Рішення № 11037079, 13.08.2010, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа №2-309/2010

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2010 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді - О.Ф. Бутенко

при секретарі судового засідання - О.І. Сіренченко

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про визнання незаконними дій щодо виплати пенсії у повному обсязі

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з зазначеною заявою і вказала , що вона є пенсіонером з 24.03.2006 року. Пенсія їй призначена. Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голованівському районі. Основний розмір пенсії до 01.01.2010 року складав 1938. 71 грн.

Згідно з ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсіонери, які працюють, мають право через кожні два роки роботи вимагати від Пенсійного фонду перерахунку своєї пенсії. Всі розрахунки і перерахунки пенсії проводяться на основі трудового стажу, заробітної плати конкретного пенсіонера і середньої заробітної плати у країні в економіці за попередній рік.

Показник середньої заробітної плати в економіці за 2007 рік становить 1197, 91 грн., а за 2009 рік - 1573, 99 грн. Отже, перерахунок пенсії повинен проводитись на основі показника середньої зарплати попереднього року. Така ж норма передбачена і Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З питанням перерахунку їй пенсії та виплати в повному обсязі за показником заробітної плати за 2009 рік вона неодноразово зверталась до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі, на що Управління повідомило її, що відповідно до постанови КМУ від 28 травня 2008 року №530 передбачено, що максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно ЗУ «Про державну службу», не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої згідно з абзацом першим частини першої статті 28 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Таким чином, встановити розмір пенсії більший за 12 мінімальних розмірів пенсії за віком немає підстав.

Отже, їй відмовлено у виплаті пенсії у повному розмірі з посиланням відповідача на пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530.

08 вересня 2009 року Конституційний Суд України рішенням №19-рп/2009 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530.

У пункті 3.2 рішення Конституційний суд зазначив, що відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Згідно із законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення передбачаються законами про пенсійне забезпечення , порядок визначення розмірів пенсійних виплат встановлюється лише цим Законом . Положення вказаного Закону не містять обмежень максимального розміру пенсій.

Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечувати проведення політики, зокрема, у сфері соціального захисту (пункти 2,3 статті 116 Основного Закону України). Зазначене свідчить, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсії.

Таким чином, закріплюючи в пункті 10 Постанови граничні розміри пенсійного забезпечення для окремих категорій громадян, Кабінет Міністрів України втрутився у сферу виключної компетенції законодавця всупереч положенням частини другої статті 6, частини другої статті 8, частини другої статті 19, пункту 3 частини першої статті 85, пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України.

На підставі наведеного Конституційний суд України дійшов висновку про невідповідність Конституції України (неконституційністі) пункту 10 Постанови. У пункті 4 рішення Конституційний суд зазначив, що зважаючи на те, що положення пункту 10 Постанови, які не відповідають Конституції України, могли бути застосовані при призначенні, перерахунку і виплаті пенсій окремим категоріям громадян, Конституційний суд України відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України», вважає за необхідне вказати на преюдиціальність цього Рішення. Це означає обовязковість для всіх судів під час розгляду справ приймати без перевірки й доведення факти, встановлені раніше у якихось справах постановленими рішеннями чи вироками, що набули законної сили.

Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Статтею 55 КУ передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.2 ст.19. ч.3 ст.23, ст.58 Конституції України органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти в межах своїх повноважень на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вважає, що відповідач порушив її конституційні права, передбачені ст.ст.22, 46, 58 Конституції України.

Відповідно до ст.56 Конституції України вона має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Просить визнати неправомірними дії відповідача по невиплаті їй належного розміру пенсії та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок пенсії на основі показника середньої заробітної плати попереднього 2009 року .

Під час попереднього розгляду справи позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі з підстав , зазначених в позовній заяві , просить позов задовольнити , справу слухати в її відсутність .

Представник відповідача Копієвський В.А. позов не визнав , надав суду заперечення на позов , в якому зазначив , що всі правовідносини між органами Пенсійного фонду та пенсіонерами регулюються нормами Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу)в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначився згідно ст.. 40 Закону.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40,42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій, були визнані не конституційними. Отже, починаючи з 22.05.2008 року повинна застосовуватись редакція ст.42 , яка була чинна до внесення цих змін. Дана редакція не передбачає застосування індексу заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі такими, що не суперечать чинному законодавству. Справу слухати без його участі.

Враховуючи , що від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі , суд вважає можливим справу розглянути без участі сторін.

Суд , дослідивши заперечення , матеріали справи в їх сукупності дійшов до висновку , що позов підлягає задоволенню .

В судовому засіданні встановлено , що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером і з 24.03.2006 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Голованівському районі , що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 а/с- 29, основний розмір її пенсії з 01.01.2010 року складає 1938 грн 71 коп .

Дана обставина не підлягає доказуванню як така , що визнається сторонами .

Після призначення пенсії позивачка продовжує працювати , що підтверджується її трудовою книжкою , а/с- 12-28, тому 09.04.2010 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок їй пенсії за відпрацьовані 24 місяці виходячи з її трудового стажу , її заробітної плати та заробітної плати в народному господарстві за попередній 2009 рік .

Відповідач пенсію їй перерахував , але з врахуванням заробітної плати в народному господарстві не за 2009-й , а за 2007 рік , що підтверджується довідками УПФ України в Голованівському районі від 10.06.2010 року б/номера та від 04.08.2010 року № 2132 , в яких зазначено , що відповідно до вимог спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року № 20/0/18-09/039 та Пенсійного Фонду України від 11.03.2009 року № 4096/02-01 до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати в цілому по Україні перерахунок пенсії у 2009 році проводити відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік ( 1197 , 91 грн) ,тому врахувати заробітну плату в народному господарстві за 2009 рік неможливо , в цій частині в перерахунку пенсії позивачці відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Згідно приписів п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» проведення перерахунків пенсій проводиться з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналогічний порядок перерахунку пенсії передбачений і підпунктом 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р в якому зазначено , що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону ( 1058-15) продовжувала працювати проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі . Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу) , з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу , зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону (1058-15) , із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії , за календарний рік , що передує року перерахунку пенсії . При цьому з періоду , за який враховується заробітна плата ( дохід) для перерахунку пенсії , період, що настає після призначення пенсії , не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону (1058-15).

Конституційний Суд України своїм Рішенням № 19-рп/2009 від 08.09.2009 року визнав неконституційним лише п. 10 Зазначеної Постанови КМУ № 530 щодо встановлення максимальних розмірів пенсій , п.п.3 п. 11 Постанови неконституційним не визнано , тому доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми ст.ст. 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобовязання, взяті державою, навіть якщо такі зобовязання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу повязана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобовязань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це визначений державою розмір пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Частиною 3 статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивачки з урахуванням середньої заробітної плати в цілому по Україні не за 2007 рік , а за 2009 рік в розмірі 1573,99 грн

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення . суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача , на користь якого ухвалено рішення , звільнено від сплати судового збору , він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки відповідно до п.34 ст. 4 Декрету КМУ № 7-93 від 21.03.1991 року «Про державне мито» Управління пенсійного Фонду України звільняється від сплати державного мита, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Задовольняючи вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу державну соціальну допомогу як дитині війни згідно ст. 6 зазначеного закону, суд вважає , що витрати по оплаті державного мита необхідно віднести на рахунок держави , по оплаті ІТЗ - на відповідача .

.

Керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, ст.ст.19, 46 Конституції України , Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст.10, 15,19,20,21 ЦК України, ст.ст. 15, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про визнання незаконними дій щодо виплати пенсії у повному обсязі задовольнити .

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати працівників на одну особу в цілому по Україні за попередній 2009 рік з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Управління пенсійного Фонду України в Голованівському районі , смт. Голованівськ , вул.. Леніна 48, розрахунковий рахунок 256083021235, МФО 323475, Код ЄДРПОУ 20650027 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 37 ( тридцять сім) грн..00 коп .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 8(вісім) грн.50 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 10 ( десяти ) днів з дня проголошення рішення .

Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом 10(десяти) днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення суду , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом .

Суддя : підпис

Копія вірно.

Суддя: