Рішення № 11039413, 25.08.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2-2665-2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

про задоволення позову про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів на утримання дитини

25 серпня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Шиліна А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, служби у справах дітей Лозівської міської ради до ОСОБА_2, третьої особи виконкому Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та стягнення аліментів на утримання дитини, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідача про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів на утримання дитини в якій зазначили, що ОСОБА_2 має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що у книзі запису актів громадянського стану про народження, 23.09.1994 року зроблено відповідний запис. Батько дитини записаний відповідно до положення ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України державним органом реєстрації актів цивільного стану, за вказівкою матері.

З березня 2010 року ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обовязків, не проживає разом із сином, не відвідує навчальний заклад, не цікавиться його навчанням, не піклується про стан його здоровя, фізичний і духовний розвиток, взагалі не приймає ніякої участі в матеріальному утриманні сина.

У звязку з викладеним, позивач просить позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити над ним опіку призначивши її піклувальником, визначити місце проживання дитини за адресою позивача, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь позивача на утримання дитини у твердій грошовій сумі 400 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, викликати в судове засідання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві підтримала в повному обсязі, просила позбавити батьківських прав її доньку ОСОБА_2 відносно її онука, оскільки вона свої батьківські обовязки належним чином не виконує, призначити її піклувальником онука, визначивши його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини на її користь у твердій грошовій сумі 400 гривень.

Представник позивача служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області в судовому засіданні, просила позбавити відповідача батьківських прав і призначити дитині, як особі, що позбавлена батьківського піклування, піклувальником його бабусю ОСОБА_1 за їх спільним місцем проживання, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, та пояснила, що відповідачу подальша доля дитини не важлива, так як вона ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дитини, не відвідує її в школі, не цікавиться успіхами, отримує від держави допомогу одинокій матері, але повністю використовує її на власні потреби, дитина утримується за рахунок бабусі та дідуся, пиячить.

Відповідач жодного разу у судове засідання на зявилася, тоді як про день, час та місце слухання справи судом повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням.

Представник третьої особи виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування Брєжнева С.А. у судовому засіданні не заперечувала проти позбавлення відповідача батьківських прав і призначити неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , піклувальником його бабусю ОСОБА_1 за їх місцем проживання, та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, також пояснила, що відповідач не цікавиться станом здоровя сина, успіхами у його розвитку, всі обовязки по вихованню дитини здійснює бабуся.

Прокурор просив позов задовольнити, позбавити батьківських прав відповідача, оскільки вона участі у вихованні своєї дитини та її утриманні не бере, стягнути з неї аліменти на утримання дитини, призначити піклувальником над дитиною позивача рідну бабусю ОСОБА_1, визначити місце проживання дитини із бабусею.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивачів, представника третьої особи та зясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач ОСОБА_2 у шлюбі не перебувала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого відділом РАГС м.Лозова Харківської області 23 вересня 1994 року (а.с.11).

З березня 2010 року відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обовязків, не проживає разом із сином, не відвідує навчальний заклад, не цікавиться його навчанням, не піклується про стан його здоровя, фізичний і духовний розвиток, взагалі не приймає ніякої участі в матеріальному утриманні сина, фактично вихованням та доглядом сина не займається, матеріально не утримує, не спілкується з дитиною, не працює, зареєстрована але за місцем реєстрації не проживає, в шлюбі не перебуває, постійно змінює співмешканців, періодично зловживає спиртними напоями, раніше перебувала на профілактичному обліку у звязку з вживанням наркотичних засобів (опіатів), була знята з обліку у звязку із засудженням до позбавлення волі, за вчинений злочин, на час відбуття покарання опікуном дитини була його бабуся ОСОБА_1

Відповідач проти позбавлення її батьківських прав не заперечує (а.с.31).

Як вбачається з листа директора Лозівського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_7, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не перебуває у центрі зайнятості як безробітна або шукаюча роботу (а.с.20).

Дитина постійно проживає із позивачем ОСОБА_1 та її чоловіком, ОСОБА_1 працює, має постійне місце роботи, сталі заробітки, матеріально забезпечена, має власне житло.

Викладене підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов сімї ОСОБА_1 службою в справах дітей, згідно якого сімя проживає у 2-х кімнатній квартирі, в якій створені всі умови для проживання, опіка над ОСОБА_3 буде відповідати інтересам дитини (а.с.27).

Згідно довідки Управління інформаційних технологій ГУМВС України в Харківській області серії ІНК №571502, позивач ОСОБА_1 станом на 09.07.2010 року засудженою (за кримінальними справами) не значиться та в розшуку не перебуває (а.с.35).

Відповідно до висновку опікунської ради виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області за №604 від 15.07.2010 року, опікунська рада вважає необхідним в інтересах дитини позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її сина ОСОБА_3 та стягнути з неї аліменти на користь ОСОБА_1 для утримання дитини, про що представник виконкому Лозівської міської ради як органу опіки та піклування клопоче і в судовому засіданні (а.с.34).

В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи». Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею 11 цього ж Закону вказано, що «Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини». В статті 12 цього Закону вказано, що «Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці». Відповідно до статті 15 цього ж Закону встановлено, що «Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобовязані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею».

При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обовязків по вихованню дитини, не спілкується з нею і перешкод в спілкуванні відповідачу з дитиною ніхто не чинив і не чинить.

Все вищевикладене, є ні що інше, як ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини, а тому суд, враховуючи те, що ОСОБА_1 не заперечує проти того, щоб вона була призначена піклувальником над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та те що вона характеризується позитивно, добре ставиться до онука і займається його вихованням і матеріальним забезпеченням, створила всі умови для їх нормального життєзабезпечення, вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 і призначити над ним піклувальником бабусю ОСОБА_1 та визначити місце проживання дитини за місцем проживання позивача.

Суд розяснює, що відповідно до ст.168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Що стосується вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь позивача на утримання дитини у твердій грошовій сумі 400 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, то суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст.165 СК України, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Необхідно відмітити, що відповідно до ч.2 ст.166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобовязання закріплені статтею 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, згідно якої батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України.

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення відповідача, те, що відповідач не працює, на утриманні інших неповнолітніх дітей та осіб, яких за законом повинна утримувати, не має, має задовільний стан здоровя та те що з неї не проводяться стягнення за виконавчими листами. Крім того, судом враховується те, що позивач працює, однак розміру отримуваного нею прибутку, не є достатньо для забезпечення життєдіяльності дитини, створення для неї всіх необхідних умов для розвитку та виховання, тому суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, з індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 п.10 ст.80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах,які складаються з кількох самостійних вимог, за загальною сумою всіх вимог.

Частиною 5 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Відповідно до п.5 Постанови КМУ №1258 від 21.12.2005 року, якщо позовна заява містить одночасно вимоги, які належать до різних категорій справ і для яких передбачено різний розмір витрат, їх оплата здійснюється за справою з найбільшим розміром.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

В звязку з викладеним, суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривень та судовий збір в сумі 8,50 гривень, які позивач поніс при зверненні до суду з даною позовною заявою, також суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня (а.с.1,2).

Керуючись ст.ст.10,11,30,44,57,60,77,81,88,212,224,225,226,367 ЦПК України, ст.ст.150, 164,165, ч.2 166,168,169,ч.2 171,180,182,184,243,244 Сімейного Кодексу України, ст.ст.58,60,61, 62,63 ЦК України, Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27.09.1991 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402, ст.ст.3,4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 року, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1, служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, до ОСОБА_2, третьої особи виконавчого комітету Лозівської міської ради як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Призначити піклувальником над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Встановити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у твердій грошовій сумі у розмірі 400 гривень, з індексацією відповідно до закону, щомісячно починаючи з 20 липня 2010 року і до повноліття дитини.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8,50 гривень та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі 120 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 51 гривні на користь держави на р/р 31416537700015 в Лозівському УДК, код ОКПО 24134414, банк ГУДКУ в Харківської області, МФО 851011.

Розяснити, що відповідно до ст.168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя О.А. Ткаченко