Ухвала суду № 110344124, 19.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 квітня 2023 року Київ№ 640/33374/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

позивачка звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом.

Суд своєю ухвалою від 22.02.2023 продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ухвали від 27.02.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, яке було подано до суду 24.02.2023.

15.03.2023 від позивачки повторно до суду надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Вирішуючи клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд виходив із такого.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, у тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд повторно наголошує, що у цьому випадку предмет позову не вимагає проведення судового засідання.

Разом із тим, у повторно поданому клопотанні позивачкою не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання, а також не обґрунтовано необхідність обов`язкової явки учасників справи.

Таким чином ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута без проведення судового засідання.

Про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін позивачка стверджувала, що від результатів розгляду цієї справи фактично залежить не лише збереження у позивачки права на професію, а саме право займатись адвокатською діяльністю, а також право на захист та вільний вибір адвоката її клієнтами.

Твердження позивачки про те, що більше 170 її клієнтів звертались із колективними зверненнями щодо позбавлення оскаржуваним у цій справі рішенням права на вільний вибір адвоката, судом до уваги не беруться, оскільки не стосуються предмета цього спору.

У зв`язку з наведеним, враховуючи, що справа знаходилась на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва з 22.11.2021, у справі було відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи, у справі наявні докази та пояснення, які надходили від учасників справи протягом року, для повного та об`єктивного встановлення обставин справи суду не потрібно проводити засідання, тим більше призначення справи у судовому засіданні вирішується судом у кожному випадку окремо і є правом суду, а не обов`язком, суд доходить висновку, що підстави для задоволення повторного клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відсутні.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Шевченко А.В.