Рішення № 110382522, 11.04.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18025/22

Провадження № 2/761/673/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

06.09.2022 року на адресу суду надійшла вказана позовна заява.

В своїх вимогах позивач просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на свою користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 3 876,88 грн., а також судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №16901, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в сумі 13 222,12 грн.

На підставі даного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським О.А. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 та здійснювались виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого напису та стягнення з позивача заборгованості. В межах зазначеного виконавчого провадження з позивача були стягнуті грошові кошти.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2022 року виконавчий напис №16901 від 05.04.2021 року визнано таким, що не підлягає виконанню. А тому оскільки отримані відповідачем грошові кошти є безпідставно отриманими, тому позивач вважає, що вони мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом свої порушених прав.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без її участі, в якій представник зазначає, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явились, хоча повідомлені належним чином про день, час та місце судового засідання, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

08.02.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки останні є надуманими так як з позивача на користь відповідача в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 було стягнуто кошти лише в сумі 3 251,71 грн.

28.02.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №16901, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в сумі 13 222,12 грн..

З метою примусового виконання рішення суду приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським О.А. було розпочато виконавче провадження НОМЕР_2 та в межах зазначеного виконавчого прповадження постановою виконавця від 28.05.2021 року було звернуто стягнення на заробітну плату позивача, яку він отримує ТОВ "Баярд 9".

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2022 року (справа №361/8960/21) зазначений виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надала довідку з ТОВ «Баярд 9», в якій зазначено, що із заробітної плати ОСОБА_1 здійснювались відрахування на погашення боргу в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 на загальну суму 3 876,88 грн.

За даними приватного виконавця, в межах виконавчого провадження НОМЕР_2, з позивача ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти в загальному розмірі 3 876,88 грн, з яких: 231,00 грн. - мінімальні витрати виконавчого провадження; 325,17 грн. - основна винагорода приватного виконавця; 3 251,71 грн. - кошти стягнуті на користь стягувача, 69,00 грн. - за користування Автоматизованою системою виконавчого провадження.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України, тому суд вважає, що відпали правові підстави для набуття ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» коштів в розмірі 3 251,71 грн., примусово стягнутих за виконавчим написом, оскільки останній визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Інші кошти, а саме: 231,00 грн. - мінімальні витрати виконавчого провадження; 325,17 грн. - основна винагорода приватного виконавця; 69,00 грн. - за користування Автоматизованою системою виконавчого провадження, що в сумі складає 625,17 грн, дійсно не були отримані відповідачем. Однак позивач, як особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, але на підставі ст. 22 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Отже, враховуючи те, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів, які стягнені з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, суд дійшов висновку, що отримані ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кошти на підставі вказаного виконавчого напису, підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України, а саме в сумі 3 251,71 грн. Інші кошти в сумі 625,17 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку відшкодування збитків, на підставі ст. 22 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в сумі 3 876,88 грн.

Крім того, у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

08.02.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заява від представника відповідача, в якому останній також просить відмовити позивачу у стягненні судових витрат, у зв`язку з тим, що розмір витрат є завищеним та не підтверджується доказами.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію Договору №320/25-08-2021 від 25.08.2021 року про надання правничої допомоги; копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №2 від 31.08.2022 року; копію квитанції №320-1 від 31.08.2022 року на суму 4 000,00 грн.

Проаналізувавши зміст перелічених документів, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено відповідними доказами обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості у своїй сукупності, відсутні підстави для зменшення витрат на правничу допомогу. У зв`язку з чим суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 4 992,40 грн., з яких: 4 000,00 грн. - судові витрати на професійну правничу допомогу; 992,40 грн. - судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 23, 1212 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 876 (три тисячі вісімсот сімдесят шість) гривень 88 копійок, витрати на правгичу допомогу в сумі 4 000,00 грн. та 992,40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва впродовж тридцяти днів з дня виготовлення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула