Рішення № 11035334, 03.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.10                                                                                 Справа № 16/128пн.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК", м. Красний Луч Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ Уномакс", м. Алчевськ Луганської області

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Донецька залізниця", м. Донецьк

про повернення із незаконного володіння і користування земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні та припинення дій, що порушують право оренди

в присутності представників:

від позивача –Леонтюк С.О., дов. № 899 від 26.03.09; Бельдюга В.А., дов. № б/н від 28.12.09,

від відповідача –Денисенко Д.Л., дов. № б/н від 24.12.09

від 3-ї особи - Кірноз О.Є., дов. № Н-01/1797 від 29.05.08

від Головного управління держномзему- Захватаєва Ю.А., дов. № 9-6-30/0413 від 08.02.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ТОВ "НВК", заявлені вимоги про:

- зобов'язання відповідача, ТОВ "ПФ Уномакс", повернути із незаконного володіння та користування захоплену ним земельну ділянку, яка належить за правом оренди позивачу, та усунути перешкоди в користуванні позивачем цією земельною ділянкою шляхом її звільнення від майна, що належить ТОВ "ПФ Уномакс";

- зобов'язання відповідача припинити дії, що порушують право позивача на оренду спірної земельної ділянки, в тому числі, припинити проводити на цій ділянці розвантажувально-навантажувальні чи будь-які інші роботи.

Відповідач, ТОВ "ПФ Уномакс", відзивом на позовну заяву, наданому суду 15.07.10 (Т. 1, а.с. 72 –74) просить у задоволенні відмовити, посилаючись на таке.

Відповідач правомірно здійснює господарську діяльність на земельній ділянці на підставі договору на подачу та прибирання вагонів № 5/109 від 02.07.08, укладеного з ДП "Донецька залізниця".

Відповідно до п. 1 вказаного договору завантаження, вивантаження і прибирання вагонів здійснюється на належному залізниці шляху № 13, що примикає до стрілочного переводу непарної горловини станції Петровеньки Донецької залізниці.

Договором та відповідним актом від 21.05.09 визначена площа ділянки, яка знаходиться в межах смуги відведення залізниці. Залізниця володіє земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 169761 від 08.08.06.

3-тя особа, ДП "Донецька залізниця", письмовими поясненнями від 05.02.10 (Т. 2, а.с. 41 –45) та доповненнями до них (Т. 2, а.с. 62 –65) зазначила, що спірна земельна ділянка знаходиться у її постійному користуванні на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 169761 від 08.08.06, виданого Антрацитівської райдержадміністрацією.

Разом з тим, предметом позову є земельна ділянка загальною площею 0,8 га за кадастровим № 4420355600:30:001:001, який зазначений у договорі оренди землі від 14.02.08, укладеному між Антрацитівської райдержадміністрацією та позивачем. Позивач зазначає, що спірна ділянка межує з під’їзним шляхом № 13, що відведений від основної колії залізниці до недіючої електропідстанції і має протяг 800 м.

3-тя особа не погоджується з твердженням позивача про те, що розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації спірна ділянка 09.09.07 була вилучена з постійного користування у ДП "Донецька залізниця", оскільки у цьому розпорядженні не зазначено кадастрового номеру цієї земельної ділянки.

Таким чином, посилаючись на вказівки Держкомземресурсів України від 20.03.02 № 12 Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель, на думку залізниці, не можливо зробити висновок, з якої саме ділянки вилучено площу у розмірі 0,8 га, оскільки згідно з держактом на право постійного користування від 08.08.06 3-тя особа є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 63,5421 га, яка також розташована на території Іванівської селищної ради Антрацитівського району, та у склад якої входить земельна ділянка площею 33,5661 га та має кадастровий № 4420355600:30:001:002, тобто знаходиться у 1-му кадастровому кварталі тієї ж 30-ї зони.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд вважає наступне.

Спірні правовідносини за цією справою полягають у тому, чи існує факт незаконного володіння та користування відповідачем спірною земельною ділянкою, якою користується позивач за договором оренди, та чи правомірно відповідач здійснює на цій ділянці діяльність щодо розвантажувально-навантажувальних чи будь-яких інших робіт.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Антрацитівської райдержадміністрації від 19.12.07 № 846 між Антрацитівською райдержадміністрацією та позивачем, ТОВ "НВК", було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років за рахунок земель промисловості, розташовану в Іванівській селищній раді Антрацитівського р-ну, площею 0,8 га, кадастровий № 4420355600:30:001:0001.

Вказаний договір було укладено 14 лютого 2008 року в нотаріальній формі та зареєстровано в Антрацитівському міському відділі Луганської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 28.02.08 за № 203556/040839800030.

Наступного дня після реєстрації вказаного договору позивач виявив, що на більшій частині спірної ділянки здійснює господарську діяльність відповідач, ТОВ "ПФ "Уномакс", а саме: відповідач займається розвантажувально-навантажувальними роботами.

Вимогу позивача про звільнення цієї ділянки відповідач не виконав, у подальшому позивачу стало відомо про укладений між відповідачем та 3-ю особою, ДП "Донецька залізниця", договір № 5/109 від 02.07.08. Предметом цього договору (Т. 1, а.с. 118 –124) є надання залізницею майданчику для тимчасового складування вугільної продукції, який розташований в районі колії № 13 станції Петровеньки Дебальцівської дирекції залізничних перевезень, в смузі відведення, площею 1993 кв. м.

Посилаючись на норми ч. 2 ст. 152 ЗК України та ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" позивач вважає, що відповідач порушує його право користування спірною ділянкою, що виникло на підставі договору оренди, тому він повинен повернути із незаконного володіння та користування цю ділянку та усунути перешкоди в користуванні нею.

Вирішуючи цей спір, суд враховує наступне.

Передача Антрацитівської райдержадміністрацією позивачу спірної земельної ділянки за відповідним договором оренди відбулася з урахуванням розпорядження голови Луганської облдержадміністрації від 09.09.07 № 1004 щодо вилучення ділянки із земель, що надані в постійне користування Дебальцевській дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, та зміни цільового призначення із земель залізничного транспорту на землі промисловості.

Разом з тим, спірна земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Донецької залізниці на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 169761 від 08.08.06, виданого Антрацитівської райдержадміністрацією (Т. 1, а.с. 69 –70).

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Позивач стверджує, що при передачі йому спірної земельної ділянки були дотримані вимоги ст. 149 ЗК України щодо її вилучення, посилаючись на факт отримання згоди на таке вилучення від землекористувача, ДП "Донецька залізниця", що підтверджується погодженим із залізницею проектом землеустрою, висновком залізниці про можливе відведення ділянки позивачу та відповідним актом встановлення меж земельної ділянки в натурі (Т. 1, а.с. 35 - 38), які містять підпис представника Дебальцівської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці.

Суд не погоджується з такими доводами з наступних підстав.

За правилом ст. 125 ЗК України, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання користувачем документа, що посвідчує право постійного користування зе5мельню ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно зі ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, Донецька залізниця стала законним постійним користувачем спірної земельної ділянки 8 серпня 2006 року на підставі відповідного Державного акту від цієї дати, тому всі дії стосовно підписання проекту землеустрою, висновку про можливе відведення ділянки позивачу та відповідного акту встановлення меж земельної ділянки в натурі представником Дебальцівської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, що були здійснені у 2004 році, не мають юридичного значення для спірних правовідносин, оскільки вони здійснені до набуття залізницею статусу землекористувача.

Таким чином, при передачі спірної земельної ділянки позивачу за відповідним договором оренди від належного землекористувача, Донецької залізниці, не було отримано відповідної згоди на вилучення цієї ділянки.

За таких обставин твердження позивача про правомірність укладення ним договору оренди землі з Антрацитівської райдержадміністрацією та користування спірною ділянкою є сумнівним.

Натомість 3-тя особа, Донецька залізниця, на законних підставах, як належний користувач спірної земельної ділянки, уклала з відповідачем договір № 5/109 від 02.07.08, на підставі якого ТОВ "ПФ "Уномакс" правомірно здійснює господарську діяльність на цій ділянці.

Виходячи з викладеного, суд, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність факту незаконного володіння та користування відповідачем, ТОВ "ПФ "Уномакс", спірною земельною ділянкою та правомірність здійснення ним на цій ділянці діяльності щодо розвантажувально-навантажувальних чи будь-яких інших робіт, обумовлених договором № 5/109 від 02.07.08, укладеним із залізницею.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача, ТОВ "ПФ Уномакс", 94200, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Горського, буд. 99-а, код 34166265, повернути із незаконного володіння та користування земельну ділянку, яка належить за правом оренди позивачу, усунення перешкоди в користуванні позивачем цією земельною ділянкою шляхом її звільнення від майна, що належить ТОВ "ПФ Уномакс" та зобов'язання відповідача припинити дії, що порушують право позивача на оренду спірної земельної ділянки, в тому числі, припинити проводити на цій ділянці розвантажувально-навантажувальні чи будь-які інші роботи, - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 06.09.10.

Суддя                                                                       А.Г.Ворожцов