Рішення № 110312444, 10.04.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року Справа № 160/3790/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправними дії, визнання протиправним, скасування рішення та

зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому позивач просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо переведення ОСОБА_1 , з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та проведення перерахунку пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14;

- визнати протиправним та скасувати рішення №912420811882 від 17 січня 2023 року про перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , призначення, нарахування та виплату пенсії за віком виходячи з вимог ст.ст.26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням йому пенсії за віком, тобто 2020-2022 роки - з 09 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позову вказано, що відповідно до протоколу №869 від 19.09.2013 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років. 09.01.2023 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також, представник позивача звертався до відповідача-1 із заявою щодо отримання роз`яснень щодо порядку розрахунку пенсії позивачу та відповідачем-1 було повідомлено позивача, що позивача було переведено з одного виду пенсії на інший та за заявою позивача від 09.01.2023 року було винесено рішення відповідача-2 №912420811882 від 17 січня 2023 року про переведення позивача з пенсії за віком, при такому переведенні було обчислено розмір пенсії за віком та взято показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14. Позивач вважає вказані дії та рішення відповідачів протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивач має право саме на призначення пенсії за віком, виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії за віком (2020, 2021, 2022 роки), оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, яку отримував позивач. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

01.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача-1 матеріали пенсійної справи позивача.

22.03.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 13.09.2013 отримував пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (як працівник освіти), з 09.01.2023 року переведений на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 09.01.2023 позивачем до територіального органу Пенсійного фонду подано заяву про переведення на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за результатами розгляду заяви позивача від 09.01.2023, управлінням було здійснено розрахунок пенсії з врахуванням середнього заробітку за 2014, 2015 та 2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, оскільки попереднє призначення пенсії відбулося у 2013 році (6186,32 грн. з урахуванням осучаснення (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14). Отже, враховуючи той факт, що позивач став учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за вислугу років, яка є різновидом пенсії за віком в розумінні Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підстави для здійснення позивачу первинного призначення пенсії у 2023 році за нормами статті 40 Закону №1058 із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за 2020, 2021 та 2022 роки - відсутні. З огляду на вказане, відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

27.03.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що ОСОБА_1 перебував на обліку з 2013 року в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років працівникам освіти відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 09.01.2023 року гр. ОСОБА_1 було подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка зареєстрована за № 213 на перерахунок пенсії з виду на вид, а саме з пенсії за вислугу років, яку він отримував відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»,- на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так як, гр.. ОСОБА_1 досяг пенсійного віку та даний вид пенсії в його випадку є більш доцільним, то відповідно з 09.01.2023 переведено на пенсію за віком. Розмір пенсії за вислугу років з 01.10.2017 року було обчислено з урахуванням набутого страхового стажу та заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки (2014 - 2016) - 3764,40 грн. Статтею 45 Закону передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення та перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону. У 2019 році індексація здійснювалась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 (3764,40) на коефіцієнт 1,17. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (з 01.05.2020 було збільшено на 1,11, з 01.03.2021 на 1,1, з 01.03.2022 на 1,14). Таким чином, пенсію обчислено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки - 6186,32 грн. З огляду на вказане відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 13.09.2013 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

09.01.2023 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, вид перерахунку перехід на інший вид пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача від 09.01.2023 року та прийнято рішення №912420811882 від 17.01.2023 року про перерахунок пенсії позивачу.

31.01.2023 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання інформації, який структурний підрозділ розглядав заяву позивача та який показник середньої заробітної плати по Україні було взято при призначенні пенсії за віком.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010304-8/16884 від 07.02.2023 року повідомлено позивача, що за особистою заявою від 09.01.2023 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований за період з 01.11.1994 року по 31.10.1999 року та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.09.2022 року складає 10320,14 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,31 грн. х 1,66822 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Позивач вважає вказані дії та рішення відповідачів протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивач має право саме на призначення пенсії за віком, виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії за віком (2020, 2021, 2022 роки), що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно із частинами 1, 2 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV установлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені статтею 45 Закону №1058-IV, відповідно до пункту 1 частини першої якої пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадку, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, Законом № 1058-IV установлено правило, що пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією або з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Виключень з цього правила Законом №1058-IV не передбачено.

Судом встановлено, що з 13.09.2013 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 09.01.2023 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону №1058, суд дійшов висновку, що виплата пенсії за вислугою років не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення» .

Таким чином, отримуючи пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач не отримував жоден із видів пенсій, передбачених Законом № 1058.

09.01.2023 року позивачу призначено пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показнику за 2014, 2015 та 2016 роки.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Позивач за призначенням пенсії за віком звернувся 09.01.2023 року, тому три роки які передують року звернення за призначенням пенсії будуть 2020, 2021, 2022 роки.

Натомість, відповідачі при призначенні пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в України за 2014-2016 роки.

Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.

Таким чином, при призначенні позивачу у 2023 році пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18), що відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо переведення ОСОБА_1 , з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та проведення перерахунку пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14 та рішення №912420811882 від 17 січня 2023 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Щодо вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , призначення, нарахування та виплату пенсії за віком виходячи з вимог ст.ст.26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням йому пенсії за віком, тобто 2020-2022 роки - з 09 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідачів, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачка про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 , призначення, нарахування та виплату пенсії за віком виходячи з вимог ст.ст.26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням йому пенсії за віком, тобто 2020-2022 роки - з 09 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1, ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2863987635.1 від 17.02.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, а оскаржуване рішення прийнято відповідачем-2, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 1073,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дії, визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо переведення ОСОБА_1 , з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та проведення перерахунку пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №912420811882 від 17 січня 2023 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити ОСОБА_1 , призначення, нарахування та виплату пенсії за віком виходячи з вимог ст.ст.26, 27,40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням йому пенсії за віком, тобто 2020-2022 роки - з 09 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв