Рішення № 11035322, 03.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.10                                                                                 Справа № 9/149

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії, м. Луганськ

до Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Практик", м. Брянка Луганської області

про стягнення 3378989 грн. 18 коп.

в присутності представників:

від позивача –Словенко В.О., дов. № 8 від 20.11.09,

від відповідача – Пустовой М.В., дов. б/н від 01.06.10

в с т а н о в и в:

За клопотанням відповідача, поданим у судовому засіданні 30.08.10 відповідно до ст. 69 ГПК України, суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів –до 13 серпня 2010 року та оголосив перерву у судовому засіданні до 03.09.10 о 12 год. 45 хв.

суть спору: позивачем, ДП "РЕМ" в особі Луганської філії, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3 013 572,91 грн., інфляційних втрат та 3% річних –130 899,34 грн., пені –234 516,93 грн. за договорами про постачання електричної енергії № 86 від 29.04.08, крім того, судових витрат.

Відповідач, ГТОВ "Практик", відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні 30.08.10, визнав суму основного боргу за винятком суми у розмірі 165 тис. грн., сплачених відповідачем у період з 13-го липня по 18 серпня 2010 року, сплату цієї суми представник відповідача підтвердив наданими до справи платіжними дорученнями:

- № 128 від 10.08.10 на суму 20 тис. грн.,

- № 106 від 03.08.10 на суму 25 тис. грн.,

- № 85 від 30.07.10 на суму 15 тис. грн.,

- № 64 від 20.07.10 на суму 30 тис. грн.,

- № 28 від 13.07.10 на суму 50 тис. грн.,

- № 161 від 18.08.10 на суму 10 тис. грн.,

- № 138 від 10.08.10 на суму 5 тис. грн.,

- № 29 від 13.07.10 на суму 10 тис. грн.

За таких обставин, на думку відповідача, сума основного боргу складає 2 852 582,91 грн.

Крім того, відповідач просить зменшити розмір пені до 20 тис. грн., посилаючись на важке фінансове становище.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 86 від 29.04.08 про постачання електричної енергії, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 7 договору № 86 від 29.04.08 кінцевий розрахунок за спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти днів з дня після їх отримання.

Обсяги спожитої електроенергії за період з червня 2009 року по квітень 2010 року позивач підтверджує відповідними рахунками-фактурами.

Відповідач порушив грошове зобов'язання, у зв'язку з чим за ним за даними позивача обліковується заборгованість:

·          за активну електроенергію –2893050,80 грн.,

·          за реактивну електроенергію –120522,11 грн.

На підставі пп. 4.4.1 вказаного договору позивачем нарахована пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в загальній сумі 234 516,93 грн. відповідно до окремого рахунку, який був вручений відповідачу.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу загальну суму інфляційних втрат та 3% річних –130 899,34 грн., за час прострочення платежів.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за активну та реактивну електроенергію з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 86 від 29.04.08 про постачання електричної енергії, за яким позивач постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 7 договору № 86 від 29.04.08 кінцевий розрахунок за спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти днів з дня після їх отримання.

Обсяги спожитої електроенергії за період з червня 2009 року по квітень 2010 року позивач підтверджує відповідними рахунками-фактурами (а.с. 30 –51).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач порушив грошові зобов'язання та не сплатив за виставленими рахунками належним чином, з чим погодився у відзиві, визнавши частково борг за активну та реактивну електроенергію у розмірі 2 852 582,91 грн.

Вирішуючи цей спір, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми позовних вимог у повному розмірі і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки відповідач визнав частково суму основного боргу з активної та реактивної енергії в сумі 2 852 582,91 грн., наявність цієї заборгованості доведено позивачем належними доказами, суд приймає це до уваги.

Щодо решти суми основного боргу.

Представник відповідача надав до матеріалів справи платіжні документи щодо частково погашення заборгованості у розмірі 165 тис. грн., однак ці платіжні документи свідчать про сплату поточних платежів за період, який не є спірним, тому доводи відповідача щодо зменшення суми основного боргу судом не приймаються.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач правомірно нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів інфляційні втрати (96589,74 грн.) та 3% річних (34309,60 грн.) у загальному розмірі 130 899,34 грн., з яким суд погоджується, оскільки ця сума відповідає фактичним обставинам, (а.с. 10 - 11).

На підставі пп. 4.4.1 договору позивачем правомірно нарахована пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка за розрахунком позивача складає 234 516,93 грн. (а.с. 9).

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

·          ступінь виконання зобов'язання боржником,

·          майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

·          не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій лише у виняткових випадках.

Однак відповідачем не надано жодних документів, які б свідчили про винятковість обставин щодо виникнення суми боргу, які суд мав би проаналізувати та дійти відповідного висновку.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Практик", 94100, Луганська обл., м. Брянка, вул. Харківська, буд. 15-а, код 21847746, на користь позивача, ДП "Регіональні електричні мережі", 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136-з, код 26447684:

- суму боргу за активну електроенергію у розмірі 2893050,80 грн. на рахунок 2603930111660 у філії ЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 304665.

3. Стягнути з відповідача, ТОВ "Практик", 94100, Луганська обл., м. Брянка, вул. Харківська, буд. 15-а, код 21847746, на користь позивача, ДП "Регіональні електричні мережі", 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136-з, код 26447684:

- компенсацію за перетоки реактивної енергії у розмірі 120522,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 96589,74 грн., 3% річних –34309,60 грн., пеню –234 516,93 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 25500,0 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 236,0 грн. на рахунок 2600512100770 в АБ "Укркомунбанк" м. Луганськ, МФО 304988.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 06.09.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов