному провадженні визначений статтею 100 КПК України, частиною шостою якої передбачено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю).

Враховуючи те, що накладення арешту на належне ПрАТ «Куп`янський МКК» відбулося з порушенням встановленої процедури - сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з пропуском строку, встановленого ч. 3 ст. 172 КПК України

Враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, та орган досудового розслідування здійснив усі слідчі та процесуальні дії з майном ПрАТ «Куп`янський МКК», - тобто було досягнуто усі цілі та мета, задля яких слідчий суддя накладав арешт на майно. Більш того подальше використання арештованого майна для потреб кримінального провадження не можливе.

Враховуючи те, що як орган досудового слідства з моменту арешту майна та і прокурор підчас судового розгляду не змогли забезпечити належного збереження арештованого майна, зазначене майно розкрадається та псується (підтверджується відповіддю прокурора на адвокатський запит, відповіддю ПрАТ «Куп`янський МКК» на адвокатський запит, заявою про злочин).

Очевидним є те, що арешт майна було накладено незаконно, не для цілей, зазначених у КПК України, а для фактичного блокування роботи підприємства, яке зараз не може вести законну підприємницьку діяльність у зв`язку з арештом майна (продукції) та несе збитки які вже на цей час можуть привести до банкрутства ПрАТ «Куп`янський МКК».

Вважає, що арешт, накладений на майно ПрАТ «Куп`янський МКК» слідчим суддею підчас досудового розслідування кримінального провадження повинно бути скасовано.

Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки на теперішній час продукти, що визнані речовими доказами, псуються, термін придатності продуктів закінчився або закінчується, власником арештованого майна є ПрАТ «Куп`янський МКК».

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання своїх захисників та просив його задовольнити.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку прокурора, захисників, обвинуваченого, суд дійшов до таких висновків.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду від 14.12.2022 року накладено арешт на майно, в тому числі, на майно щодо якого прокурором подано клопотання, та відмовлено в задоволенні вимоги про передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Прокурор повторно звернувся до суду з аналогічним клопотанням.

Як вбачається зі змісту абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, передача речових доказів Національному агентству для здійснення заходів з управління ними або для їх реалізації відбувається на підставі різних процесуальних рішень (ухвал) слідчого судді, суду. Водночас у п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону управління визначається як діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів і їх стягнення у дохід держави та про їх передачу Національному агентству, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках і порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. Вказане положення встановлює для Національного агентства дискреційні повноваження щодо самостійного визначення способу здійснення заходів з управління арештованими активами - передачі в управління на підставі договору або реалізації активів.

У КПК України не встановлено визначення термінів «управління» та «реалізація», однак, виходячи зі змісту абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, можливо дійти висновку, що їх значення є різним, оскільки управління з метою забезпечення збереження або збереження економічної вартості речових доказів не може здійснюватися шляхом реалізації.

Отже, встановлено суперечність між нормами КПК України та Закону, оскільки положення КПК України передбачають передачу речових доказів для здійснення діяльності з управління ними або для їх реалізації на підставі різних процесуальних рішень, тоді як Закон де-факто вказує на можливість передачі речових доказів в управління без розмежування для безпосереднього управління або реалізації, залишаючи вибір способу реалізації дискреційних повноважень безпосередньо за Національним агентством.

Що стосується порядку передачі в управління або для реалізації, то в абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України зазначається, що речові докази передаються за письмовою згодою власника, а у разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству для здійснення заходів з управління ними або для реалізації, проте насамперед підлягає дослідженню процесуальний порядок передачі на підставі рішення слідчого судді, суду, враховуючи розповсюдженість передачі в управління саме таким способом.

Так, у ч. 7 ст. 100 КПК України вказано, що у випадках, передбачених абз. 7 ч. 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно зі ст. 171-173 КПК України, тобто здійснюється у процесуальному порядку накладення арешту на майно у кримінальному провадженні. У ч. 1 ст. 171 КПК України зазначається, що із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором. Враховуючи вимоги, визначені у ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання про арешт майна, у клопотанні про передачу в управління або для реалізації повинно бути зазначено: 1) підстави та мету передачі в управління або для реалізації та відповідне обґрунтування необхідності такої передачі; 2) перелік і види майна, що належить передати в управління або для реалізації; 3) документи, які підтверджують право власності на речові докази, що належить передати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В своєму клопотанні прокурор просив суд передати арештоване майно саме для його реалізації. При цьому ним не зазначено навіть мету вказаної реалізації.

В абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України зазначено, що речові докази передаються для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, або з урахуванням зазначених в абз. 1 цієї частини характеристик для такого майна для реалізації. Таким чином, звертаючись до слідчого судді, суду необхідно аргументувати існування підстав для передачі та мети, яку має намір досягти сторона обвинувачення такою передачею.

Встановлюючи характеристику речових доказів, які можуть бути передані Національному агентству, необхідно вказати, що в абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України законодавець розділив майно на два види залежно від мети передачі - речові докази, які можуть бути передані в управління, та речові докази, що можуть бути передані для реалізації. Якщо для речових доказів, які можуть бути передані в управління, окрім вартості, відсутні обмеження у частині їх виду та характеру, то для реалізації можуть бути передані речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні із їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню.

У свою чергу, Закон встановлює інше розмежування для речових доказів залежно від вибору способу управління з урахуванням наявності у Національного агентства дискреційних повноважень. Так, у ч. 4 ст. 21 Закону вказано, що на реалізацію може бути передане рухоме майно без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) майно піддається швидкому псуванню; 2) майно швидко втрачає свою вартість; 3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50% його вартості.

Одночасно відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України та ч. 1 ст. 19 Закону обов`язковою умовою передачі є встановлена вартість майна, визнаних речовими доказами у кримінальному провадженні, яка повинна становити понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, виходячи з положень, що містяться в КПК України та Законі, Національному агентству може бути передане будь-яке майно, визнане речовими доказами та на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Майже ідентичні вимоги до майна, що може бути передане в управління, містяться у Настановах із управління арештованим майном, розроблених Національним агентством, згідно з якими: 1) будь-яке майно має бути арештоване у кримінальному провадженні, відкритому в Україні, водночас арешт може бути накладено з будь-якою метою, передбаченою ст. 170 КПК України, окрім забезпечення цивільного позову (цей виняток не застосовується, якщо арешт накладено для забезпечення цивільного позову, пред`явленого в інтересах держави Україна); 2) арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково) або користування майном (бажано); 3) сукупна вартість активів, що передаються в управління АРМА на одній правовій підставі, має становити понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 4) активи мають бути визнані речовими доказами; 5) передача активів в управління не має завдавати шкоди кримінальному провадженню.

Продовжуючи розгляд обов`язкових підстав, які повинне містити клопотання про передачу, законодавець визначив необхідність зазначення документів, котрі підтверджують право власності на речові докази, що належить передати. Про вказану необхідність долучення до клопотання документів, які підтверджують право власності, вказав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Інформаційному листі від 5 квітня 2013 р. № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження».

Слід зауважити, що прокурор в клопотанні зазначив, що вказане майно належить на праві власності саме ОСОБА_3 , при цьому будь-яких документів, які б це підтверджували чи спростовували прокурором до клопотання не додано.

Жодної оцінки арештованого майна з метою встановлення його вартості стороною обвинувачення не проводилося. Вартість майна, яке прокурор просить передати, невизначена.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 року накладено арешт на речові докази. Однак в задоволенні клопотання про передачу майна АРМА відмовлено. Тому підстав для задоволення повторного клопотання прокурора про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації з урахування особливостей, визначених законом, немає. Тому в задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 року зобов`язано: «слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 забезпечити збереження речей, предметів та документів, на які накладено арешт…». Крім того, цією ж ухвалою «контроль за дотриманням права власника арештованого майна… покласти на прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування…».

Відповідно до доданого стороною захисту до клопотання листа ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» № 29 від 18.04.2023 року: «ніяких договорів та будь-яких інших документів про передачу продукції на відповідальне зберігання ПрАТ «Куп`янський МКК» не укладало, посадові особи підприємства не приймали на себе жодних зобов`язань стосовно арештованої продукції, яку було «опечатано та вилучено до Куп`янського РВН ГУНП в Х/о» згідно з Протоколом обшуку».

Також стороною захисту надана суду довідка від 19.04.2023 року, відповідно до якої вся перелічена в ухвалі слідчого судді продукція належить на праві приватної власності ПрАТ «Куп`янський МКК» та призначено для використання в господарській діяльності.

Під час судового розгляду всі учасники повідомили суд про те, що вся продукція знаходиться в приміщенні ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат», де на теперішній час йдуть активні бойові дії, будівля підприємства часткового пошкоджена, підприємство не працює, а продукти псуються у зв`язку з неналежним їх зберіганням.

Крім того, стороною захисту суду надана копія заяви про вчинення кримінальних правопорушень, направлена заступником Генерального директора з виробництва ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» до Державного бюро розслідувань територіального управління, розташованого у м. Полтава, про те, що з приміщення складу цукру викрадено приблизно 5 тон цукру, зник насос. Крім того, продукти перебувають в умовах, що призводять до його псування. Перевірка стану та умов зберігання вказаного майна за вищезазначений період керівником слідчого відділу не проводилася.

В ухвалі слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 року зазначене майно, на яке було накладено арешт слідчим суддею. Аналізуючи його перелік, суд приходить до висновків про те, що на теперішній час термін придатності багатьох продуктів сплив, що виключає його використання за призначенням. Прокурором належного надзору за умовами його зберігання не проводилося. Подальше його знаходження в місці зберігання може привести до повного його знищення.

Більше того, відповідно до відповіді керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області на адвокатський запит адвокату ОСОБА_9 зазначено, що «відповідно до п. 5 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування. У зв`язку з чим всі речові докази у кримінальному провадженні, які мають термін придатності та можуть зіпсуватися, залишені на зберігання за місцем їх виявлення, у спеціально обладнаних приміщеннях Куп`янського молочноконсервного комбінату.

Разом з цим, на даний час м. Куп`янськ, де зберігаються виявлена продукція, включена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, що унеможливлює безпечне переміщення габаритної продукції, на яку накладено арешт в рамках кримінального провадження, до іншого місця зберігання.».

Крім того, стороною захисту суду надані документи, які свідчать про те, що власником арештованого майна є ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат», а не ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» статутний капітал комбінату складає: 9.313.594,00 грн., поділений 37.254.376 штук іменних акцій, які належать двом акціонерам: ОСОБА_3 - 70.1982% в статутному капіталі; ОСОБА_10 - 29.8018% в статутному капіталі.

У відповідності до п. 2 ст. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , як акціонери, надали згоду на передачу арештованого ухвалою слідчого судді майна - продовольчої продукції для реалізації ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат».

При цьому, згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A N52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n.50, Series A N 98).

Тому суд вважає, що з метою недопущення подальшого псування, втрати та розкрадання арештованої продукції, що піддається швидкому псуванню, необхідно скасувати на цю продукції арешт та передати її на реалізацію власнику - ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволені клопотання прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації з урахування особливостей, визначених законом, - відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_5 , підтриманого захисником ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 року, а саме на: молоко незбиране згущене з цукром - 20 ящиків «Заречье Преміум» по 45 банок в кожному, дата виготовлення 26.03.2022 року; молоко незбиране згущене з цукром - 45 ящиків «Заречье Преміум» по 45 банок в кожному, дата виготовлення 26.03.2022 року; молоко згущене варене «Заречье» 2 % жиру, 25 ящиків по 45 банок в кожному, дата виготовлення 26.03.2022 року; «ЧАО Купянский МКК» г. Купянск, ул. Ломоносова, 26, продукт молоковмісний згущений з цукром «Згущенка» 8,5 % жиру в м`якій полімерній упаковці з написом російською мовою: «Згущенка продукт молокосодержащий», дата виготовлення 22.02.2022 року - 24 ящика по 30 упаковок; молоко сухе знежирене з написом російською мовою: «Молоко сухое обезжиреное», дата виготовлення 15.01.2022 року в мішках з плотного паперу - 21 мішок по 25 кг кожний; молоко сухе знежирене з написом російською мовою: «Молоко сухое обезжиреное», дата виготовлення 15.01.2022 року в мішках з плотного паперу - 21 мішок по 25 кг кожний; молоко незбиране згущене з цукром «Заречье преміям», дата виготовлення 26.03.2022 року - 72 ящика по 45 банок в кожному ящику на дерев`яних поддонах; молоко сухе знежирене, дата виготовлення 15.01.2022 року - 12 паперових мішків по 25 кг в кожному; продукт молоковмісний згущений з цукром, з написом російською мовою «Згущенка», 8,5 % жиру, в м`якій полімерній упаковці, дата виготовлення 22.02.2022 року - 97 ящиків по 30 упаковок в кожному; продукт молоковмісний згущений з цукром з написом російською мовою «Згущенка», дата виготовлення 21.02.2022 року - 71 ящик по 45 банок в кожному; молоко незбиране згущене з цукром «Насолода», 8,5 % жиру - 1 ящик з 37 банками; згущенка «Слобожанська», 8,5 % жиру, дата виготовлення 19.02.2022 року - 3 ящика по 15 банок в кожному та 5 банок окремо, об`єм банки 370 гр.; молоко згущене з цукром та какао - 13 ящиків по 15 банок в кожному, об`єм банки 370 гр. в кожній; молоко згущене варене 2 % жиру - 88 ящиків по 45 банок в кожному, дата виготовлення 14.07.2022 року; молоко згущене варене, дата виготовлення 14.07.2022 року - 20 ящиків по 45 банок в кожному; згущенка з написом російською мовою « Згущенка », дата виготовлення 22.02.2022 року - 44 ящики по 45 банок в кожному; згущенка з написом російською мовою « Згущенка », дата виготовлення 23.02.2022 року - 35 ящики по 45 банок в кожному; згущенка з написом російською мовою « Згущенка », дата виготовлення 23.02.2022 року - 88 ящики по 45 банок в кожному; згущенка з написом російською мовою « Згущенка », дата виготовлення 22.02.2022 року - 22 ящики по 45 банок в кожному; згущенка з написом російською мовою, 8,5 % жиру, дата виготовлення 19.02.2022 року - 12 ящики по 45 банок в кожному; «Масло сладкосливочное екстразаречье», 82,5 % жиру, дата виготовлення 21.08.2022 року - 180 ящиків по 20 кг в кожному; молоко незбиране згущене з цукром «Заречье», дата виробництва 09.02.2022 року - 24 ящики по 8 кг в кожному; молоко згущене варене «Заречье», 8,5 % жиру, строк придатності до 06.12.2022 року - 13 ящиків по 8 кг в кожному; продукт молоковмісний згущений, варений «Іриска», 8,5 % жиру, строк придатності до 04.01.2023 року - 18 ящиків по 8 кг в кожному; наповнювач кондитерський «Іриска», 8,5 % жиру, строк придатності до 30.06.2022 року - 188 ящиків по 10 кг в кожному; молоко згущене в полімерній упаковці по 2 пакунки в кожному ящику, по 8 кг в кожному ящику, 158 ящиків по 8 кг в кожному; молоко незбиране з цукром «Заречье» - 47 ящиків по 8 кг в кожному; молоко згущене варене, дата виробництва 22.02.2022 року - 5 ящиків по 45 банок в кожному; молоко згущене з цукром та какао, дата виготовлення 21.02.2022 року - 25 ящиків по 15 банок в кожному; молоко згущене варене «Заречье», 8,5 % жиру, в полімерній упаковці - 5 ящиків по 8 кг в кожному, по 2 полімерні упаковки в ящику; молоко згущене «Королівський смак» в полімерній упаковці по 450 гр., дата виготовлення 14.07.2022 року, 8,5 % жиру - 50 ящиків по 20 упаковок в кожному; молоко згущене варене, дата виготовлення 14.07.2022 року - 20 ящиків по 45 банок в кожному; молоко згущене варене 2 % жиру, дата виготовлення 14.07.2022 року - 44 ящика по 45 банок в кожному; «Згущенка продукт молокосодержащий згущений з сахаром», 8,5% жиру - 28 ящиків по 45 банок в кожному; згущенка з цукром 8,5% жиру, дата виготовлення 21.02.2022 року - 30 ящиків по 45 банок в кожному; вершки згущені з цукром, дата виготовлення 09.02.2022 року - 50 ящиків по 16 полімерних м`яких пакунків; молоко незбиране згущене з цукром «Королівський смак», дата виготовлення 24.03.2022 року - 38 ящиків по 45 банок в кожному; молоко незбиране згущене з цукром «Преміум», дата виготовлення 26.03.2022 року, 8,5 % жиру - 1 ящик з 45 банками; наповнювач кондитерський «Іриска», 8,5 % жиру, дата виготовлення 30.06.2022 року - 100 ящиків по 10 кг в кожному, по 1 брикету в ящику; пальмове масло, дата виготовлення 24.05.2021 року - 620 ящиків по 20 кг в кожному; масло солодковершкове селянське, 73 % жиру, дата виготовлення 17.03.2022 року по 200 гр. в упаковці - 150 ящиків по 4 кг в кожному, по 20 упаковок в ящику; масло солодковершкове селянське, 73 % жиру, дата виготовлення 16.03.2022 року по 200 гр. в упаковці - 33 ящиків по 4 кг в кожному, по 20 упаковок в ящику; молоко згущене варене 2 % жиру, дата виготовлення 14.07.2022 року, 1 коробка з 28 банками; згущенка російською мовою, 8,5% жиру, дата виготовлення 22.02.2022 року - 3 ящика по 45 банок в кожному по 370 гр. вміст у кожній банці, виробництво ЧАО «Купянский МКК»; молоко згущене варене 2 % жиру, дата виготовлення 14.07.2022 року - 1 коробка з 37 банками з жесті; масло «Екстра», дата виготовлення 10.04.2022 року в пакунках з фольги по 200 гр. в кожному пакунку - 2 ящика по 20 пакунків в кожному; молоко незбиране згущене з цукром 8,5 % жиру, дата виготовлення не встановлена, строк придатності до 25.03.2022 року, вміст рідини 370 гр. - 1 ящик по 45 банок; молоко незбиране згущене з цукром в полімерній упаковці «Королівський смак», 8,5 % жиру, дата виготовлення 14.07.2022 року, вага вмісту 450 гр. - 3 ящика по 20 упаковок в кожному; масло «Екстра», дата виготовлення 11.07.2022 року - 1 коробка 20 кг; молоко згущене варене «Заречье», 8,5 % жиру, строк придатності до 06.12.2022 року - 44 ящика по 8 кг по 2 брикета; сметана «Зарєчье», дата виготовлення 09.09.2022 року, 20 % жиру, в полімерній упаковці з вагою 400 гр. - 18 упаковок в одному пластиковому ящику, всього 115 ящиків; масло сладкосливочное «Екстра» Заречье, 82,5 % жиру, дата виготовлення 14.08.2022 року - 615 ящиків по 20 кг в ящику; «Згущенка продукт молокосодержащий згущеный с сахаром», 8,5 % жиру, в полімерній упаковці, об`ємом 270 гр., дата виготовлення 22.02.2022 року - 4 ящика по 30 пакунків в кожному; «Згущенка продукт молокосодержащий згущеный с сахаром», 8,5 % жиру, в полімерній упаковці, об`ємом 270 гр., дата виготовлення 22.02.2022 року - 30 ящика по 30 пакунків в кожному; незбиране згущене молоко з цукром «Королівський смак», дата виготовлення 14.07.2022 року - 2 ящика по 30 упаковок в кожному; масло «Екстра» солодковершкове, дата виготовлення 10.04.2022 року по 200 гр. в кожній упаковці - 31 ящик по 20 упаковок в фользі; масло «Екстра» солодковершкове, дата виготовлення 27.03.2022 року по 200 гр. в кожній упаковці - 75 ящиків по 54 упаковок; масло «Екстра» солодковершкове, дата виготовлення 10.04.2022 року по 200 гр. в кожній упаковці - 284 ящика по 20 упаковок в кожному; молоко згущене з цукром та какао, дата виготовлення 21.02.2022 року, 370 гр. в кожній упаковці - 5 ящиків по 15 банок; цикорій розчин в 4 полімерних бочках по 60 кг в кожній, дата виготовлення 26.11.2021 року, 8 пакетів молоко незбиране згущене з цукром, дата виготовлення 23.03.2022 року, строк придатності до 23.03.2023 року, всього 11.880 банок; 2 пакета молоко незбиране згущене з цукром, дата виготовлення 23.03.2022 року, строк придатності до 23.03.2023 року, всього 3.000 банок; 4 пакета молоко незбиране згущене з цукром, дата виготовлення 23.03.2022 року, строк придатності до 23.03.2023 року, всього 5.900 банок; молоко незбиране згущене, з цукром «Слобожанська», дата виготовлення 22.02.2022 року - 4 пакета, 7.800 банок; молоко незбиране згущене, з цукром «Слобожанська», дата виготовлення 22.02.2022 року - 15,5 пакетів, 30.600 банок; молоко незбиране згущене, з цукром «Слобожанська», дата виготовлення 22.02.2022 року - 2 пакета, 3.960 банок; молоко незбиране згущене, з цукром «Слобожанська», дата виготовлення 22.02.2022 року - 11 пакетів, 21.700 банок; молоко незбиране згущене, з цукром «Слобожанська», дата виготовлення 22.02.2022 року - 1 пакет, 1.215 банок; молоко незбиране згущене з цукром «Мілк енд жой», дата виготовлення 25.03.2022 року, вміст банки 370 гр. - 8,5 пакетів, 23.500 банок; згущене молоко «Пегаз», строк придатності до 26.03.2023 року, вміст банки 370 гр., 15 пакетів, 22.275 банок; згущенка «Слобожанська», строк придатності до 23.02.2022 року - 302 ящика, 13.590 банок; згущенка «Слобожанська», дата виготовлення 23.02.2022 року - 246 ящиків, 6.150 банок; згущенка «Слобожанська» - 10 ящиків, 450 банок; згущенка «Слобожанська» - 6 ящиків, 270 банок, дата виготовлення 23.02.2022 року; згущенка «Слобожанська», 8,5 % жиру, дата виготовлення 21.02.2022 року - 902 ящика, 40.590 банок; згущенка «Слобожанська», вміст 370 гр. в кожній банці, дата виготовлення 23.02.2022 року - 83 ящика, 3.735 банок; згущенка «Королівський смак», дата виготовлення 24.03.2022 року - 218 ящиків, 9.855 банок; згущенка «Королівський смак», дата виготовлення 24.03.2022 року - 312 ящиків, 14.040 банок; продукт молоковмісний згущений з цукром «Слобожанська», 98 полімерних бочок по 65 кг в кожній; згущенка «Насолода» - 6 пакетів, 11.880 банок, строк придатності до 28.03.2023 року; молоко згущене варене, 8,5 % жиру - 535 коробок по 8 кг в кожній; згущене молоко «ЦКоролівський смак», в полімерній упаковці, дата виготовлення 14.07.2022 року - 18.560 упаковок; молоко незбиране згущене «Преміум», дата виготовлення 26.03.2022 року - 8 пакетів по 1.980 банок в кожному, всього 15.800 банок; «згущеный продукт молокосодержащий с сахаром», дата виготовлення 22.02.2022 року - 3.000 банок, 2 коробки по 25 банок в кожній, молоко незбиране згущенка «Преміум», 21 пакет з 252 мішками по 50 кг в кожному; 40 пакетів з 840 мішками по 50 кг в кожному; 27 пакетів з 567 мішками по 50 кг в кожному; 21 мішок Щучинський філіал молочний мир, Беларусь, г. Щучин; сировина для молочної продукції 816 мішків по 50 кг в кожному; цукор російський 1.659 мішків по 50 кг в кожному; сировина для молочної продукції 816 мішків.

В порядку п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК України передати зазначене майно власнику, а саме ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» для реалізації його.

Відповідальність за збереження та реалізацію вказаного майна як речового доказу у цьому кримінальному провадженні покласти на власника майна, а саме ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат». Кошти, отримані в результаті реалізації майна, зберігати до винесення рішення у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали суду покласти на прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1