№ 110363591, 20.04.2023, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Д О Д АТ К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023 м. УжгородСправа № 910/20639/20

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши заяву про ухвалення додатково рішення від 20.03.2023 року,

за позовом: Київського міського відділення Всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів УСІ, м. Київ,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіс", м.Київ,

до відповідача 2: Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Квітка", м. Київ,

про визнання недійсними контракту та договору,

Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.

Без участі представників сторін,

в с т а н о в и в:

Київське міське відділення Всеукраїнської громадської організації "Українська спілка інвалідів - УСІ" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіс" та Підприємства "Центр соціально-трудової реабалітації інвалідів м. Києва" про визнання недійсними контракту та договору.

14.03.2023 суд проголосив вступну і резолютивну частину рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

27.03.2023 виготовлено повний текст рішення.

На адресу суду надійшла заява від 20.03.2023 про ухвалення додатково рішення від представника відповідача ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" Рибченка О.Г., в якій він просить ухвалити у справі №910/20639/20 додаткове судове рішення про розподіл судових витрат, яким стягнути з позивача на користь ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" понесені товариством судові витрати у загальному розмірі 46 833,54 грн.

21.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання/заява від представника відповідача ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" Рибченка О.Г., в якій він просить суд долучити до заяви №52 від 20.03.2023 про ухвалення додаткового рішення докази надсилання такої заяви учасникам судового процесу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.03.2023 призначено головуючого суддю (суддя-доповідач) - Пригуза П.Д.

Ухвалою суду від 28.03.2023 заяву відповідача ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" від 20.03.2023 про ухвалення додатково рішення - прийнято до розгляду. Постановлено розгляд заяви про ухвалення додатково рішення здійснити в порядку письмового провадження без виклику учасників справи. Встановлено позивачу Київському міському відділенню Всеукраїнської громадської організації "Українська спілка інвалідів - УСІ" строк до 10.04.2023 для подання суду заперечень на заяву представника відповідача.

10.04.2023 на адресу суду надійшли заперечення на заяву ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" про ухвалення додатково рішення про розподіл судових витрат від позивача, в якому він просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" від 20.03.2023 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №910/20639/20, та в будь-якому разі - зменшити розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши подані заяви, суд зазначає наступне.

В поданій заяві про ухвалення додаткового рішення зазначається, що між ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" та адвокатом Рибченко О.Г. укладений загальний договір про надання правової допомоги №21 від 18.10.2017 року. Конкретні види правової допомоги та їх вартість оговорюється у додаткових угодах до даного договору.

Додатковою угодою №1 від 20.01.2021 був погоджений фіксований розмір винагороди адвоката за представлення інтересів клієнта у Господарському суді м. Києва у розмірі 25 000,00 грн. незалежно від кількості судових засідань та витраченого адвокатом часу.

У відзиві представником ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" був заявлений орієнтовний розмір судових витрат в суді першої інстанції у розмірі 25 000,00 грн. Даний розмір являв собою фіксовану суму гонорару у розмірі 25 000.00 грн., незалежно від кількості судових засідань у даній судовій справі. Адвокат вказує, що передбачалось, що даний судовий спір буде розглядатись Господарським судом м. Києва. Під час судового розгляду, дана судова справа була передана за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області. Відтак, погоджений фіксований розмір гонорару адвоката додатковою угодою №2 від 15.04.2021 до договору про надання правової допомоги був збільшений на 15 000,00 грн.

Адвокат Рибченко О.Г. вказує, що під час розгляду даної справи відбулось 20 судових засідань, в яких він брав участь, як особисто, так і через режим відеоконференцзв`язку. Крім того, до розміру судових витрат додались транспортні витрати на відвідування судових засідань у Господарському суді Закарпатської області, які за умовою представленого суду договору підлягають компенсації окремо від гонорару адвоката. Зокрема, були понесені витрати на придбання залізничних квитків у загальному розмірі 6833,54 грн. Актом №1 приймання послуг, що надані на виконання договору про надання правової допомоги №21 від 18.10.2017 підтверджується, що обумовлені додатковими угодами до договору послуги надані адвокатом в повному обсязі відповідно до узгоджених сторонами умов. В даному акті вказується, що залізничні білети та інші витрати на прибуття адвоката до Господарського суду Закарпатської області оплачені клієнтом та компенсації адвокату не підлягають.

Таким чином, остаточний розмір судових витрат ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" у зв`язку із розглядом судами першої інстанції даної справи складає 46 833,54 грн.

Відтак, ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" просить ухвалити у справі №910/20639/20 додаткове судове рішення про розподіл судових витрат, яким стягнути з Київського міського відділення Всеукраїнської громадської організації "Українська спілка інвалідів - УСІ" на його користь понесені товариством судові витрати у загальному розмірі 46 833.54 грн.

10.04.2023 на адресу суду надійшло заперечення на заяву ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" про ухвалення додатково рішення про розподіл судових витрат від позивача Київського міського відділення Всеукраїнської громадської організації "Українська спілка інвалідів-УСІ". Заявник заперечує проти задоволення такої заяви та просить суд відмовити у задоволенні вказаної заяви, та в будь-якому разі - зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач вказує в поданих запереченнях, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Позивач звертає увагу, що саме відповідачем 1 у даній справі було подано до Господарського суду м. Києва заяву про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області і тому є необґрунтованим твердження адвоката Рибченко О.Г. про необхідність збільшення суми судових витрат. Позивач вважає, що вказана відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката завищена, та матеріали справи не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу. Обсяг наданих адвокатом послуг у цій справі не відповідає критерію реальності таких витрат.

Що стосується відшкодування транспортних витрат адвоката Рибченко О.Г., то позивач вважає, що покладення таких необґрунтованих, нерозумних та неспіврозмірних витрат на позивача - КМВ ВГО "УСІ" - громадську організацію інвалідів - є протиправним. Відсутня розумна потреба у таких витратах для цієї справи, такі витрати не відповідають критерію необхідності.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення може бути оскаржено.

Суд також підкреслює, що в прийнятому рішенні від 14.03.2023 дійшов висновку, що суб`єктивне право Позивача є порушеним, ним правомірно подано позов про захист порушеного права, правопорушником якого є відповідач-1 ТОВ «Енергополіс» та відповідач-2 Підприємство «ЦСТРІ м. Києва». Однак право позивача не підлягає судовому захисту через пропуск ним строків позовної давності.

В рішенні від 14.03.2023 було зазначено зокрема, що уклавши спірні інвестиційні угоди ОСОБА_1 та прийнявши спальний корпус санаторію на відокремлений баланс Закарпатської філії Підприємства ЦСТРІ, ОСОБА_1 діяв одночасно з одного боку як замовник реконструкції спального корпусу санаторію від імені Підприємства ЦСТРІ (директор Закарпатської філії підприємства «ЦСТРІ м. Києва» (до 03.02.14), а з іншого боку - як керівник іншої сторони договору директор (власник) ТОВ «Енергополіс», що вказує на заінтересованість ОСОБА_1 у збільшенні своєї частки для реалізації умов інвестиційних угод. ОСОБА_1 мав реальну можливість без відома Підприємства «ЦСТРІ м. Києва», а також і власника майна Підприємства «ЦСТРІ м. Києва» - КМВ ВГО «УСІ» створювати документацію та вносити відповідні відомості у фінансові звіти, які не відображали реальних операцій з майном та фінансовими ресурсами, що відображалися у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності Закарпатської філії підприємства «ЦСТРІ м. Києва».

Суд, ухвалюючи рішення від 14.03.2023, дійшов висновку що з великою вірогідністю дані бухгалтерського обліку Закарпатської філії підприємства «ЦСТРІ м. Києва» є спотвореними та не містять достовірних відомостей про реальну балансову вартість будівлі, яка використана як базова для розподілу часток.

Судом встановлено, що в результаті, так званої, "спільної діяльності" Позивач як власник майна Підприємства «ЦСТРІ м. Києва», за оспорюваними договорами (правочинами) втратив частину приміщень із загальної площі 1791,0 кв.м. після реконструкції та визнання в судовому порядку права власності на частку в будівлі санаторію залишилося у власності Позивача 1270,43кв.м.

Відповідач ТОВ «Енергополіс», прийнявши участь у інвестуванні добудови поверху будівлі у розмірі 608,3 кв. м., отримав у власність 1122,87 кв. м. будівлі, що включає в себе і частку, будівництво якої він ніби-то фінансував, і окрім того додатково частку існуючої будівлі санаторію, до будівництва якої він не має жодного відношення, а яке належало Позивачеві опосередковано через Підприємство «ЦСТРІ м. Києва», власником (засновником) якого є КМВ ВГО «УСІ».

Додатково зазначає, що витрати на правову допомогу відповідача-1, при таких обставинах, як правопорушника, не можуть бути покладені на сторону яка є потерпілою, з власності якої через дії відповідача-1 без належних правових підстав вибула частина її майна за оспорюваними договорами, що є доведеним у цій справі.

Відмова у задоволенні вимог позивача не пов`язана із необґрунтованістю його позовних вимог, а пов`язана виключно із пропущенням строків позовної давності, коли порушене право особи не може бути захищеним. Повна відмова у задоволенні позовних вимог не змінює правової природи дій відповідача-1, через дії якого позивач був позбавлений частини свого майна.

Загальними засадами цивільного законодавства, що визначені статтею 3 ЦК України є, зокрема: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

П. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З наведених обставин цієї справи суд дійшов переконання, що цей спір виник внаслідок неправильних дій сторони, зокрема відповідача-1 ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" та особисто його керівника ОСОБА_1 , які були неправомірними, що зумовлює право господарського суду покласти на ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" усі інші, крім судового збору, судові витрати, пов`язані з розглядом справи згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України повністю - незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, заява про ухвалення додаткового рішення, подана представником ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" адвокатом Рибченко О.Г. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 129, 244 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. В задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, поданої 20.03.2023 адвокатом Рибченко Олександром Георгійовичем в інтересах відповідача - 1 ТОВ "ЕНЕРГОПОЛІС" - відмовити повністю.

Копію додаткового рішення направити сторонам.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя П.Д. Пригуза