Постанова № 110273840, 17.04.2023, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/558/23

17 квітня 2023 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Шишко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національна Гвардія України, громадянина України, за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Військовослужбовець ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в умовах особливого періоду.

Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин.

Сержант ОСОБА_1 08 квітня 2023 року біля 15 год. 20 хв на території охоронюваного об`єкту АДРЕСА_2 виконував обов`язки військової служби з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачено ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В суд ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань щодо розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З метою дотримання розумного строку розгляду справи, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП та про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Богородчанському районному суді Івано-Франківської області, на виклики до суду не з`явився, достатньої зацікавленості та бажання прийняти участь у справі не виявив, а положення ч.2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.07.2014 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 1126-УП від 17.03.2014 р., Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 р., Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ від 15.03.2022 р., Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 259/2022 від 18.04.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-ІХ від 21.04.2022 р., Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 17.05.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-ІХ від 22.05.2022 р., Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 573/2022 від 12.08.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2500-ІХ від 15.08.2022 р., Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 757/2022 від 07.11.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2738-ІХ від 16.11.2022 р., Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №58/2023 від 6 лютого 2023 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2915-IX від 07.02.2023 р., з 18.03.2014 року до теперішнього часу на території України діють умови особливого періоду.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), затвердженого Законом України від 24.03.1995 року, передбачені обов`язки військовослужбовців, зокрема, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України; свято і непорушно дотримуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Стаття 16 цього Статуту встановлює, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Ст. 26 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частина 1 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з ч.3 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, доводиться матеріалами справи, зокрема:

- протоколом серії НГУ № 326022 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 08 квітня 2023 року, складеним т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 НГ України підполковником ОСОБА_2 , відповідно до якого 08 квітня 2023 року близько 15 год 10 хв сержант ОСОБА_1 на території об`єкту АДРЕСА_2, виконував обов`язки служби в умовах особливого періоду з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. В поясненнях по суті порушення (в протоколі про адміністративне правопорушення) військовослужбовець ОСОБА_1 вказав, що вину визнає (а.с. 3);

- копією військового квитка ОСОБА_1 (а.с. 4);

- довідками військової частини НОМЕР_1 від 10 квітня 2023 року, якою підтверджується, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 15 березня 2022 року по даний час (а.с.6);

- рапортом командира 1 СР лейтенанта ОСОБА_3 (а.с. 7);

- довідкою №563 КНП "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради", відповідно до якої ОСОБА_1 08.04.2023 року о 17 год 25 хв від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с.8).

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20 КУпАП, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, 08 квітня 2023 року виконував обов`язки військової служби з явними ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.15 КУпАП військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обставини справи, суд вважає, що до ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 15, 23, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який слід стягнути на р/р UA718999980313040106000009676, отримувач - ГУК в Ів.-Фр.об./Ів.-Фран р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету - «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 536,80 грн судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Копію постанови направити ОСОБА_1 та військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити ОСОБА_1 що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. А. Шишко