Рішення № 110345050, 20.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3479/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суду у складі судді Іванова Е.А. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним та скасування акту,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить- визнати протиправним та скасувати Акт форми Н-1 №2/13 від 03.01.2023 року Департаменту патрульної поліції, складений за результатами спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався зі інспектором взводу №2 роти № 1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 27 лютого 2022 року; зобов`язати Департамент патрульної поліції провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 27.02.2022 року о 21:30, з інспектором взводу №2 роти № 1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 27 лютого 2022 року, мотивуючи це тим, що 27.02.2022 року о 21-30 при поверненні до місця проживання після закінчення служби отримала вогнепальне поранення в ліву руку. Спеціальна комісія провела спеціальне розслідування за результатами якого склала акт форми Н-1 від 03.01.2023 року в якому дійшла висновку, що нещасний випадок стався в період проходження служби та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. З даним актом вона не згодна так як коли вона з ще двома працівниками поліції їхали після закінчення зміни в напрямку м.Чорноморськ на приватному автомобілі ОСОБА_2 , всі знаходились у форменому одязі з логотипом «Поліція» та з вогнепальною зброєю, яка на момент подій була передана на постійне носіння. Та через переслідування їх невідомим автомобілем, коли вони зупинились на блок посту один з представників територіальної оборони здійснив постріл яким був вбитий ОСОБА_3 а позивачу пуля увійшла в кість лівої руки. Та з 27.02.202 року по 10.05.2022 року вона перебувала на амбулаторному лікуванні Дисциплінарною комісією не встановлено в діях позивача порушень службової дисципліни під час подій 27.02.2022 року. В резолютивній часині службового розслідування вказано, що обставини травмування позивача отримані в період проходження служби та під час виконання службових обов`язків. Відповідно до акту Н-1 №298/13 від 15.08.2022 року спеціальна комісія спеціального розслідування групового нещасного випадку кваліфікувала що позивач отримала поранення у період дії воєнного часу під час забезпечення заходів національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконаннія службових обов`язків. Однак на вимогу листа Департаменту управління майном Національної поліції України від 25.11.2022 року №7332/31/02-2022 призначено за вказаним фактом повторне спеціальне розслідування нещасного випадку. Та за наслідками даного розслідування 03.01.2023 року складено Акт за формою Н-1 (НВП) з висновками якого вона не згодна, так як знаходження позивача в комендантську годину під час подій пов`язано з виконанням службових обов`язків, оскільки не будучи поліцейською в цій час остання не знаходилась би на вулицях міста, підтвердженням чого є нагорода її медалью «Захиснику вітчизни». . Отримання позивачем тілесних ушкоджень під час виконання нею у вільний від служби час завдання поліції здійснення заходів правового режиму воєнного стану кваліфікує цей нещасний випадок відповідно до пп.1 п.7 розділу ІІІ Порядку №705 як такий що стався під час виконання службових обов`язків, та свідчить про відсутність жодної з обставин, передбачених п.8 розділу ІІІ Порялку №705, які не дозволяються пов`язати нещасний випадок з позивачкою з виконанням службових обов`язків. також заперечує що кримінально-правова кваліфікація осіб, які завдали позивачці тілесні ушкодження, впливає на питання про кваліфікацію нещасного випадку, що має самостійні підстав і порядок вирішення. Оскільки доповнення кваліфікації кримінального провадження за ч.5 ст.426-1 КК України не виключає обставин нещасного випадку та причинено-наслідкового зв`язку між травмуючим фактором (дія вогнепальної зброї) та травмами отриманими потерпілою Зміна даної кваліфікації зумовлена встановленням та юридичним закріпленням точної відповідності ознак учиненого діяння і ознак складу кримінального правопорушення, в якому підозрюється військовослужбовець ОСОБА_4 .

Відповідач позов не визнав та надав 20.03.2023 року суду відзив на позов у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, так як актом розслідування нещасного випадку від 03.01.2023 року №2/13 форми Н-1 (НПВ) комісією установлені обставини, за яких з позивачем стався нещасний випадок, та обставини підпадають під п.8 розділу ІІ Порядку відповідно до якого обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків : діяння потерпілого поліцейського, не пов`язані з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про національну поліцію України». У додатку №6 до Порядку викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку. Зокрема п.п.12. п.1 Класифікатора до виду подій, що призвела до нещасного випадку, віднесена травма заподіяна іншою особою. Кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12022160000000166 не містить ст.348 Кримінального кодексу України, обов`язковою ознакою складів якої є потерпілий зі спеціальним статусом. Щодо процесуальних порушень під час проведення службового розслідування, то ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням допущеним під час прийняття відповідачем рішення, є співвідношення двох принципів :» протиправні дії не дягнуть за собою правомірних наслідків» і на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Та подання про присвоєння спеціального звання поліції «капітан» містяться показники службової діяльності за 2021 рік та професійні якості, які й стали підставою для застосування заохочення, а не підтвердження виконання позивачем службових обов`язків під час отримання поранення 27.02.2022 року. оскільки під час отримання поранення 27.02.2022 року позивач завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про національну поліцію» не виконувала, тому висновок Акту розслідування нещасного випадку від 03.01.2023 року №2/13 форми Н-1 є обґрунтованим.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року відкрито позовне провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалами суду від 29.03.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів та розгляд справи в порядку загального позовного провадження .

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходить службу в органах Патрульної поліції з 2015р. та на посаді інспектору взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області з 2019р. на момент настання нещасного випадку мала звання ст. л-та поліції.

27.02.2022 року приблизно о 21год. після закінчення несення служби з патрулювання позивач поверталась з м.Одеси до місця проживання у м.Чорноморськ в приватному автомобілі під керуванням ОСОБА_2 , який разом з колегою ОСОБА_5 , так само закінчили несення служби та разом поїхали в м.Чорноморськ.

Виїхавши за межі міста Одеса ОСОБА_2 та ОСОБА_5 помітили, що за ними почав рухатися невідомий автомобіль, який дуже близько під`їжджав до їхнього автомобіля під час руху, створював аварійну обстановку та подавав сигнал фарами, однак роздивитись номерні знаки або марку даного автомобілю не вдавалось можливим. В цей же час поліцейські прийняли рішення не зупиняти автомобіль на якому вони рухались та направитись до відділу поліції, який знаходиться у м. Чорноморськ, для перевірки підозрілого автомобіля, який їх переслідував. Доїхавши до с. Олександрівка, ОСОБА_2 збільшив швидкість руху, адже автомобіль, який їх переслідував не відставав, а навпаки зменшував відстань до них.

Через декілька хвилин, під`їжджаючи до Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеської області, ОСОБА_5 сказав ОСОБА_2 про те, що перед ними розташований блокпост та необхідно біля нього зупинитись. Керуючи автомобілем. ОСОБА_2 почав зменшувати швидкість руху, автомобіль поліцейських «зігзагом» наблизився до присутніх на блокпосту озброених військових та зупинився. ОСОБА_2 відкривши вікно відразу назвав військовий пароль та повідомив, що вони патрульні поліцейські, які після несення служби рухаються додому. В цей же час ОСОБА_5 також повідомив, що вони поліцейські та висунув руки у вікно. ОСОБА_1 , яка перебувала на задньому сидінні автомобіля, підняла голову та побачила, що на них було направлено зброю з боку військових. Автомобіль, який переслідував поліцейських також зупинився на блокпосту за автомобілем ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 повторив пароль та поклав руки на кермо, після чого військові наказали всім вийти з автомобіля. Біля автомобіля перебувало приблизно 5-7 озброєних чоловіків, які продовжували тримати зброю, направлену на автомобіль поліцейських, один з них невідомо з яких причин здійснив постріл. ОСОБА_5 перший вийшов з автомобіля, потім з піднятими догори руками з автомобіля вийшла ОСОБА_1 після чого вони побачили, що ОСОБА_2 весь у крові та усвідомили, що його поранено. 3 лівої руки ОСОБА_1 текла кров та вона помітила, що з кисті лівої руки сторчить куля і її поранено.

Надалі викликали швидку допомогу та після огляду її лікарем було встановлено, що позивач отримала: сліпе непроникаюче кульове поранення лівої кісткі, відкритий підголовчатий перелом ІV п`ястної кістки лівої кісті із задовільним стоянням відламків, часткове пошкодження сухожилля розгинача. Від отриманого поранення ОСОБА_2 помер на місці.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаними подіями порушена кримінальна справа за ст.426-1 ч.5 КК України, та ст.15 ч.2 ст.115 ч.2 м.1 КК України..

Наказом УПП в Одеській області від 27.02.2022 року №135 призначено службове розслідування та утворена дисциплінарна комісія.

Наказом УПП в Одеській області від 25.03.2022 року №168 продовжений строк проведення службового розслідування.

За результатами службового розслідування складений висновок згідно якого комісія вважає, що обставини травмування позивача визнають такими, що отримані в період проходження служби та під час виконання службових обов`язків.

Актом спеціального розслідування №298/13 затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції полковником Жуковим Є. 15.08.2022 року комісія утворена наказом Департаменту патрульної поліції від 14.03.2022 року №419 дійшла висновку, що ст.л-т поліції ОСОБА_1 , отримала поранення у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період проходження служби під час виконання службових обов`язків (п.п 1 п.7 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків що сталися з поліцейськими затвердженого Наказом МВС від 05.10.2020 р. №705 .

На вимогу Департаменту управління майном Національної поліції України від 25.11.2022 р. №7332/31/02-2022 через не відповідність акту вимогам Порядку Департаментом патрульної поліції Наказом №1703 від 12.12.2022 року скасовано акт спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 12.08.2022 р. №297/13 Н-1 (ПВ) та №298/13Н-1 (ПВ) у зв`язку з передчасною кваліфікацією нещасного випадку та проведено повторне спеціальне розслідування нещасного випадку(а.с.65).

За наслідками повторного спеціального розслідування комісією складений акт №2/13 який затверджений 03.01.2023 року Начальником департаменту патрульної поліції полковником Жуковим Е. у п.7 висновку якого комісія вважає, що зазначений груповий нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (а.с.15 об.ст.). З вказаним висновком позивач не погодилась та оскаржила його до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначає Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №2694-ХІІ).

Статтею 1 цього Закону визначено поняття охорони праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 14 Закон України №2694-ХІІ працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 22 Закону України №2694-ХІІ передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

На реалізацію наведеної норми Кабінетом міністрів України 17 квітня 2019 року прийнято постанову, якою затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 цього Порядку його дія не поширюється на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, курсантів (слухачів) закладів освіти МВС і Національної гвардії.

Згідно абзацу 10 цього пункту розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах 3, 8 цього пункту, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи.

Саме відповідно до наведеної правової норми Наказом Міністерства внутрішніх справ України затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими від 05.10.2020 року №705 (надалі Порядок 705), що визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі орган (підрозділ) поліції).

За пунктом 3 розділу І цього Порядку нещасний випадок отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків (пункт 5 розділу І Порядку № 705).

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу ІІ Порядку № 705 керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, яке проводиться протягом одного місяця з дня утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку.

За приписами пункту 4 названого розділу за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі акт за формою Н-1) (додаток 2).

Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана:

1)провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання;

2)провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок;

3)одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку;

4)вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;

5)визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);

6)визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7)визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;

8)з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

9)установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;

10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

11)прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;

12)скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;

13)розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);

14)передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;

15)додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Згідно із пунктом 8 цього розділу обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію» ;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

У свою чергу, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 580-VIII).

Згідно зі статтею 2 цього Закону завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань:

вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (підпункт 3);

вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення (підпункт 4);

вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях (підпункт 10).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що у разі нещасного випадку із смертельним наслідком, керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок наказом утворює спеціальну комісію з спеціального розслідування нещасного випадку, за результатами якого складається акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1. При цьому, нещасний випадок можна кваліфікувати відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Обставини настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків та в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків визначені Порядком № 705 та є вичерпними.

Щодо посилання позивача на висновки Акту № 297/13 від 15.08.2022 року, то як встановлено судом відповідно до повноважень наданих п.п. 6 п.9 Розділу ІІІ Порядку №705 наказом Департаменту ПП НП України №1703 від 12.12.2022 року він скасований, а тому не може прийматися судом як належний доказ.

Та зі змісту листа Департаменту управління майном НП України вбачається, що підставою для вимоги скасувати акт від 15.08.2022р. стало не врахування спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку кваліфікацію кримінального правопорушення (ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України) у кримінальному провадженні від 28.02.2022 року №12022160000000166 та передчасна кваліфікація нещасного випадку із ст. лейтенантом поліції ОСОБА_1 як такий, що стався у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення.

Наказ ДПП №1703 від 12.12.2022 року, яким скасовано Акт № 297/13 від 15 серпня 2022 року та створено спеціальну комісію для проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком є чинним та в судовому порядку не оскаржувався.

Актом № 1/13 від 03.01.2023 року, зокрема, визначено, що спеціальна комісія дійшла висновку, що зазначений груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Суд вважає, що те, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався вже після закінчення несення служби з патрулювання, по дорозі до дому підтверджується, матеріалами справи, показаннями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та сторонами не заперечується(а.с.35-37).

Крім того, вказані обставини також підтверджуються кваліфікацією кримінального правопорушення (ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України) у кримінальному провадженні від 28.02.2022 року №12022160000000166.

Посилання позивача на те, що саме через отримання поранення під час виконання службових обов`язків їй було присвоєно спеціальне звання капітана поліції, то дане твердження не підтверджується змістом подання про присвоєння спеціального звання від 20.04.2022р. (копія знаходиться в матеріалах справи). В поданні про дану підставу для присвоєння позивачу звання «капітан» нічого не зазначається, а тільки серед іншого вказано про подію 27.02.2022 року коли внаслідок непорозуміння з представниками територіальної оборони, а саме з ОСОБА_4 , останній здійснив постріли в результаті отриманого вогнепального поранення ОСОБА_2 , отримав травму не сумісну з життям та помер на місці події, а ОСОБА_1 отримала вогнепальне поранення в ліву руку.

Та далі у поданні вказуються значні результати її роботи в 2021 році як працівника поліції, та надається позитивна службова характеристика.

Та суд враховує, що вказане подання було складено, ще до отримання результатів та затвердження висновків спеціального розслідування нещасного групового випадку.

Також суд щодо висновку службового розслідування від 13.04.2021 року зазначає, що вказаний висновок не є рішенням, яке зумовлює обов`язкових юридичних наслідків. Висновок службового розслідування є службовим документом, носієм доказової інформації, зафіксовані в ньому обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки.

Матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем вимог законодавства під час проведення розслідування групового нещасного випадку.

Наявність воєнного стану та перебування позивача в комендантську годину на вулиці під час повернення до дому не спростовує, тієї обставини, що ОСОБА_1 не виконувала в той час службові обов`язки, а була присутня в приватному автомобілі як пасажир.

Стосовно нагородження позивача медаллю "Захиснику Вітчизни" Указом Президента України від 10.03.2022 року, то суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 8 жовтня 1999 р. N 1299/99 затверджено Положення про відзнаку Президента України - медаль "Захиснику Вітчизни".

Згідно п.1 відзнакою Президента України - медаллю (далі - медаль "Захиснику Вітчизни") нагороджуються ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які проживають в Україні, громадяни інших держав, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників, інші громадяни України за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності та безпеки України.

Нагородження позивача медаллю від Президента України є його правом та відноситься до його дискреційних повноважень, та не змінює фактичних обставин, які відбулись 27.02.2022 року під час нещасного випадку, так як його рішення ґрунтується тільки на даних відображених в поданні органу, який ініціював таке нагородження ще до отримання будь якого висновку, тоді як тільки спеціальна комісія в межах наданих її повноважень під час проведення розслідування відповідно до п.п.10 п.6 розділу ІІІ Порядку №705 має право кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірний Акт №1/13 спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 03.01.2023 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

П.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Враховуючи, те що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, то розподіл судових витрат судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним та скасування акту та зобов`язання провести повторне розслідування відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).

Суддя Іванов Е.А.

.