Рішення № 11035485, 01.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2010 року                              м. Черкаси                              Справа №17/1330

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача –Назаровець А.Г. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1330

за позовом приватного підприємства «БАЯДЄРА»

доприватного підприємства Торговий Дім «Меридіан»

пропро стягнення 28376,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «БАЯДЄРА»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства Торговий Дім «Меридіан»(далі-відповідач) 28376,72 грн. заборгованості, з яких: 27594,68 грн. основної заборгованості, 259,10 грн. - 10 % річних та 522,94 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору № 415 постачання товару від 22 січня 2010 року.

В судових засіданнях 22.07.2010 року та 01.09.2010 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 20.07.2010 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, буд. 25, кв.45).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 07.07.2010 року про порушення провадження у справі, від 22.07.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 22.07.2010 року та 01.09.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 415 постачання товару від 22 січня 2010 року, за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) зобов’язується передати, а відповідач (покупець) зобов’язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (далі за текстом договору –товар) на умовах, визначених в цьому договорі. Ціна кожної одиниці товару визначається позивачем та вказується у видаткових накладних.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору № 415 постачання товару від 22 січня 2010 року поставив відповідачу товар (алкогольну продукцію) на загальну суму 28771,80 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.6-10): № 299068 від 15.04.2010 року на суму 5234,64 грн., № 300393 від 22.04.2010 року на суму 4522,56 грн., № 301900 від 29.04.2010 року на суму 5789,88 грн., № 303491 від 06.05.2010 року на суму 4958,64 грн., № 304835 від 13.05.2010 року на суму 8266,08 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.1. договору встановили, що розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати відповідачем вартості партії товару протягом 30 календарних днів з дати поставки такої партії. Датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документа, який був пред’явлений до підпису під час приймання-передачі товару (пункт 3.6 договору).

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковим накладним: № 299068 від 15.04.2010 року - до 15.05.2010 року, № 300393 від 22.04.2010 року –до 22.05.2010 року, № 301900 від 29.04.2010 року –до 29.05.2010 року, № 303491 від 06.05.2010 року –до 05.06.2010 року, № 304835 від 13.05.2010 року –до 12.06.2010 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, розрахувався з позивачем лише в сумі 1177,12 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 51 (а.с.11).

02.06.2010 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 224 (а.с.12) з вимогою сплатити борг за поставлений товар, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 27594,68 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. договору сторони встановили відповідальність за порушення строків оплати, в тому числі 10% річних від суми заборгованості.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 7.2.1. договору, згідно з яким за несвоєчасну оплату товару відповідач додатково сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 10% річних та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом нараховує 10% річних та пеню по кожній накладній окремо враховуючи часткову оплату накладної № 299068 від 15.04.2010 року в сумі 1177,12 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 10% річних в сумі 259,10 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 261,39 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 10% річних в сумі 259,10 грн., то суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

2990684057,5216.05.10.- 05.07.105110 %56,69

(4057,52*10%*51дні/365)

3003934522,5623.05.10.- 05.07.104410 %54,52

(4522,56*10%*44дні/365)

3019005789,8830.05.10.- 05.07.103710 %58,69

(5789,88*10%*37днів/365)

3034914958,6407.06.10.- 05.07.102910 %39,40

(4958,64*10%*29днів/365)

3048358266,0813.06.10.- 05.07.102310 %52,09

(8266,08*10%*23дні/365)

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 522,94 грн. посилаючись на пункт 7.2.1. договору, згідно з яким за несвоєчасну оплату товару відповідач додатково сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Суд виходить з того, що при нарахуванні пені необхідно враховувати вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно з якою розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічний припис містить і пункт 2 статті 343 Господарського кодексу України, згідно з яким платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 522,94 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –505,47 грн.), тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог частково в сумі 505,47 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів

простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

2990684057,5216.05.10.- 07.06.10.

08.06.10- 05.07.10.23

2810,25 %

9,50%0,0562 %

0,0520%(4057,52*23*0,0562/100)=52,45

(4057,52*28*0,0520/100)=59,08

3003934522,5623.05.10.-07.06.10.

08.06.10.-05.07.1016

2810,25 %

9,50%0,0562 %

0,0520%(4522,56*16*0,0562/100)=40,67

(4522,56*28*0,0520/100)=65,85

3019005789,8830.05.10.- 07.06.10.

08.06.10.-05.07.10.9

2810,25 %

9,50 %0,0562 %

0,0520%(5789,88*9*0,0562/100)=29,28

(5789,88*28*0,0520/100)=84,30

3034914958,6407.06.10.- 07.06.10

08.06.10.-05.07.10.1

2810,25 %

9,50 %0,0562 %

0,0520%(4958,64*1*0,0562/100)=2,78

(4958,64*28*0,0520/100)=72,20

3048358266,0813.06.10.- 07.06.10239,50 %0,0520%(8266,08*23*0,0520/100)=98,86 З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 28359,25 грн., з яких: 27594,68 грн. основна заборгованість, 259,10 грн. - 10% річних, 505,47 грн. пені.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 283,59 грн. та 235,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з приватного підприємства Торговий Дім «Меридіан»(м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, буд. 25, кв. 45, р/р 2600199731 в ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ 31333230) на користь приватного підприємства «БАЯДЄРА»(м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 7, п/р 26002895904100 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 13491057) –27594,68 грн. основної заборгованості, 10% річних в сумі 259,10 грн., 505,47 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 283,59 грн. та 235,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 01.09.2010 року.