Постанова № 110385680, 24.04.2023, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/593/23

Провадження № 3/677/248/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2023 року м. Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Шовкун В.О.,за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Головного управління ДПС у Хмельницькій області Державної податкової служби України стосовно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 2ст. 163-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно ізпротоколом проадміністративне правопорушення№ 1597/10/22-01-24-01від 03.04.2023року,який складенийпосадовою особою головним державним інспектором Красилівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області Ковальчук Т.Г., під час проведення камеральної перевірки податкової звітності, а саме: своєчасності подання податкового розрахунку сум податку, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4-ДФ) за 4 квартал 2022 року, акт перевірки від 03.04.2023 № 1597/222-01-24-11/33586424, ТзОВ «Красилівагромаш», ЄДРПОУ 33586424, що знаходиться за юридичною адресою: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Центральна, 16, встановлено, та ставиться головному бухгалтеру ТзОВ «Красилівагромаш» ОСОБА_1 у вину вчинення правопорушення податкового обліку, яке полягало в порушенні: вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, а саме: не своєчасно подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 2-ДФ) за 4 квартал 2022 року, термін подання 09.02.2023 р., фактично подано 14.02.2023 р..

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2ст. 163-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодилася, повідомила суд про те, що звіт подала вчасно, раніше до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП не притягалася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Статтею 245 КУпАПвизначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з п. 2 ст. 278 КпАП України, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пп.49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК Україниподаткові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Відповідно до абз. б п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу Україниособи, які відповідно до цьогоКодексумають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Частиною 1 статті 163-4КУпАП передбачено відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Частиною 2 статті 163-4КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не долучено будь-яких доказів на підтвердження того, що вона подала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 2-ДФ) за 4 квартал 2022 року, саме 14.02.2023 року, тобто з порушенням строку, встановленого пп.49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Крім того, як вбачається, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 1597/10/22-01-24-01 від 03.04.2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 2ст. 163-4 КУпАП, остання притягається до адміністративної відповідальності, як головний бухгалтер ТзОВ «Красилівагромаш» (код ЄДРПОУ 33586424), однак до даного протоколу не долучено доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з ТзОВ «Красилівагромаш», тобто, є головним бухгалтером вказаного товариства, що позбавляє можливості встановити наявність у неї статусу податкового агента чи платника єдиного податку та відповідного обов`язку подавати до контролюючого органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Окрім того,до протоколупро адміністративнеправопорушення №1597/10/22-01-24-01від 03.04.2023року зач.2ст.163-4КУпАП не долученодоказів,що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Відповідно до вимогст. 251 КУпАПобов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначенихст. 255 цього ж Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, згідно якої «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, обставини та суть адміністративного правопорушення повинні бути чітко викладені в протоколі.

За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово констатував кримінально-правовий характер санкцій, передбачених статтями КУпАП (Надточій проти України,заява N 7460/03, рішення від 15.05.2008 року, п. 21) вказані положення Конституції України можна застосовувати і щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

З цьогослідує,що протоколпро адміністративнеправопорушення єне тількиджерелом доказіву справі,але йактом обвинуваченняу вчиненніконкретного адміністративногоправопорушення.В межах,зазначених упротоколі проадміністративне правопорушенняобставин інкримінованогоособі адміністративногоправопорушення,і повиненпровадитися їх,у томучислі,і судовийрозгляд.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, зважаючи на зазначені вище порушення, допущені уповноваженими особами державної податкової служби при оформленні матеріалів справи, виходячи із аналізу наданих доказів, приходжу до висновку, що об`єктивну сторону правопорушення не доведено, відповідно, склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.163-4КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутній, а тому на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження у справі слід закрити.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст.251,252,283,284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 163-4 КУпАП- закрити, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.

Суддя В.О. Шовкун