Рішення № 110287219, 17.04.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року справа № 580/3577/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Комтранс Україна до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Комтранс Україна (далі позивач) до Черкаської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 18.07.2022 №902000/2022/000015/2;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.07.2022 №UA902020/2022/000137.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товару на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів та для витребування додаткових документів, перелік яких наведений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гараня С.М. від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 14.03.2023 №204/0/15-23 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 №116 призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №580/3577/22.

За результатами проведення повторного автоматичного розподілу справа призначена судді Гайдаш В.А., тому ухвалою судді від 17.03.2023 прийнято справу до свого провадження.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив про безпідставність позовних вимог, оскільки під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення товару встановлено неможливість підтвердження даних, що піддаються обчисленню, так як компанія «FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI» надала калькуляцію щодо складових собівартості продукції, які виготовлені іншими виробниками, тому наявні підстави вважати, що у кінцеві вартості кожного з товарів, наведених в калькуляції, не включені всі складові такої вартості , щодо яких наявні відомості в калькуляції. Таким чином, у митного органу були наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлені неповні відомості про митну вартість партії оцінуваного товару, тому відповідач вважає, що оскаржувані рішення є правомірними, тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає, що доводи відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, 05.05.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна», (покупець) та фірмою «FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI» (продавець) укладено контракт №050522EX (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар, відповідно до Інвойса.

У зв`язку із поставкою товару за вказаним контрактом, 13.07.2022 уповноваженою особою позивача було подано митну декларацію №UA902020/2022/205546 та документи, що підтверджують митну вартість товарів та метод її визначення за ціною договору.

18.07.2022 декларантом було отримано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2022/000137 та рішення №902000/2022/000015/2 про визначення митної вартості товарів.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Разом з цим, частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Судом із матеріалів справи встановлено, що 13.07.2022 уповноваженою особою позивача було подано митну декларацію №UA902020/2022/205546 та документи, що підтверджують митну вартість товарів та метод її визначення за ціною договору однак 18.07.2022 декларантом за наслідками розгляду відповідачем поданої митної декларації від було отримано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2022/000137 з таких причин: «Під час декларування митної вартості декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 чим порушено вимоги ч. 2 статті 52 та ч. 21 статті 58 та ч.1 ст. 53, ст. 368 МКУ. В наданих декларантом документах відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Обраний декларантом метод не відповідає умовам зазначеним в ст. 58 глави 9 Митного кодексу України. Застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди неможливо. На підставі п. 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України митниця відмовляє у митному оформленні товару».

Однак, судом встановлено, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України декларант з метою митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару подав (графа 44 митної декларації) такі документи:

- митна декларація № UA902020/2022/205546 від 13.07.2022;

- пакувальний лист №б/н від 29.06.2022;

- проформа-інвойс №210622-03 від 21.06.2022;

- рахунок-фактура (інвойс) №GIB2022000000001 від 29.06.2022;

- автотранспортна накладна №А200239 від 30.06.2022;

- сертифікат про походження товару №V0368837 від 29.06.2022;

- замовлення від №б/н 20.06.2022;

- комерційна пропозиція №б/н від 01.06.2022;

- підтвердження замовлення №б/н від 20.06.2022;

- банківський платіжний документ №60 від 24.06.2022;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційний послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №347/85 від 07.07.2022;

- довідка про транспортні витрати №08/07-01 від 08.07.2022;

- довідка про транспортні витрати №113 від 07.07.2022;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 01.06.2022;

- рахунок ціни (калькуляція) №б/н від 07.07.2022;

- довідка про транспортні витрати №08/07-01 від 08.07.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №050522EX від 05.05.2022;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 13.04.2022;

- договір (контракт) про перевезення №29 від 19.01.2022;

- договір (контракт) про перевезення №61 від 16.02.2022;

- договір (контракт) про перевезення №90 від 27.06.2022

- акт зважування №11/07-03 від 11.07.2022;

- заявка на фіз. огляд №1617/13-21 від 11.07.2022;

- технічна довідка №91 від 08.07.2022;

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №1615/13-19 від 08.07.2022;

- акт невідповідності товарів №б/н від 11.07.2022;

- копія митної декларації країни відправлення №22341300ЕХ00539049 від 13.07.2022.

Відповідно до п. 22 митної декларації № UA902020/2021/208469 заявлена митна вартість склала 15354,70 доларів США.

Крім того, на вимогу митного органу, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, позивачем листом від 15.07.2022 №15/07-01 надано документи: лист відправника від 13.07.2022, уточнюючий прайс, уточнююча калькуляція, каталог виробника товару - FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI, копію оформленої митної декларації UA408020/2022/007107, рішення суду від 10 травня 2022 року справа №580/1257/22, рішення суду від 20 січня 2021 року справа №580/5113/20, звіт про оцінку вартості товару №045 від 14.07.2022, переклад експортної декларації країни відправки, видаткову накладну №16484 від 10.12.2021, видаткову накладну №6822 від 13.07.2022, видаткову накладну №6821 від 11.07.2022, видаткову накладну №1441 від 01.02.2022, видаткову накладну №6088 від 30.06.2022, видаткову накладна №6168 від 01.07.2022, видаткову накладну №11095від 03.09.2021, видаткову накладна №3445 від 22.04.2022, витяг з каталогу FUTURE та водночас 18.07.2022 листом від 18.07.2022 №18-07/01 повідомлено, що інших документів надати немає можливості (11 год 39 хв, час отримання повідомлення від декларанта)..

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем були надані для митного оформлення товару документи, що містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару саме за ціною договору.

Судом під час вирішення спору враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована ТОВ «Комтранс Україна» вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, однак відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.

Проаналізувавши наведені вище норми права у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).

Таким чином, подані позивачем до митного оформлення документи у повній мірі усувають сумніви митниці у митній вартості імпортованих товарів, заявлених до митного оформлення згідно митної декларації 13.07.2022 №UA902020/2022/205546 за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2022 №902000/2022/000015/2, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного використання від 14.12.2022 №UA902020/2022/000199.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Черкаської митниці рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2022 №902000/2022/000015/2.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного використання Черкаської митниці від 18.07.2022 №UA902020/2022/000137.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ