Рішення № 11034296, 30.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.10р.Справа № 17/185-10 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Юг-Зернотрейд", с. Новокурське Широківського району Дніпропетровської області

про стягнення 4169720, 46 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Ільїна Х.Я., довір. № 2203 від 25.11.09р.;

від відповідача: Ільїн В.В., довір. № 02/07 від 02.07.10р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" (надалі –позивач) звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Юг-Зернотрейд" (надалі –відповідач) суму 3000000,00 грн. несплаченого кредиту, 213603,66 грн. прострочених відсотків за неправомірне користування кредитом, 25150,68 грн. відсотків за неправомірне користування кредитом, 5776,14 грн. простроченої комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 1479,45 грн. комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 923710,53 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, комісійної винагороди за користування кредитом та суми основного боргу, а всього розмір 4169720,46 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по кредитному договору № 02Д/2 від 24.01.08р.

Представник позивача наполягав на повному задоволенні позовних вимог.

Відповідач повністю не визнає позовні вимоги. У відзиві свою позицію вмотивовує тим, що спірна ситуація, яка виникла і має місце у правовідносинах між позивачем та відповідачем, вже врегульована нормами чинного законодавства України. Тобто, банк зобов’язаний на протязі від 5-ти до 30-ти днів з дня отримання рефінансування (погодження НБУ на рефінансування має місце, так як про позитивне рішення НБУ позивачем 08.12.08р. повідомлено відповідача листом за вих. № 05-13/2671) по спірному кредитному договору звернутися до позичальника (відповідача/сільськогосподарського підприємства), який має заборгованість по сплаті кредитного договору –з пропозицією про пролонгацію кредитного договору на строк надання рефінансування (не менше ніж 365 днів). Отже відповідач посилається на те, що оскільки позивачем подальших дій по спірному договору на виконання приписів чинного законодавства вчинено не було, то факт такого звернення з позовом до суду свідчить, насамперед, про порушення прав та обов’язків відповідача.

20.07.10р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про надання додаткового часу для укладання між сторонами у справі мирової угоди по спірному договору, внаслідок чого просить перенести розгляд спору на більш пізню дату, яке було задоволено судом, а розгляд справи було відкладено на 17.08.10р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 20.07.10р. строк розгляду спору за заявою судді продовжено до 20.08.10р.

17.08.10р. справа розглядається за наявними в ній матеріалами, у зв’язку із закінченням встановленого господарським процесуальним законодавством трьохмісячного строку розгляду спору.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

24.01.08р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кривий Ріг", правонаступником якого є позивач (банком) та відповідачем (позичальником) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 02Д/2 (далі - Договір) зі змінами та доповненнями, строком до 24.01.2009 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 3000000,00 грн., де фактичним підтвердженням належного виконання банком своїх зобов’язань є наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 16), та відсутність заперечень позичальника з приводу отримання від позивача всієї кредитної грошової суми.

Пунктом 2.2 Кредитного договору встановлено графік зменшення кредиту відповідно до додатку № 1 до Договору та дату остаточного повернення загальної суми отриманого кредиту в межах кредитної лінії –24.01.09р.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 346 Господарського кодексу України та ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" надання кредиту здійснюється за плату (винагороду), що насамперед узгоджено пунктом 3.2 Договору, а саме за користування кредитом відповідач сплачує відсотки, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17% річних до 28.11.08р., а згідно умов договору про внесення змін № 3 до Договору від 28.11.08р. –15% річних. Згідно договору про внесення змін №4 від 01.07.2009 р. до Договору від 28.11.08р. сторонами були внесені зміни до п.3.5. Договору, а саме у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п.2.2. Договору, позичальник (відповідач) надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки 17% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2. Договору.

Відповідно умовам п. 3.3 Договору за управління кредитною лінією позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 0,1% річних до 28.11.08р., а після у розмірі 1,0% річних від суми ліміту, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 цієї ж угоди з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитування.

Відповідач взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення тіла кредиту та сплати процентів за користування наданими банком кредитними коштами (п.п. 4.2.2, 4.2.3 Договору).

Наведене вище, дає суду підстави вважати що між сторонами у справі досягнуто згоди за всіма умовами надання, користування, повернення кредиту та сплати відсотків за користування наданими банком кредитними коштами, тобто визначені права та обов’язки кожної із сторін, отже Договір містить всі істотні умови визначені чинним законодавством для такого виду договорів.

За умовами ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Вимоги ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачають, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, за результатами проведеного судом аналізу документів долучених до матеріалів справи, позичальник (відповідач у справі) взяті на себе перед банком зобов’язання виконував неналежно, систематично порушував строки та повноту внесення відповідних грошових сум по Договору, в зв’язку із чим у встановлений кредитною угодою кінцевий термін –24.01.09р., тіло кредиту в розмірі 3000000,00 грн. не повернув.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ст. 551 ЦК України ).

Внаслідок чого, відповідачу правомірно нарахована банком загальна заборгованість, а саме: 213603,66 грн. сума прострочених відсотків за неправомірне користування кредитом; 25150,68 грн. сума відсотків за неправомірне користування кредитом; 5776,14 грн. сума простроченої комісійної винагороди за управління кредитною лінією; 1479,45 грн. сума комісійної винагороди за управління кредитною лінією; 923710,53 грн. розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків, комісійної винагороди за користування кредитом у сумі основного боргу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, суд визнає твердження позивача обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають дійсним обставинам справи, тому вважає за вірне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заперечення ж відповідача щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, з причин відсутності з боку останнього вчинення по спірній кредитній угоді дій зобов’язального характеру, зокрема незастосування банком інструментів рефінансування (звернення з пропозицією до позичальника –сільськогосподарського товаровиробника; пролонгація договору не менш ніж на 365 днів) до відповідача, вчиненнях яких насамперед передбачені положеннями Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів" (далі - Закон), господарським судом не приймаються за безпідставністю з огляду на наступні обставини.

В силу положень господарського процесуального законодавства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На час розгляду спору кредитний договір № 02Д/2 від 24.01.08р. укладений між сторонами у справі є діючим, а змін в частині пролонгації (рефінансування) дії цієї угоди не вносилось, що насамперед не заперечується жодною із сторін у справі.

Стаття 11.3 Закону передбачає, що банк, який має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників –сільськогосподарських товаровиробників, але не звертався до Національного банку України за отриманням рефінансування, зобов’язаний запропонувати таким позичальникам внести зміни до кредитного договору (укласти додатковий договір) на умовах пролонгації.

Наявність таких змін (додаткових договорів) є підставою для надання такому банку відповідного рефінансування від Національного банку України.

До того ж, господарський суд вважає за вірне вказати на те, що невиконання банком (позивачем) умов ст. 11.3 названого закону дає відповідачу, як позичальнику та сільськогосподарському товаровиробнику, підстави звернутися із відповідним позовом про внесення змін до спірного кредитного договору або укладення додаткового договору на умовах пролонгації.

Окрім того, відповідачем так і не подано на протязі трьохмісячного розгляду спору доказів того, що позивач отримав рефінансування від Національного банку України, а посилання позичальника на лист № 05-13/2671 від 08.12.08р. надісланий з боку позивача на його адресу на підтвердження отримання рефінансування спростовується листом № 09-3509 від 28.04.09р., згідно з яким банк повідомляє про неотримання від Національного банку України рефінансування після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу" № 922-VІ від 04.02.09р., а отже відсутності можливості розглядати питання кредитування на умовах цих законів.

В силу положень ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати про справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Юг-Зернотрейд" (53762, с. Новокурське Широківського району Дніпропетровської області, вул. Колгоспна, 26; ЄДРПОУ 33874571) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр-т К. Маркса, 5; ЄДРПОУ 09305497) суму 3000000,00 грн. (три мільйони грн. 00 коп.) несплаченого кредиту, 923710,53 грн. (дев’ятсот двадцять три тисячі сімсот десять грн. 53 коп.) пені, 213603,66 грн. (двісті тринадцять тисяч шістсот три грн. 66 коп.) прострочених відсотків за неправомірне користування кредитом, 25150,68 грн. (двадцять п’ять тисяч сто п’ятдесят грн. 68 коп.) відсотків за неправомірне користування кредитом, 5776,14 грн. (п’ять тисяч сімсот сімдесят шість грн. 14 коп.) простроченої комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 1479,45 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят дев’ять грн. 45 коп.) комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 25500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –27.08.10р.