Рішення № 11035252, 02.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.10                                                                                 Справа № 10/190(15/137)

За позовом Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”,

м. Луганськ

до Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю “ОЛВІ”, м. Лисичанськ Луганської області Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Відкрите акціонерне товариство “Кредобанк” в особі другої Львівської філії, м. Львів

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Приватне підприємство “ПЛ-Лізинг”, м. Львів

про стягнення 1485 252 грн.71 коп.

Суддя Т.М. Мінська

за участю представників:

від позивача - Антонцева І.І., начальник юридичного відділу, довіреність №15/109-86 від 10.02.2010;

від відповідача - Лизенко А.В., довіреність № 11 від 20.08.10,

від третьої особи - Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк” в особі другої Львівської філії - представник не прибув;

від третьої особи - Приватного підприємства “ПЛ-Лізинг” - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспорту № 50 від 15.12.04 у сумі 1480519 грн. 91 коп.;

- стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми за весь період прострочення у сумі 4732 грн. 80 коп.

У запереченні від 14.10.08 позивач просив задовольнити позовні вимоги та зобов’язати відповідача сплатити на користь третьої особи ВАТ “Кредобанк” страхове відшкодування за договором № 50 від 15.12.04 в сумі 148051 грн. 91 коп. та 3 % річних від простроченої суми за весь період прострочення в сумі 4732 грн. 80 коп.

02.09.2010 позивачем надано пояснення стосовно предмету позову, в якому позивач зазначив, що предметом позову є вимоги, заявлені в позові.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.09.2009 у справі 15/137 за позовом Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс” до Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю “ОЛВІ”, треті особи –Відкрите акціонерне товариство “Кредобанк” в особі другої Львівської філії та Приватне підприємство “ПЛ-Лізинг” про стягнення 1485 252 грн.71 коп. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 у справі 15/137 рішення господарського суду Луганської області від 28.09.2009 скасовано, прийнято нове рішення, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2010 у справі 15/137 рішення господарського суду Луганської області від 28.09.2009 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

15.12.2004 року між Страховою компанією Товариство з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" та Міським комунальним підприємством "Луганськелектротранс" було укладено договір № 50 добровільного страхування транспорту (далі Договір), за умовами якого позивач відповідно до Правил добровільного страхування транспорту застрахований об’єкт страхування, пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами –трамвайні вагони типу К-1, надані йому на умовах фінансового лізингу Приватним підприємством "ПЛ-Лізинг".

Пунктом 1.2 даного Договору визначено, що вигодонабувачем по даному договору страхування є АТ "Кредитбанк", що відповідає умовам договору фінансового лізингу № 6/04/L від 01.09.2004 року (п.6.2), який укладений між позивачем та Приватним підприємством "ПЛ-Лізинг".

Відповідно до умов Договору страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 розділ 6 договору); до страхових випадків відноситься фізичне знищення або пошкодження внаслідок пожежі, повені, зіткнення, вибуху, удару блискавки (пункт 3.1 розділу 3 договору).

В розділі 5 Договору сторони передбачили, що до страхових випадків не відноситься і виплати страхового відшкодування не проводяться, зокрема, якщо пожежа виникла з причин порушення страхувальником або водієм правил пожежної безпеки, навмисних дій або грубій необачності страхувальника або водія.

Між ПП “ПЛ-Лізинг”, як лізингодавцем (третя особа у справі), та МКП “Луганськелектротранс”, як лізингоодержувачем, укладено договір фінансового лізингу № 6/04/L від 01.09.04.

Об’єктом договору лізингу відповідно до п. 1.1 вказаного договору є п’ять трамвайних вагонів марки К-1 виробництва СП “Татра-Юг”, Україна, м. Одеса, вул. Водопровідна, 9, та МП “Одеселектропастранс ЛТД”, Україна, м. Одеса, вул. Водопровідна, 9.

Згідно із п. 2.1 договору строк лізингу складає 60 місяців з моменту передачі предмету лізингу і починається з дати підписання сторонами акту прийому-передачі предмету лізингу в лізинг.

          Відповідно до 6 розділу “Страхування” предмет лізингу повинен бути застрахований в 30-денний термін з моменту передачі предмету лізингу в лізинг. До моменту страхування відповідальність за збитки, заподіяні в зв'язку з яким-небудь пошкодженням або знищенням предмету лізингу несе лізингоодержувач. Лізингоодержувач за свій рахунок зобов’язаний застрахувати предмет лізингу по повній ринковій вартості від ризиків, про що лізингоодержувач зобов’язується скласти із страховою компанією договір страхування, в якому передбачити відшкодування можливого заподіяного збитку в рамках страхової суми на користь вигодонабувача, яким буде банк-кредитор. Дія договору страхування повинна охоплювати весь період дії даного Договору. Лізингоодержувач зобов'язаний надати лізингодавцю оригінал страхового документа (поліса), в якому банк-кредитор вказаний в якості вигодонабувача, протягом 33 днів з моменту отримання предмету лізингу, а також протягом 14 днів після закінчення чергового терміну страхування. У разі невиконання зобов'язань по страхуванню лізингоодержувачем, лізингодавець самостійно може застрахувати предмет лізингу, а оплати пов'язані зі страхуванням, лізингоодержувач зобов'язаний беззаперечно повернути, але не пізніше ніж протягом 14 днів від дня отримання повідомлення про це. Після закінчення цього терміну, лізингодавець має право нараховувати відсотки, як у разі затримки місячних лізингових платежів.

          Положеннями п. 7.1 зазначеного договору передбачено, що протягом всього терміну дії договору лізингу предмет лізингу є власністю лізингодавця.

          Лізингоодержувач дістає право власності на предмет лізингу (п. 7.3.1 договору) після сплати вказаної в даному договорі залишкової вартості і якщо у нього не існує заборгованості перед лізингодавцем по інших платежах. Документ, підтверджуючий перехід права влансоті (договір купівлі-продажу), Лізингоодержувач зобов’язаний приготувати і переслати лізингодавцеві протягом 7 днів до дня проведення оплати залишкової вартості.

Судом також встановлено, що 22.05.2008 року відбулась пожежа, що сталася в приміщенні цеху позапланових ремонтів, в результаті якої був знищений трамвайний вагон К-1, зав. № 98021, інв. №303, який був об’єктом страхування за Договором. Предметом позову в даній справі є страхова виплата за Договором.

За результатами дослідження вказаної пожежі складено акт про пожежу від 22.05.2008 року, технічний висновок Дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в Луганській області від 26.05.2008 року, в якому зазначено, що ймовірною причиною пожежі могли бути аварійні роботи у мережі живлення двигунів очищувача лобового скла вагона-снігоочищувача, який знаходився в боксі № 5.

При розгляді справи № 10/137 ухвалою суду від 28.11.2008р. призначено судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертом було поставлено наступні питання:

- Де був осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння), що сталася у приміщенні ремонтного депо Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 130?

- Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

- Яка причина виникнення пожежі?

- Чи відповідав стан трамвайного вагону “К-1”, зав. №98021, інв. №303, та приміщення ремонтного депо Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 130, вимогам Правил пожежної безпеки?

- Який час тривала пожежа?

- Чи можливе загорання трамвайного вагону “К-1”, зав. №98021, інв. №303, від встановленого джерела запалювання?

- Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)?

- Чи належним чином використовувалась протипожежна техніка під час гасіння даної пожежі?

- Який механізм виникнення пожежі?

- Які обставини події пожежі зумовили її наслідки?

- Чи могла статися пожежа у приміщенні ремонтного депо Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 130, та чи міг загорітися трамвайний вагон “К-1”, зав. №98021, інв. №303, внаслідок порушення вимог Правил пожежної безпеки?

          Згідно висновку експерта №162/20 від 28.07.09 встановлено:

1. Спочатку осередок пожежі, що сталася 22.05.08 р. на території МКП “Луганськелектротранс”, знаходився в правій частині приміщення депо позапланових ремонтів в районі розташування віконного отвору відгородженої ділянки (зварювальна і пресова ділянки) і воріт № 5 і № 6.

2. В процесі розвитку пожежі, полум'я по дерев'яних конструкціях перекриття і по горючих матеріалах покриття з руберойду і бітуму, поширилося на весь майдан крівлі і на техніку, розташовану в депо.          

3. В даний час, на підставі наявних даннях, не представляється можливим встановити причину пожежі, що сталася 22.05.08 у приміщенні депо позапланових ремонтів МКП “Луганськелектротранс”, розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 130.

4. Враховуючи те, що трамвайний вагон “К-1”№ 303 знищений пожежею, в даний час не представляється можливим встановити його відповідність або не відповідність вимогам Правил пожежної безпеки, що діють, в Україні і “Правилам експлуатації трамвая та тролейбуса”.

5.Орієнтовний час виникнення пожежі може знаходитися в інтервалі між 03.00 - 03.20 годинами 22.05.08 р. Отже, тривалість пожежі з моменту виникнення до повної ліквідації складає 3 години 05 хвилин - 3 години 25 хвилин.

6.Враховуючи результати, отримані при дослідженні версії № 6 даного висновку (питання №№ 3, 6, 7, 9, 11) в даний час немає підстав стверджувати про причетність аварійних режимів в електричній мережі вагону - снігоочищувача до причини виникнення пожежі і знищення трамвайного вагону “К-1”№ 303 (що було найбільш вірогідною версією по технічному висновку фахівців ГУ МНС України в Луганській області).

7.В даний час не представляється можливим підтвердити або виключити причетність аварійних режимів в електричній мережі (силової і освітлювальної) будівлі депо позапланових ремонтів до причини виникнення пожежі, що сталася 22.05.08 р. у зв'язку із знищенням всіх елементів електроустаткування і відсутністю об'єктів для дослідження.

Відносно причетності до причини виникнення пожежі стану вагона - снігоочищувача СО-4, див. відповідь на питання № 6.

8.Протипожежна техніка під час гасіння пожежі, що сталася 22.05.08 р. в приміщенні депо позапланових ремонтів ГКП “Луганськелектротранс”, використовувалася відповідно до нормативних вимог.

9.У зв'язку з тим, що причина пожежі не встановлена відповісти на дане питання так само не представляється можливим.

10.Причинами, за яких сталося знищення значної частини крівлі будівлі, ремонтного устаткування і рухомого складу (трамваїв) є:

-          конструкції крівлі, які згорають, що зумовило швидке поширення горіння;

-          обмежений доступ в приміщення і неможливість розтину воріт для евакуації техніки або ефективнішого гасіння;

-          обвалення перекриття.

11. Враховуючи результати, отримані при дослідженні версії № 7 даного висновку (питання №№ 3, 6, 7, 9, 11) причинно-наслідковий зв'язок між порушенням Правил пожежної безпеки в Україні і причиною виникнення пожежі і знищення трамвайного вагону “К-1”№ 303 в приміщенні депо позапланових ремонтів не вбачається.

При новому розгляді справи відповідачем заявлено клопотання про призначення комплексної пожежно-технічної та металографічної експертизи, проведення якої доручити Харківському ДНІ СЕ ім.. заслуженого професора М.С. Бокаріуса. На вирішення пожежно-технічної експертизи поставити питання, що визначені в ухвалі господарського суду Луганської області по даній справі від 28.11.2008. На вирішення металографічної експертизи поставити такі питання:

- яка причина руйнування пластини кронштейну кріплення контактного проводу, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо,

- яка причина виникнення короткого замикання в контактному проводі, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо,

- що первинно: коротке замикання в контактному проводі, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо, чи тепловий вплив на нього,

- яка причина виникнення короткого замикання фрагментів проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона –снігоприбиральника,

- що первинне: коротке замикання фрагментів проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона - снігоприбиральника чи тепловий вплив на них.

Відповідач обґрунтував дане клопотання наявністю протиріч між висновком експерта Лисенка А.В. і іншими матеріалами справи.

Дане клопотання відхилено судом, оскільки наявність протиріч між різними доказами по справі не є достатньою підставою для призначення повторної або додаткової експертизи. Згідно ст.. 41 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Отже, за наявності певних протиріч між висновком експерта і іншими матеріалами справи, всі докази оцінюються судом в порядку ст. ст. 43, 82 ГПК України.

ПП “ПЛ-Лізинг” надало відзив на позовну заяву № б/н від 11.11.08, в якому вказує, що позиція позивача є обґрунтованою, та підтримує позов у повному обсязі.

ВАТ “Кредобанк” надав відзив на позовну заяву № 7723 від 24.11.08, за яким вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить зобов’язати відповідача сплатити на користь третьої особи ВАТ “Кредобанк” страхове відшкодування. Але ВАТ “Кредобанк” не заявило самостійних вимог у справі відповідно до ст. 26 ГПК України.

Будь-яких додаткових відзивів і пояснень третіми особами не надано.

Відповідач заперечує проти позову, обґрунтовуючи свою позицію доводами, викладеними у відзиві на позов і додатковому відзиві на позов від 26.08.2010, зокрема:

-          відсутністю страхового випадку, оскільки виникнення пожежі всередині закритого приміщення є наслідком дій (бездіяльності) людини, які в будь-якому випадку є порушенням правил пожежної безпеки,

-          відсутністю страхового випадку в результаті грубої необачності Позивача, оскільки невиконання припису Державного пожежного нагляду від 11.06.2007 є грубою необачністю.

-          Відсутністю права на позов, оскільки позивачу не було передано право на отримання страхового відшкодування відповідно до договору фінансового лізингу №6/04/L від 01.09.2004,

-          Позивачем не доведено розмір страхового відшкодування.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України "Про страхування", статей 979, 984 Цивільного кодексу України, страхувальниками можуть бути юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування і мають страховий інтерес щодо забезпечення збереження об’єкта страхової охорони.

Тобто, законодавством України не обмежено право страхування тільки власником об’єктом страхування, страховий інтерес є і у користувача об’єкта страхування, що передбачено як умовами вищевказаного договору лізингу, так і Договором.

Законодавством України передбачено і право страхувальника в договорі страхування призначити вигодонабувача за договором страхування –фізичну або юридичну особу (стаття 985 Цивільного кодексу України, стаття 3 Закону України "Про страхування"), що і передбачено в договорі фінансового лізингу №6/04/L від 01.09.2004 (п.6.2) і в Договорі (п.1.2, 6.3.2).

Але, законодавством України при визначені в договорі страхування вигодонабувача не виключено право страхувальника отримувати страхове відшкодування в межах страхової суми (стаття 990 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про страхування").

Таке право позивача визначено і в п.6.3.1 Договору.

Оскільки особа, яка визначена вигодонабувачем і залучена судом як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Відкрите акціонерне товариство “Кредобанк” в особі другої Львівської філії, не вступила у справу як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, позивач у справі є стороною за договором №50 добровільного страхування транспорту від 15.12.2004 –Страхувальником, якій платить страхові внески і має страховий інтерес за даним договором і цей інтерес порушений відмовою Страховика у виплаті страхової суми.

Отже, позивач у справі має право на позов і належним позивачем.

Щодо права на страхове відшкодування.

Випадки відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні передбачено ст. 26 Закону України «Про страхування», а саме:

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку.

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

П. 6.1.2. договору № 50 добровільного страхування транспорту передбачено право Відповідача відмовити у виплаті страхового відшкодування за договором страхування згідно з умовами цього договору та в разі несплати страхових внесків.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо відсутності страхового випадку, відповідач виходить з принципу презумпції вини позивача як джерела підвищеної небезпеки (ст.. 1187 ЦК України), оскільки відповідач вважає, що знаходження вагону у депо є діяльністю по зберіганню і утриманню транспортних засобів, тобто джерела підвищеної небезпеки. Отже, на думку відповідача позивач повинен довести відсутність своєї вини у виникненні пожежі.

Суд не приймає вищевказані доводи відповідача, оскільки в спірних правовідносинах позивач виступає не в якості джерела підвищеної небезпеки (знаходження трамваю у депо не є зберіганням джерела підвищеної небезпеки, оскільки властивості трамваю як джерела підвищеної небезпеки, створюють небезпеку для інших осіб в процесі експлуатації трамваю, тобто його руху, а не зберігання, як, наприклад, хімічні, вибухонебезпечні речовини).

Правовідносини між сторонами виникли не в зв’язку з використанням джерела підвищеної небезпеки, а з приводу страхування майна, отже для визначення страхового випадку неправомірно виходити з принципу презумпції вини позивача.

Як вбачається з матеріалів справи не доведено, пожежа виникла з причин порушення страхувальником або водієм правил пожежної безпеки, навмисних дій або грубій необачності страхувальника або водія.

За результатами даної пожежі Дослідно-випробувальною лабораторією Головного Управління МНС України в Луганській області складено технічний висновок №13/19/38 від 26.05.2008.

Як вбачається із даного висновку, в приміщенні цеху позапланових ремонтів позивача на момент виникнення пожежі знаходилось 4 трамваї: на 1 колії –вагон марки „К-1” №303, на 2 колії –вагон марки КТМ-5 МЗ №184, на 4 колії –вагон марки КТМ-5 МЗ №171 та на 5 колії –снігоочищувач, на якому проводилися роботи з підготовки до експлуатації у зимовий період і за результатами дослідження пожежі, що сталася 22.05.2008 зроблений висновок, що найбільш імовірною причиною пожежі могли бути аварійні режими роботи у мережі живлення двигунів очищувача лобового скла вагона –снігоочищувача, який знаходився у боксі №5.

Як вказано в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.07.2008 під час проведення ретельного огляду вагона –снігоочищувача, який знаходиться у боксі №5 в його електромережі було виявлено ділянки мідних струмопровідних жил із оплавленням, а з пояснень в.о. директора МКП „Луганськелектротранс” гр. Прокудіна В.І. відомо, що даний вагон знаходився в експлуатації вже понад 20 років і на момент виникнення пожежі у салоні вагону знаходилась заряджена акумуляторна батарея, яка використовувалась для живлення електромоторів склоочищувача.

В матеріалах справи мається припис Державного пожежного нагляду від 11.06.2007 (т.2 а.с.71-75), згідно якого було встановлено порушення підприємством позивача вимог пожежної безпеки і приписано виконати 61 захід пожежної безпеки, у тому числі обладнати приміщення підприємства автоматичною пожежною сигналізацією та обробити дерев'яні конструкції горищних приміщень підприємства вогнезахисною речовиною.

Згідно інформації позивача на вищевказаний припис, викладеної у листі №571 від 25.07.2007, більша частина цього припису не виконана.

Але згідно висновку судової пожежно-технічної експертизи від 28.07.2009, яка проведена за призначенням Луганського господарського суду по даній справі, причину пожежі на підставі даних по цій справі встановити неможливо; враховуючи, що неможливо встановити причини виникнення пожежі, причинно-слідчого зв’язку між порушенням Правил пожежної безпеки в Україні і причинного виникнення пожежі і знищення трамвайного вагону „К-1” №303, не вбачається.

Для визначення виключення із страхових випадків згідно Договору необхідно довести причинний зв’язок між порушення страхувальником або водієм правил пожежної безпеки і виникненням самої пожежі, а не знищенням конкретного застрахованого вагону.

За таких підстав суд вважає, що відповідачем не спростовано факт настання страхового випадку відповідно до умов розділу 3 договору №50 добровільного страхування транспорту.

Щодо розміру страхового відшкодування.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованного предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За Договором страхова сума встановлена в розмірі повної ринкової вартості транспортних засобів (п. 4.1.), а страхова відповідальність дорівнює 100% від фактичної вартості застрахованих трамваїв на момент страхового випадку. Фактична вартість застрахованого трамваю підтверджена даними бухгалтерського обліку. Але позивачем при розрахунку розміру страхового відшкодування не враховано розмір безумовної франшизи в розмірі 0,3 % від страхової суми. Отже, розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача становить з урахуванням франшизи 1436104 грн. 31 коп. = 1480519 грн. 91 коп. –(1480519 грн. 91 коп. х 0,3%). Не підлягає задоволенню вимога про стягнення 3 % річних в сумі 4732 грн. 80 коп., відповідальність страховика у разі несплати ним страхової виплати передбачена ст. 92 ЦК України, отже до прострочення оплати цієї суми не застосовуються норми ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1436104 грн. 31 коп. в решті вимог слід відмовити.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю “ОЛВІ”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, 349, код 20187383 на користь Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”, м. Луганськ , вул. Фрунзе, 130, код 03328058 страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспорту № 50 від 15.12.04 у сумі 1436104 грн. 31 коп.; витрати по сплаті держмита в сумі 14 361 грн. 04 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 10 коп. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення підписано 06.09.2010.

Суддя Т.М.Мінська