Рішення № 110393456, 13.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2023Справа № 910/956/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» (вул. Велика Васильківська, б. 64, Київ, 03150, код ЄДРПОУ 35644262) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Відкритого акціонерного товариство «Меридіан» ім. С.П.Корольова (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 8, код ЄДРПОУ 14312973), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний концерн «Укроборонпром» (вул. Дегтярівська, буд. 36, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 37854297), про визнання недійсним рішення,

За участю представників:

від позивача 1 - Король Д. В.

від позивача 2 - Яценко Є.О.

від третьої особи - Божков Т.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім.. С.П. Корольова про визнання недійсним рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2021 відбулось засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова, на якому прийняті рішення, оформлені протоколом №93 від 15.12.2021, однак позивач вважає, що такі рішення прийняті неправомочним складом наглядової ради відповідача, порядок денного засідання наглядової ради відповідача від 15.12.2021 та скликання засідання наглядової ради відповідача від 15.12.2021 здійснено особою, що не мала на здійснення цих дій належних повноважень, до складу наглядової ради не включено жодного незалежного директора, отже прийняте рішення порушує права позивача як акціонера відповідача на участь в управлінні товариством.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/956/22 та призначено підготовче засідання на 04.03.2022.

22.02.2022 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, оскаржуване рішення наглядової ради, оформлене протоколом №93, не порушує права та законні інтереси позивача як акціонера та члена наглядової ради, при цьому рішення прийнято необхідною кількістю членів наглядової ради - 4 особи з 6 членів фактичної чисельності наглядової ради. Позивач, звертаючись за захистом своїх порушених прав як акціонер, не доводить належними допустимими нормами, яке його право саме як акціонера було порушено прийняттям спірного рішення наглядовою радою.

Указом президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено військовий стан в Україні.

04.03.2022 розгляд справи не відбувся в зв`язку із військовою агресією російської федерації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 відкладено розгляд справи № 910/956/22 до закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва.

24.06.2022 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує щодо наведених відповідачем у відзиві доводів, з огляду на те, що відповідачем не спростовано ті обставини, що ні статутом відповідача, ні Законом України «Про акціонерні товариства» не передбачено такого способу формування наглядової ради як «призначення голови та членів наглядової ради»; навіть за умови необрання складу наглядової ради відповідача, раніше обрані члени наглядової ради не уповноважені приймати будь-які рішення; доводи відповідача щодо законодавчої неврегульованості порядку формування та діяльності наглядової ради не відповідають дійсності; позивачем доведений зв`язок між прийняттям спірного рішення та порушенням його прав.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/956/22 скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи № 910/956/22 передані на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 28.12.2022 року було прийнято справу № 910/956/22 до провадження, продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 26.01.23 року.

30.12.2022 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд розглянути можливість проведення всіх судових засідань по справі 910/956/22 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 заяву представника позивача про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено. Ухвалено провести всі подальші судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

13.01.2023 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, в якому зокрема зазначав, що на засіданні наглядової ради, оформленому протоколом від 15.12.2021 №93 також приймав участь представник позивача, який голосував «За» скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства. Така обставина в сукупності з поданим позовом свідчить на недобросовісність та суперечливу поведінку позивача. Позивач перешкоджає приведенню Статуту та складу наглядової ради товариства у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

18.01.2023 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат.

18.01.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про об`єднання проваджень, відповідно до якого позивач просить суд об`єднати в одне провадження справу № 910/956/22 та справу № 910/212/23.

19.01.2023 року до суду по справі №910/212/23, до винесення ухвали від 25.01.2023 року про об`єднання справ в одне провадження справи №910/956/22 та №910/212/23, яким було присвоєно об`єднаний номер справи №910/956/22, від Державного концерну «Укроборонпром» надійшли письмові пояснення №UOP 2.2-475 (від 19.01.23) по справ без додатків, про що було складено відповідний акт про відсутність вкладень від 19.01.2023 року.

25.01.2023 року на електронну пошту суду від Державного концерну «Укроборонпром» повторно надійшли письмові пояснення №UOP 2.2-475 (від 19.01.23) з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» про об`єднання справ в одне провадження задоволено та об`єднано в одне провадження справи № 910/956/22 та №910/212/23, присвоєно об`єднаній справі №910/956/22. Визначено в об`єднаній справі процесуальний статус ОСОБА_1 , як позивача-2 та призначено підготовче засідання в об`єднаній справі на 26.01.2023 о 10:40 год.

Судом встановлено, що предметом спору у справі 910/212/23 є визнання ОСОБА_1 недійсним рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова, оформлені протоколом № 93 від 15.12.2021 року.

З огляду на викладене, справи № 910/956/22 та № 910/212/23 є пов`язаними між собою, оскільки вимоги позивачів до одного і того самого відповідача ґрунтуються на однакових правових підставах, а предмети позовів є тотожними.

25.01.2023 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заяву про відкладення розгляду справу.

У судовому засіданні 26.01.2023 року судом було задоволено клопотання позивача-1 про залучення 3-ї особи та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору на стороні відповідача - Державний концерн «Укроборонпром» (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд.36, код ЄДРПОУ 37854297) та задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із чим суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 16.02.2023 о 11:10 год.

27.01.2023 позивач -1 подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначав, що оскаржуваним рішенням наглядової ради порушено право позивача як акціонера на участь в управлінні, що реалізується через діяльність наглядової ради, саме до складу якої включено більшість незалежних членів, є складовою корпоративного права і на захист цього права поширюються гарантії, передбачені ч. 4 ст. 13, ст. 41 Конституції України. Той факт, що акціонер голосує проти певних питань на загальних зборах акціонерів, не може вважатися ухиленням або невиконанням обов`язків учасника товариства та зловживанням позивачем своїми корпоративними правами. Позивач реалізує своє конституційне право власності на акції, складовою якого є право на управління товариством шляхом голосування на загальних зборах акціонерів. Здійснення своїх прав суб`єктом цивільних правовідносин з метою задоволення та досягнення своєї мети, які не співпадають з інтересами іншої сторони цих правовідносин, не може вважатись зловживанням правом. Також зазначав, що Закон України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» не регулює питання створення, діяльності та припинення ВАТ «Меридіан» ім. С.П.Корольова.

31.01.2023 представник позивача-1 подав до суду клопотання про залучення доказів направлення відповіді на відзив з додатками.

03.02.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначав, що позивачем-2 не визначено конкретного змісту його порушеного права та/ або законного інтересу, та яким чином визнання недійсним вказаних рішень може захистити (відновити) його порушене право чи інтерес.

У судовому засіданні 16.02.2023 судом оголошено перерву до 09.03.2023.

02.03.2023 від представника Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» надійшла відповідь на пояснення третьої особи, відповідно до якої останній вказує, що доводи викладені третьою особою не спростовують аргументів позову, а відтак представник просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 закрито підготовче провадження у справі № 910/956/22 та призначено справу до розгляду по суті на 30.03.23 о 12:30 год.

У судовому засіданні 30.03.2023 судом оголошено перерву до 13.04.2023 о 12:45 год.

У судове засідання 13.04.2023 з`явилися представники позивачів 1, 2 та третьої особи, надали пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 13.04.2023 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 13.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» (далі - позивач-1) є власником акцій Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова (далі - відповідач), частка якого у статутному капіталі акціонерного товариства становила 40, 0753%.

У статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова державі належить 503718 акцій, що складає 50, 0001%.

15.12.2021 відбулося засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова (далі - наглядова рада), на якому прийняті рішення, оформлені протоколом №93 від 15.12.2021, про: обрання Голови наглядової ради ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова; питання щодо необхідності скликання позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова.

На вищевказаному засіданні були присутні члени наглядової ради товариства: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 (довіреність від 14.12.2021 б/н).

Як зазначено у протоколі №93 від 15.12.2021, з урахуванням норм статей 55 та 57 Закону України «Про акціонерні товариства», а також пункту 3 Розділу II «Перехідні положення» Закону України від 19.03.2015 №272-VIII, засідання наглядової ради товариства є правомочним, оскільки кількість членів наглядової ради товариства, які беруть участь у даному засіданні наглядової ради, становить 5 осіб.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова, позивачі зазначають, що такі рішення прийняті неправомочним складом наглядової ради відповідача, порядок денного засідання наглядової ради відповідача від 15.12.2021 та скликання засідання наглядової ради відповідача від 15.12.2021 здійснено особою, що не мала на здійснення цих дій належних повноважень, до складу наглядової ради не включено жодного незалежного директора, отже прийняте рішення порушує права позивачів як акціонерів відповідача на участь в управлінні товариством.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 13 ч.1 ст.1 Закону «Про національну безпеку України» оборонно-промисловий комплекс України - сукупність органів державного управління, підприємств, установ і організацій промисловості та науки, що розробляють, виробляють, модернізують і утилізують продукцію військового призначення, надають послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони, а також здійснюють постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час виконання заходів військово-технічного співробітництва України з іншими державами.

Згідно з пунктом 3.2 статуту Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова одним із основних видів діяльності товариства є виробництво радіовимірювальної, медичної, аудіо, дозиметричної та радіометричної техніки, приладів для вимірювання енергоносіїв, що споживаються, товарів народного вжитку, виробів механообробки та інструменту, системи зв`язку, обладнання для атомних електростанцій, спецвиробів для Міноборони, МВД, СБУ та НКАУ та інше.

Враховуючи це та здійснення відповідної діяльності для забезпечення потреб сил безпеки та оборони, Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова належить до підприємств (об`єктів) оборонно-промислового комплексу України.

Водночас, Відкрите акціонерне товариство «Меридіан» ім. С.П. Корольова є акціонерним товариством. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначається Законом «Про акціонерні товариства» (ч.1 ст.1 цього Закону).

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст.1 Закону «Про акціонерні товариства» управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

Держава реалізує свої корпоративні права у статутному капіталі такого товариства відповідно до вимог Закону «Про управління об`єктами державної власності».

Згідно з ч.1 ст.2 Закону «Про управління об`єктами державної власності» законодавство про управління об`єктами державної власності складається з цього Закону, ГК, Податкового кодексу України, Закону «Про захист економічної конкуренції», інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об`єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об`єктами державної власності.

У частині 2 ст.3 Закону «Про управління об`єктами державної власності», в свою чергу, передбачено, що особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» метою цього Закону є визначення особливостей управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу та забезпечення здійснення контролю за їх діяльністю.

Тобто спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок функціонування підприємств в оборонно-промисловому комплексі (які також є господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків), є Закон «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

Оскільки Закон «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» не регулює всі аспекти створення, діяльності і припинення господарських товариств, а встановлює лише окремі особливості їх діяльності, то до корпоративних правовідносин, що не врегульовані нормами Закону «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», підлягають застосуванню положення Закону «Про акціонерні товариства».

Водночас, суд зауважує що 06.10.2021 набув чинності Закон «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», на підставі якого ст. 1 Закону «Про акціонерні товариства» було доповнено ч.7, відповідно до якої особливості правового статусу, утворення, формування статутного капіталу, функціонування та припинення акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У частинах 1 та 2 ст. 18 цього Закону передбачено, що управління товариством здійснюється загальними зборами (акціонерів/учасників) як вищим органом товариства, наглядовою радою (в разі її утворення) та виконавчим органом товариства (далі - органи управління товариства). Компетенція органів управління товариства, порядок їх утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, доцільність включення до складу органів управління товариства незалежних членів та їх кількість, а також порядок зміни складу органів управління товариства визначаються відповідно до статуту, що затверджується загальними зборами (акціонерів/учасників).

Тобто з 06.10.2021 законодавство прямо передбачає застосування спеціального порядку функціонування акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу відповідно до Закону «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», який поширюється в тому числі і на порядок утворення та роботи органів товариств, зокрема, наглядових рад.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21.

Таким чином, враховуючи дату ухвалення оскаржуваного рішення - 15.12.2021, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Як раніше зазначалося, як на підставу недійсності оскаржуваного рішення, позивач посилається на неправомочність складу Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова.

Згідно пунктів 4.1, 4.2. Положення про наглядову раду Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова наглядова рада складається з 7 осіб. До складу наглядової ради входять голова, заступник голови, секретар та члени наглядової ради. Членами наглядової ради можуть бути тільки акціонери товариства.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» визначено, що органами управління акціонерного товариства є загальні збори, наглядова рада та виконавчий орган акціонерного товариства. Повноваження органів управління акціонерного товариства визначаються Законом України «Про акціонерні товариства» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 4, 5, 6 вказаної статті наглядова рада є органом управління акціонерного товариства, що забезпечує захист інтересів держави, контролює та регулює діяльність виконавчого органу акціонерного товариства.

Склад наглядової ради визначається статутом акціонерного товариства. До складу наглядової ради включаються незалежні члени у кількості не менше однієї третини та не більше половини складу наглядової ради.

Членом наглядової ради не може бути особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або яка працювала в секторі безпеки і оборони держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Призначення та звільнення представників держави у складі наглядової ради здійснюється суб`єктом управління за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері оборонно-промислового комплексу.

Незалежні члени включаються суб`єктом управління до складу наглядової ради за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до порядку проведення конкурсного відбору незалежних членів наглядової ради особливо важливого для економіки підприємства, товариства, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Незалежними членами Наглядової ради можуть бути виключно громадяни України, які відповідають вимогам до незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначеним законодавством.

Строк повноважень членів наглядової ради становить три роки.

Члени наглядової ради працюють на умовах цивільно-правових договорів, у яких передбачаються порядок здійснення ними повноважень, права, обов`язки, відповідальність сторін, умови та порядок виплати винагороди, страхування відповідальності члена наглядової ради, підстави дострокового припинення та наслідки розірвання договору тощо.

Статут акціонерного товариства затверджується суб`єктом управління (ч. 2 ст. 6 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності»).

Пунктом 14 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» установлено, що тимчасово, від створення акціонерного товариства до формування у встановленому законодавством порядку правомочного складу його наглядової ради, функції наглядової ради здійснює суб`єкт управління.

Отже, положення Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» передбачають обов`язкове обрання до складу наглядових рад акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу незалежних членів у кількості не менше однієї третини та не більше половини складу наглядової ради.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, станом на дату прийняття оспорюваного рішення склад Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», а відтак рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова оформлене протоколом №93 від 15.12.2021, прийнято неправомочним складом наглядової ради.

Щодо доводів позивача про те, що порядок денного засідання наглядової ради відповідача від 15.12.2021 та скликання засідання наглядової ради відповідача від 15.12.2021 здійснено особою, що не мала на здійснення цих дій належних повноважень, оскільки ОСОБА_2 був обраний головою Наглядової ради ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова на засіданні наглядової ради 05.03.2021, проте рішення Наглядової ради ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, яке оформлене протоколом №88 від 05.03.2021 було визнано недійсним рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 (справа №910/3882/21).

Суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 910/3882/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №910/3882/21 скасовано, а справу №910/3882/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Проте, в даному випадку судом у цій справі №910/956/22 вже встановлено, що рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова оформлене протоколом №93 від 15.12.2021, прийнято неправомочним складом наглядової ради.

Разом з тим, суд зазначає, що рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

При цьому, суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Отже, для визнання недійсним рішення наглядової ради товариства необхідно встановити, чи порушують вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», інших актів законодавства, статуту, а також факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (пункти 8.1 - 8.5 постанови).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

За змістом ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

В свою чергу, згідно з п. 8 ч. 1. ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Оскаржувані рішення стосуються обрання голови наглядової ради ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова та питання щодо необхідності скликання позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова.

Втім, зазнаючи про обрання ефективного способу захисту, позивач не наводить, в чому саме полягало порушення його прав та / або законних інтересів з урахуванням змісту ухваленого рішення та яким чином визнання недійсним вказаних рішень може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.

У даній справі позивач (акціонер товариства) стверджує про порушення порядку формування наглядової ради, що, на думку акціонера, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту. Такий підхід може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між двома акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства.

У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради (з урахуванням різниці у обставинах справ).

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний суд у постановах від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21, від 28.07.2022 у справі № 910/2607/21, від 27.07.2022 у справі № 910/3882/21.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15 червня 2022 року у справі № 910/6685/21 зазначено, що у зв`язку з агресією з боку російської федерації відповідно до Закону «Про оборону України» з 2014 року в Україні триває особливий період, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово подовжувався та діє на даний час. В умовах особливого періоду та воєнного стану стабільне функціонування ДК «Укроборонпром» та товариств оборонно-промислового комплексу, пакетами акцій яких він керує, набуває особливого значення, оскільки цей концерн є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Захист приватних прав (корпоративних прав акціонерів), має забезпечуватися із дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави і всього українського народу щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації.

Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес акціонера для його співставлення з інтересами інших учасників та товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що при розгляді позовних вимог про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств суд має враховувати належність товариства до підприємств оборонно-промислового комплексу і завдань, які покладені на підприємства цього комплексу в особливий період, включаючи період воєнного стану, запроваджений відповідно до Закону «Про оборону України», неприпустимість блокування господарської діяльності таких товариств (пункти 138-140 постанови).

Відтак, враховуючи, що позивачем-1 не доведено суду взаємозв`язку між прийняттям рішень на засіданні Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П.Корольова, оформленого протоколом №93 від 15.12.2021 та порушенням будь-яких прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача, позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту його права чи інтересу, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позову позивача-2, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 належить частка у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова у розмірі 0,0528%.

Звертаючись до суду, як акціонер товариства відповідача, позивач-2 також зазначає, що станом на 15.12.2021 склад наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова (далі - відповідач) не було приведено у відповідність із вимогами Закону №2210-VIII та ч. 4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

Водночас, враховуючи встановлені судом обставини щодо прийняття рішень, оформлених протоколом №93 від 15.12.2021, неправомочним складом Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова, суд зазначає, що у своїй позовній заяві ОСОБА_1 не визначено змісту його порушеного права та / або законного інтересу, та яким чином визнання недійсним вказаних рішень може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача-2.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачами не надано суду належних та допустимих доказів порушення їх прав та законних інтересів внаслідок прийняття рішень на засіданні Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П.Корольова, оформлених протоколом №93 від 15.12.2021, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» та ОСОБА_1 .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивачів у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» та ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ