Рішення № 110314015, 19.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2023 року справа №640/21237/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 05.12.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену індексацію пенсії за вислугу років за період з 01 березня 2022 року по день фактичної виплати суми індексації пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №640/21237/22 за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

08.02.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.12.2022 №03-19/5360/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/21237/22.

08.02.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 справу №640/21237/22 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від сторін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 70% від суми грошового забезпечення.

Позивач зазначає, що згідно з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2022 у справі № 640/18768/21, з 13.03.2021 відповідачем здійснено перерахунок та виплату його пенсії на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2021 №222/4/167/239/196. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" передбачено, що розміри пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, які призначені до 31.12.2021 включно, підвищені на коефіцієнт збільшення 1,14 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Проте, як зазначає позивач, листом ГУ ПФУ в м. Києві № 2600-0202-8/154673 від 27.11.2022, відповідач відмовив в поновленні порушеного права ОСОБА_1 на належний рівень пенсійного забезпечення, вказавши на те, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2022 у справі № 640/18768/21 пенсія позивача була перерахована та виплачується, за твердженням відповідача, в розмірі, який не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Щодо виплати індексації, відповідач зазначив, що рішенням суду у справі № 640/18768/21 на ГУ ПФ України в м. Києві не покладено зобов`язання щодо виплати пенсії в подальшому без обмеження пенсії максимального розміру, зокрема внаслідок проведення індексації, тобто, відповідач не вбачає підстав для виплати нарахованої позивачу індексації базового ОСНП, та як наслідок, на думку останнього, відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації, оскільки відсутня затримка виплати індексації.

Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву, який надійшов до Київського окружного адміністративного суду 01.03.2023 вказує про те, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2022 у справі № 640/18768/21 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу в межах резолютивної частини та здійснено нарахування коштів з березня 2019 по вересень 2022 в загальній сумі 497199,15 грн. З 01.10.2022 позивачу встановлено для щомісячної виплати визначений судом розмір пенсії в сумі 45667,32 грн. Відповідач наголошує, що оскільки даним рішенням суду не покладено зобов`язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру в подальшому в разі проведення перерахунків пенсії (зокрема, у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, встановленням нових підвищень, проведенням індексації пенсії тощо), розмір пенсійної виплати позивача, обчислений відповідно до вказаного рішення суду, після 01.04.2021 не переглядається і становить 45667,32 грн., тобто не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Водночас відповідач повідомляє, що статтею 2 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

06.03.2023 до суду надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , виданим 14.03.2019 (орган, що видав 8024).

Згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 31) відповідно до Закону України №2262-ХІІ з 15.08.1998.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2022 року у справі № 640/18768/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зокрема, вказаним рішенням суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13.03.2021 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2021 №222/4/167/239/196 з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці в розмірі 22 668,85 грн., з урахуванням проведених раніше виплат.

Також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум, з 13.03.2021.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №640/18768/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі № 640/18768/21набрало законної сили 05.07.2022 р.

На виконання судового рішення відповідачем 07.09.2022 здійснено перерахунок пенсії.

Згідно з перерахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі №2601047082 Міноборони, на ім`я ОСОБА_1 , від 07.09.2022, підсумок пенсії позивача (з надбавками) з 01.03.2021 складає 63968,85 грн., основний розмір пенсії (70% грошового забезпечення; вислуга років 31) 44778,20 грн., з урахуванням підвищень та надбавок: учасник АТО учасник бойових дій (ст.6) 442,25 грн., учасник бойових дій 40,00 грн., особливі заслуги (23 %) ст.1 П.П.6-8 Закону (з 01 по 30) 406,87 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 45667,32 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 45667,32 грн. Остаточний: 45667,32 грн.

Згідно наданого суду розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №2601047082 сума доплати за період з березня 2021 року по вересень 2022 року становить 497199,15 грн.

Проте 22.11.2022 відповідачем було проведено новий перерахунок пенсії позивача, обчислений з 13.03.2021.

Згідно з перерахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі №2601047082 Міноборони, на ім`я ОСОБА_1 , від 22.11.2022, підсумок пенсії позивача (з надбавками) складає 63968,85 грн., з яких: основний розмір пенсії (70% грошового забезпечення; вислуга років 31) 44778,20 грн., з урахуванням індексації 51047,15 грн. (індексація базового ОСНП (44778,20 грн.*0,140) 6268,95 грн.; в т.ч. учасник АТО 483,50 грн., учасник бойових дій - 40,00 грн., надбавка за особливі заслуги - 444,82 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) 52015,47 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 45667,32 грн.

В листопаді 2022 року позивач через свого представника адвоката Семенова А.Д. звернувся із адвокатським запитом (вх.№39485/8 від 21.11.2022) щодо обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, у тому числі щодо невиплати нарахованої індексації, у відповідь на який листом № 2600-0202-8/154673 від 27.11.2022 повідомлено про те, що на виконання судового рішення від 07 лютого 2022 року у справі № 640/18768/21, позивачу проведено перерахунок його пенсії. Проте згідно із ст. 43 Закону (у редакції від 24.02.2022) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.

Також повідомлено, що відповідно до постанови КМУ №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" проведено індексацію пенсії позивача, проте виплату здійснено в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження з 01.03.2022 пенсії максимальним розміром та вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначені Законом України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Отже, відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому, буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Таким чином, протягом 2017-2020 років стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.

Крім того, вирішуючи спірне питання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

Верховним Судом у справі № 400/2085/19 наголошено, що оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 р. у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, зважаючи на викладене, та з урахуванням висновків Верховного суду, викладеного у постанові від 16.12.2021 року, суд приходить до висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI, у зв`язку з чим обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Відповідно до 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Більш того, у відповідності до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2022 р. у справі 640/18768/21, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, і дане рішення встановлює преюдицію в спірних правовідносинах, яка є обов`язковою до застосування відповідачем при проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивача.

Як встановлено судом, 07.09.2022 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2022 р. у справі № 640/18768/21 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача.

Згідно з перерахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі №2601047082 Міноборони, на ім`я ОСОБА_1 , від 07.09.2022, підсумок пенсії позивача (з надбавками) з 01.03.2021 складає 63968,85 грн., основний розмір пенсії (70% грошового забезпечення; вислуга років 31) 44778,20 грн., з урахуванням підвищень та надбавок: учасник АТО учасник бойових дій (ст.6) 442,25 грн., учасник бойових дій 40,00 грн., особливі заслуги (23 %) ст.1 П.П.6-8 Закону (з 01 по 30) 406,87 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 45667,32 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 45667,32 грн. Остаточний: 45667,32 грн.

Згідно наданого суду розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №2601047082 сума доплати за період з березня 2021 року по вересень 2022 року становить 497199,15 грн.

Проте 22.11.2022 відповідачем було проведено новий перерахунок пенсії позивача, обчислений з 13.03.2021.

Згідно з перерахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі №2601047082 Міноборони, на ім`я ОСОБА_1 , від 22.11.2022, підсумок пенсії позивача (з надбавками) складає 63968,85 грн., з яких: основний розмір пенсії (70% грошового забезпечення; вислуга років 31) 44778,20 грн., з урахуванням індексації 51047,15 грн. (індексація базового ОСНП (44778,20 грн.*0,140) 6268,95 грн.; в т.ч. учасник АТО 483,50 грн., учасник бойових дій - 40,00 грн., надбавка за особливі заслуги - 444,82 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) 52015,47 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 45667,32 грн.

Таким чином, виплата відповідачем пенсії згідно перерахунку, проведеного 22.11.2022 була здійснена з урахуванням встановленого розміру пенсії, визначеного під час проведення перерахунку пенсії 07.09.2022, а саме остаточний розмір пенсії за перерахунком, проведеним 07.09.2022 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02. 2022 у справі №640/18768/21: 45667,32 грн., в той же час підсумок пенсії (з надбавками) за перерахунком, проведеним 22.11.2022 52015,47 грн., але з урахуванням максимального розміру пенсії становить 45667,32 грн.

Отже, відповідачем під час проведення перерахунку пенсії 22.11.2022, проведеного у зв`язку з індексацією пенсії враховано максимальний розмір пенсії, визначений під час попереднього перерахунку, проведеного 07.09.2022, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено Законом, що порушує гарантоване ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном.

За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскільки відсутні законні підстави для обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, відповідно, дії відповідача в цій частині є протиправними, відповідно позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача провести виплату пенсії з 01.03.2022 з врахуванням індексації пенсії згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, суд зазначає наступне.

Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Приписами статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

На виконання постанови КМУ №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», Головним управлінням ПФУ в м. Києві проведено масовий перерахунок щодо індексації суми пенсії з 01.03.2022.

При цьому, матеріали справи свідчать, що відповідач з 01.03.2022 здійснив нарахування пенсії позивачу з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 16.02.2022 №118, однак обмежив розмір пенсії до виплати з урахуванням визначеного максимального розміру пенсії під час попереднього перерахунку пенсії, проведеного 07.09.2022. А відтак, провівши перерахунок пенсії з урахуванням індексації, розмір якої становить 6268,95 грн., розмір пенсії позивача в підсумковому вигляді після перерахунку від 22.11.2022 не змінився та залишився на рівні розміру пенсії згідно з перерахунком від 07.09.2022 у сумі 45667,32 грн.

Тобто, в результаті проведеного з 01.03.2022 перерахунку пенсії у зв`язку з нарахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 16.02.2022 №118, розмір пенсії обмежений відповідачем до виплати з урахуванням визначеного максимального розміру пенсії під час попереднього перерахунку пенсії, проведеного 07.09.2022.

За викладених обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, не здійснюючи позивачу виплату перерахованої з 01.03.2022 пенсії, без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону № 2262-ХІІ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Суд вважає, що попри наявність в Постанові №118 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв`язку із проведенням його індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційним Судом України, відповідно, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Щодо заявленої вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену індексацію пенсії, суд вказує на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі по тексту - Порядок №159).

Так, згідно із абзацом восьмим пункту 4 Порядку №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України затверджений Порядок №159.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За приписами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19.

Отже, нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат.

Використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Оскільки тривала невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2022 року по день фактичної виплати, сталися з вини відповідача, зокрема мають місце факт нарахування та факт не виплати індексації пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , то останній має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації пенсійного забезпечення (базового ОСНП) з 01 березня 2022 року по день фактичної виплати індексації.

Аналізуючи вказане вище, суд приходить до висновку про те, що твердження відповідача про те, що рішенням суду, яким останнього зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , на відповідача не покладено обов`язку виплати нарахованої позивачу індексації базового ОСНП, є безпідставними.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність, в тому числі і від бюджетних асигнувань.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо проведення виплати перерахованої позивачу пенсії з 01.03.2022 після нарахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з обмеженням максимального розміру; зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2022 виплату перерахованої пенсії позивачу після нарахування індексації без обмеження її максимальним розміром з індексацією, та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену індексацію пенсії за вислугу років за період з 01 березня 2022 року по день фактичної виплати суми індексації пенсії.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 після нарахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без виплати індексації з обмеженням максимального розміру.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.03.2022 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) виплату перерахованої пенсії після нарахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з індексацією без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену індексацію пенсії за вислугу років за період з 01 березня 2022 року по день фактичної виплати суми індексації пенсії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 19.04.2023.

Суддя Кушнова А.О.