Рішення № 110328748, 17.04.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9780/21 2/335/102/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є донькою та спадкоємцем за законом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років у м. Донецьк, Донецької області, актовий запис про смерть № 06 від 08.12.2020 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.12.2020 року, виданим Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Померла ОСОБА_2 була внутрішньо переміщеною особою, яка як отримувач пенсії перебувала на обліку у Бердянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, по день своєї смерті, дата останнього нарахування пенсії 04.02.2016 року. Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка складається з недоотриманої пенсії у ГУ ПФУ у Запорізькій області за період з 04.02.2016 року по 31.01.2019 року. Разом з тим, згідно інформації ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.07.2021 року за № 163, наданої на запит державного нотаріуса Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Падучак-Коваль Л.Л. залишок нарахованих коштів, але не виплачених за період з 18.07.2018 року по 31.01.2019 року складає 39089,24 грн. з урахуванням вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, позивач вважає, що відповідач безпідставно та протиправно не надав достовірну інформацію нотаріусу щодо періоду та розміру недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , але не була нею одержана за життя з 04.02.2016 року по 31.01.2019 року.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач умисно не повідомив нотаріусу про існування цієї заборгованості і такі дії відповідача призвели до неправомірного зменшення суми недоотриманої пенсії померлої матері позивача, що є недопустимим. Окрім цього, ГУ ПФУ в Запорізькій області при відповіді на запит державного нотаріуса свідомо надало недостовірну та неповну інформацію щодо розміру нарахованої і неотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії, таким чином порушили майнове право позивачки.

Позивач просила суд стягнути з Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману за життя суми пенсії за період з 04.02.2016 року по 31.01.2019 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, визначено позивачу строк для усунення недоліків сплати судового збору.

Ухвалою Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від03.11.2021року позовнузаяву прийнятодо розглядута відкритопровадження усправі зрозглядом впорядку спрощеногопозовного провадженнябез викликусторін.Водночас,цією ухвалоювідповідачу встановленострок дляподання відзивуна позовнузаяву 15днів здня врученняухвали, витребувано від Головного Управління пенсійного Фонду України в Запорізькій області повний розрахунок всієї суми недоотриманої пенсії, яка була нарахована, але не виплачена за життя ОСОБА_2 , витребувано з Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2022 року провадження у справі зупинено до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду цивільної справи № 243/13575/19.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2023 року провадження у справі поновлено за заявою позивача.

03.12.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Згідно відзиву відповідач у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ГУ ПФУ в Запорізькій області позов не визнає у зв`язку із таким. Статтею 46 Закону № 1058 врегульовано питання виплати пенсії за минулий час. Так, суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Виходячи з викладеного, при складанні довідки на запит нотаріуса про розмір недоотриманої пенсії було вказано розмір недоотриманих сум пенсій на дату формування довідки та роз`яснено, що розмір пенсії визначається за період, початок якого рахується від дня звернення за недоотриманою пенсією з урахуванням вимог ст. 46 Закону № 1058, тобто за три роки перед зверненням за пенсією, але не більше ніж по місяць смерті пенсіонера включно та те, що розмір недоотриманих сум пенсій зменшується в залежності від дати звернення до органу Пенсійного фонду особи, яка має право на їх отримання.

Так, у довідці Головного управління № 163 від 23.07.2021 року про наявність неотриманої пенсії на запит Броварської державної нотаріальної контори зазначено суму недоотриманої пенсії на дату формування довідки (23.07.2021) за період з 18.07.2018 року по 31.01.2019 року в розмірі 39089,24 грн. та роз`яснено, що розмір пенсії визначається за період, початок якого рахується від дня звернення за недоотриманою пенсією з урахуванням вимог ст. 46 Закону, тобто за три роки перед зверненням за пенсією, але не більше ніж по місяць смерті, пенсіонера включно та те, що розмір недоотриманих сум пенсій зменшується в залежності від дати звернення до органу Пенсійного фонду особи, яка має право на отримання зазначених сум.

Позивач до Головного управління з заявою про виплату недоотриманої пенсії в порядку спадкування згідно з вимогами п.2.26 Порядок № 22-1 не зверталась.

Щодо вимоги про стягнення у порядку спадкування за законом нарахованої але недоотриманої суми пенсії за період з 04.02.2016 року по 31.01.2019 року звертають увагу суду, що згідно довідки Головного управління № 195 від 25.11.2021 року (оригінал якої додається) пенсія за лютий 2016 року в сумі 3483,10 грн. нарахована, виплачена та отримана ОСОБА_2 , тому цей період не може становити предмет спору.

У зв`язку з проведенням верифікації внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 136 «Про затвердження порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування», виплата пенсії з 01.03.2016 року була призупинена. На підставі вказаної інформації пенсія ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року не нараховувалась та не виплачувалась.

Отже, у померлого пенсіонера відсутні нараховані та недоодержані за життя суми пенсії за період з 01.03.2016 року по 18.07.2018 року (нарахування пенсії за період з 18.07.2018 по 31.01.2019 було здійснено на підставі запиту Броварської державної нотаріальної контори).

Право на пенсію є особистим правом особи й припиняється з часу її смерті, позивач не наділений правосуб`єктністю щодо стягнення з відповідача ненарахованої пенсії померлого за весь час невиплати йому пенсії.

За життя пенсіонером ОСОБА_2 не заявлявся спір щодо протиправності рішення пенсійного органу про припинення нарахування та виплати пенсії з 01.03.2016 року.

Відповідно, позивач не наділений правом вимоги про стягнення ненарахованих сум пенсії померлій матері ОСОБА_2 за весь час невиплати пенсії.

Отже, позивач звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною вимогою про стягнення пенсії з 01.02.2016 року по 31.01.2019 року, що в свою чергу є визнанням права власності на майно в порядку спадкування, а саме права власності на ненараховану пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є невірно обраним способом захисту порушеного права.

28.12.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона просить позов задовольнити на підставах, що вказані в позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

08 серпня 1981 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, який був зареєстрований Нижньокринською селищною радою Совєтського району м. Макіївки Донецької області. Прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 , остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком записаний - ОСОБА_7 , мати записана - ОСОБА_8 .

28.02.1986 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , уклали шлюб, та, після укладення шлюбу, ОСОБА_8 взяла прізвище ОСОБА_10 .

27.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .

04.12.2020 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області по справі № 361/8504/20, яке набрало законної сили, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження Республіка Білорусь, Вітебська область, Дубровинський район, с. Модиничи ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 90 років, в м. Донецьк, Донецької області, Україна.

На підставівказаного рішення ОСОБА_1 отримала в Броварському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , тобто документ виданий органами, їх посадовими та службовими особами на території України, який створює правові підстави.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.12.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, Донецької області, Україна, актовий запис № 06 від 08.12.2020 року.

Заповіту ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишила, тому спадкування здійснюється за законом.

14.04.2021 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області по справі № 361/172/21, яке набрало законної сили, визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю в два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка. відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.07.2021 року державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Падучак-Коваль Л.Л. за заявою ОСОБА_1 відкрила спадкову справу 530/2021 щодо майна спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки від 11.11.2020 року центральної бази даних одержувачів пенсії інформаційного центрі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувала на обліку в Бердянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізької області, дата останнього нарахування пенсії 04.02.2016 року.

12.07.2021 року державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Падучак-Коваль Л.Л. направила запит до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо недоотриманої пенсії померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ці данні необхідні для оформлення спадщини.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало довідку № 163 від 23.07.2021 року, відповідно до якої залишок нарахованих коштів, але не виплачених за період з 18.07.2018 року по 31.01.2019 року становить 39089,24 грн. Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір виплат недоотриманих сум пенсій, можливо буде зменшено в залежності від дати звернення до управління особи, яка має право на спадщину із оформленим свідоцтвом про право на спадщину.

Згідно довідки Головного управління УПФУ в Запорізькій області № 195 від 25.11.2021 року пенсія за лютий 2016 року в сумі 3483,10 грн. нарахована, виплачена та отримана ОСОБА_2 , тому цей період не може становити предмет спору.

З відзиву відповідача слідує, що у зв`язку з проведенням верифікації внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 136 «Про затвердження порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування», виплата пенсії з 01.03.2016 року була призупинена. На основі вказаної інформації пенсія ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року не нараховувалась та не виплачувалась.

Спірні правовідносини по справі виникли саме з приводу виплати позивачу пенсії померлої матері в порядку спадкування за законом за період з 04.02.2016 року по 31.01.2019 року.

Згідно за ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється у разі смерті пенсіонера. Рішення стосовно припинення виплати пенсії ОСОБА_2 на інших підставах суду не надано.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Крім того, відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 18.01.2018 № 2268-VІІІ «Про особливості державної політики і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, не підтвердження місця фактичного проживання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.

Посилання відповідача у відзиві, що померла за життя не виявила бажання поновити їй пенсію та не звертався з відповідною заявою до відповідача і пенсія не отримана з вини пенсіонера, не заслуговують на увагу з огляду на вищенаведене.

Згідно відзиву відповідача вбачається, що у період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 не проводилось. Рішення стосовно припинення виплати пенсії за цей період суду не надано.

Вищенаведені положення законодавства з урахуванням сталої судової практики у спірних правовідносинах свідчать про те, що спадкодавець ОСОБА_2 мала право на нарахування та виплату пенсії за вищезазначений період незалежно від звернення до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області та надання чи не надання нової довідки внутрішньо переміщеної особи, чи не підтвердження місця фактичного проживання, при цьому, слід зауважити, що рішення про припинення йому таких виплат не приймалось.

Отже, і спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі № 243/13575/19.

На частку недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2016 року по 18.07.2019 року відповідачем відомості нотаріусу не надано, без чого той позбавлений можливості видати свідоцтво, оскільки відповідно до п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 із змінами та доповненнями при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє, крім іншого, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Оскільки відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед померлою з огляду на вимоги ст. 46 Закону № 1058, спірну заборгованість не включив до наданих нотаріусу відомостей для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то вказане унеможливлює виконання нотаріусом своїх повноважень по видачі такого свідоцтва та не потребує додаткового звернення позивача до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом як обов`язкову передумову для звернення до суду.

Крім того, з матеріалів наданої до суду копії спадкової справи № 530 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину на недоотриману пенсію не видавалось, а, отже, вона є такою, що прийняла спадщину в цілому (ч. 2 ст. 1268 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права власності на недоотриману у зв`язку зі смертю, пенсію ОСОБА_2 , за період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року, тобто з урахуванням вимог ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по місяць смерті пенсіонера включно, у порядку спадкування за законом.

Щодо вимогпозивача простягнення вказаноїпенсії звідповідача,то судзазначає,що данихпро розмірпенсії,яка підлягаланарахуванню тавиплаті ОСОБА_2 за періодз 01.03.2016по 31.01.2019року вматеріалах справине має,і розмірпенсії ненараховувався відповідачем,про щозазначено увідзиві,а томусуд вважаєза доцільнез урахуваннямположень ч.2ст.5ЦПК Україниз метоюефективного способузахисту порушеного,невизнаного,оспореного правапозивача,позовні вимогизадовольнити шляхомзобов`язаннявідповідача здійснитинарахування тавиплату позивачув порядкуспадкування зазаконом післясмерті їїматері ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,недоотримані ОСОБА_2 за життяпенсійні виплатиза періодз 01.03.2016року по31.01.2019року. Враховуючи, що пенсія за лютий 2016 року в сумі 3483,10 грн. нарахована, виплачена та отримана ОСОБА_2 , тому за цей період позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених вимог з відповідача слід стягнути 908,00 грн. судового збору на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2,4,5,81,89,141,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити нарахування та виплату спадкоємцю - ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримані ОСОБА_2 за життя пенсійні виплати за період з 01.03.2016 року по 31.03.2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ідентифікаційний код 20490012, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б.

Повне судове рішення складено 17.04.2023 року.

Суддя Ю.В. Геєць