Рішення № 110354617, 12.04.2023, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/525/23

2-а/703/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Погребняк Анни Віталіївни, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Погребняк Анни Віталіївни, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.01.2023 Інспектором взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП (далі - відповідач) було винесено постанову серії БАВ №217916 від 28.01.2023 відносно ОСОБА_1 (позивач) про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. на підставі ч.1 ст.122 та ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі як КУпАП) за те, що 28.01.2023 року о 11:45 на автодорозі М-09 35-й кілометр, керуючи транспортним засобом КІА Carens номерний знак НОМЕР_1 позивач не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 та порушив вимоги пункту 2.3 ПДР України.

Зокрема, цим рішенням позивачеві інкримінується порушення вимог дорожніх знаків та порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами відповідно.

На місцях зупинки транспортного засобу позивача та розгляду справи відповідачем, позивач заперечив факт скоєння ним вказаних порушень ПДР, а також вчинив низку процесуальних дій, направлених на забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, проте відповідач не взяв їх до уваги і розглянув справу та застосував до позивача санкцію з порушенням порядку, встановленого законом.

28.01.2023 безпосередньо на місці зупинки позивач заявив клопотання про надання можливості скористатися своїм законним правом на правову допомогу у зв`язку з чим, перенести розгляд даної справи по суті, проте відповідач залишив вказану заяву позивача поза увагою, не забезпечив таку можливість та упереджено розглянув справу з порушенням конституційних прав позивача на правовий захист та є самостійною підставою для скасування постанови з огляду на правову позицію, викладену Верховним Судом у адміністративній справі №524/9827/16-а (постанова від 18.02.2020).

У той же час, оскільки позивач оспорював порушення ПДР України, які ставилися йому в провину відповідачем, тому перед складанням оскаржуваної постанови, позивач керуючись ч.5 ст.258 КУпАП заявив клопотання скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, на що відповідач відреагував категоричною відмовою вчинити такі.

Таким чином, під час підготовки до розгляду справи не були вирішені заявлені клопотання, не досліджувалися докази, чим грубо порушено процедуру розгляду справи, передбаченої ст.ст.278, 279 КУпАП, тому ухвалене за такого розгляду справи рішення (постанову), не можна вважати законною та обґрунтованою.

3 огляду на це, розглядаючи справу та приймаючи оскаржувану постанову без складання протоколу на місці вчинення такого правопорушення, Інспектор патрульної поліції діяв не відповідно до чинних на час виникнення спірних відносин положень КпАП.

Позивач вважає, що обставини, викладені у наведеній постанові не відповідають фактичним обставинам справи, розгляд адміністративної справи та винесення постанови проведені з порушенням вимог чинного законодавства та із істотним порушенням прав Позивача, тому просить вищенаведену постанову скасувати, провадження у справі закрити та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

На адресу суду надійшов відзив, у якому представник Відповідача 2 просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає дії Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Погребняк Анни Віталіївни законними, що відповідають нормам законодавства, Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Довбій Ю.Ю. в судове засідання не з`явились, від позивача ОСОБА_1 надійшла заява в якій він просив розглядати справу без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини своєї неявки, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник відповідача 2 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явилась, у відзиві на позов зазначила про розгляд справи у відсутність представника та просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами по справі, вважає за необхідне позов задовольнити виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та ін.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Судом встановлено, що згідно копії постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 217916 від 28.01.2022 року, складеної інспектором взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, старшим лейтенантом поліції Погребняк Анною Віталіївною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, оскільки заперечує проти вчинення ним правопорушення, а представник Відповідача 2 у своєму відзиві фактично не спростував ці твердження позивача, а лише вказав, що поліцейський при винесенні вказаної постанови діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.

Так, частинами 2 та 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Відповідно п. п. 8, 11 частині 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, на Відповідача, як на суб`єкта владних повноважень, покладається обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення, а саме постанови справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №217916 від 28.01.2023 року, складеної Інспектором взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 в основу якого було покладено доведений на думку відповідача факт того, що позивач порушив вимоги дорожнього знаку 3.41, а також п.п. 2.3 «в» ПДР, та як вказано в постанові «не був пристебнутий ременем безпеки», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 122 КУпАП.

Частина 5 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідно до п.п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. (пункт змінено 11.11.2020).

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно дорожній знак 3,41 Правил дорожнього руху - забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (пост Національної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо) та застосовується лише за умови обов`язкового поетапного обмеження швидкості руху шляхом попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та (або) 3.31 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" згідно з вимогами пункту 12.10 цих Правил.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин, вказаних у відзиві представником відповідача, не було надано диск з відеозаписом з нагрудної камери № 472404, яка зазначена в постанові серії БАВ №217916 від 28.01.2023 р., керуючись пунктом 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, згідно якого встановлено 30 денний строк для зберігання відеозаписів з портативних та відеореєсрторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, що унеможливлює встановити наявність чи відсутність факту правопорушення.

При цьому, складенню оскаржуваної постанови на місці зупинки транспортного засобу передувало лише усне твердження поліцейського про порушення позивачем вимог ПДР та констатація ним факту скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 без посилання на конкретні докази та ознайомлення останнього з такими.

Як вбачається з відеозапису на диску наданого позивачем, не міститься інформації щодо наявності факту скоєння правопорушення, однак зафіксовано, як Інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Погребняк А.В. відповідно до вимог ЗУ «Про Національну поліцію» представилась позивачу, повідомила які вимоги Правил дорожнього руху порушив ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 268 КУпАП, роз`яснила права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надала можливість ОСОБА_1 зателефонувати адвокату для консультації щодо захисту своїх прав, про що на відеозапису ОСОБА_1 підтверджує, що скористався цим правом, також на відео зафіксовано, як ОСОБА_1 не погодився на отримання копії постанови про адміністративне правопорушення, а наполягав на складанні протоколу про адміністративне правопорушення, що поліцейськими було розцінено, як відмова від отримання копії постанови про адміністративне правопорушення на місці та повідомлено ОСОБА_1 , що вказана копія постанови буде направлена йому поштою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідачем не доведено, оскільки з наданого останнім відеозапису неможливо встановити, що позивач, всупереч вимогам п.п. 2.3 «в» ПДР України, керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки та вимоги дорожнього знаку 3,41 ПДР України, який забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (пост Національної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).

Суд зазначає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73700340).

Разом із тим, будь-яких інших належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_1 у його вчиненні, матеріали справи не містять. Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що суб`єктом владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121, ч.1 ст.122 КУпАП, а розгляд справи на місці носив формальний характер, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №217916 від 28.01.2023 року, винесену інспектором взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, старшим лейтенантом поліції Погребняк Анною Віталіївною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 536,80 грн. підлягають стягненню на його користь.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 5, 73-76, 243, 244, 245, 246, 250, 286, 295, 297 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Погребняк Анни Віталіївни, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАВ №217916 від 28.01.2023 року, винесену інспектором взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, старшим лейтенантом поліції Погребняк Анною Віталіївною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121, ч.1 ст.122 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження:вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль, 46003; код ЄДРПОУ: 40108646) 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 квітня 2023 року.

Головуючий: Ю. В. Крива