Вирок № 110270808, 18.04.2023, Близнюківський районний суд Харківської області

612/231/23

1-кп/612/19/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе Близнюківського району Харківської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 17.09.2010 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком 2 роки;

2) 15.05.2012 Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 06.09.2016 звільнений по відбуттю строку покарання;

3) 15.01.2021 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 296 КК України 2 місяців арешту, 15.04.2021 звільнився по відбуттю строку покарання;

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 в жовтні 2022 року, більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, поблизу лісосмуги, яка знаходиться біля с. Веселе Близнюківської ТГ Лозівського району Харківської області, виявив рослини дикорослої коноплі і маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, і реалізуючи його, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотиву задоволення власних потреб, з метою вживання, зірвав рослини дикорослої коноплі та переніс їх за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто незаконно придбав вищевказані рослини дикорослої коноплі. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, висушив вищевказані рослини, тобто незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який в подальшому зберігав за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 для власного вживання шляхом куріння, без мети збуту.

07.01.2023 під час огляду житла - будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_6 виявлено та вилучено суху не подрібнену речовину рослинного походження, яка згідно висновку судової експерти дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 6.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин. їх аналогів та прекурсорів» Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/12 1-23/1 185- НЗПРАП від 23.03.2023, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить - 52,0044 грам.

Крім того, в листопаді 2022 року, більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в с. Знаменівка Олександрійського району Донецької області, на узбіччі автодороги знайшов на землі полімерний пакет, в середині якого знаходилися корпус осколкової гранати Ф-1, два підривача УЗРГМ-2 та 103 патрони калібру 5,45x39 мм.

Маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв, розуміючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення п 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-XII (зі змінами), без передбаченого п. 2, п. 9, п. 10 «Положення про дозвільну систему» 15.10.1992 року № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622, без передбаченого законом дозволу, взяв пакет із вищевказаними предметами, тобто незаконно без передбаченого законом дозволу їх придбав. Продовжуючи свій злочинний умисел, утримуючи при собі вищевказані предмети, ОСОБА_4 переніс їх до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшого їх зберігав без передбаченого законом дозволу.

07.01.2023 при проведенні огляду будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 , виявлено та вилучено один корпус ручної осколкової гранати Ф-1; два підривачі до ручних гранат УЗРГМ-2 та патрони калібру 5,45x39 АК в кількості 103 штуки.

Згідно висновку експертів № КСЕ-19/121-23/1152 від 06.02.2023, два підривачі до ручних гранат УЗРГМ-2 є вибуховими пристроями.

При штатному з`єднанні корпусу ручної осколкової гранати Ф-1 та підривача до ручних гранат УЗРГМ-2 конструкція буде складатися з заряду вибухової речовини та засобу підриву і в сукупності являти собою ручну осколкову гранату Ф-1, яка відноситься до бойових припасів.

Згідно висновку № СЕ-19/121-23/1076-БЛ від 16.02.2023, 103 патрони калібру 5.45x39 АК відноситься до бойових припасів.

10 квітня 2023 року під час досудового провадження між начальником Близнюківського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вказаних кримінальних правопорушеннях та зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні, сприяти досудовому розслідуванню.

Поряд із цим, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України та узгодили міру покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України. Дана угода укладалась за участі захисника.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені частиною 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні обвинувачений, захисник і прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно та просили її затвердити. Обвинувачений, захисник та прокурор також зазначили, що наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, визначені частиною 2 ст. 473 КПК України, їм зрозумілі.

Прокурор та захисник у судовому засіданні вважали, що вказана угода відповідає всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв`язку з чим не заперечували проти її затвердження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши сторони кримінального провадження, з`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, суд дійшов наступного.

Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 , за участю захисника, та прокурор під час досудового провадження досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, причому ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних обставин, між ним, захисником і прокурором була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, а саме: за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння, зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; та за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення І а зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_4 , відноситься до кримінальних проступків та тяжких злочинів.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.

Перевіривши вказану угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дату її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та прокурор цілком розуміють їх права та обов`язки визначені ст.ст.473-476, 394, 424 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки її невиконання, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом достовірно встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація злочинів, які передбачають можливість укладення угоди;

2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості злочину та даним про особу обвинуваченого.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття обвинуваченого, який висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність, а також активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду в з`ясуванні тих обставин вчинення кримінальних правопорушень, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого суд встановив, що ОСОБА_4 раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, неодружений, не працює, невійськовозобов`язаний, за місцем проживання характеризується посередньо.

Ураховуючи особу обвинуваченого, з огляду на наявність пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин, відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає, що є підстави призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання, яке передбачено у санкціях ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

На період іспитового строку суд покладає обов`язки на ОСОБА_4 , передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, захисника, думку прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не пред`являвся. Арешт на майно не накладався.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення експертиз за цим кримінальним провадженням.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 374, 376, 472, 473 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 квітня 2023 року між начальником Близнюківського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника у кримінальному провадженні № 12023221110000027 від 07.01.2023.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 263 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 309 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 користь держави процесуальні витрати за проведення:

- комплексної судової вибухово-технічної експертизи № КСЕ-19/121-23/1152 від 06.02.2023 в сумі 6040 (шість тисяч сорок) грн 96 коп. (код доходів 24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998, стягувач платежу Держава);

- судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-23/1076-БЛ від 16.02.2023 в сумі 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) грн 12 коп. (код доходів 24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998, стягувач платежу Держава);

- судової експертизи матеріалів, речовин і виробів експертною за спеціальністю 8,6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № СЕ-19/121-23/11185-НЗПРАП від 23.03.2023 в сумі 1321 (одна тисяча триста двадцять одна) грн 46 коп. (код доходів 24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998, стягувач платежу Держава).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: кухонний ніж з сірого металу, загальною довжиною 22,5 см, на рукоятці якого мається обмотана стрічка чорного кольору, що знаходиться в паперовому конверті, який зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - знищити; 12 гільз та 91 патрон калібру 5,45х39АК, корпус ручної гранати Ф-1, з маркуванням «107-40-85 та два підривачі типу УЗРГМ-2 до ручних гранат, з маркуванням «235» «79 УЗРГМ-2 УЗЧП», «583-22-80» та «79» «-85 УЗРГМ-2 11, «386-150-85», які здані на зберігання до кімнати зберігання боєприпасів та вибухових речовин Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - знищити; полімерний сейф-пакет № 5833087, в якому знаходиться речовина рослинного походження масою 55,9007 грам, що є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить - 52,0044 грам та ватний тампон з нашаруванням речовини, що містить у своєму особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину складає 0,0127 грам, який герметично запакований з надписом «Експертна служба, Харківський НДЕКЦ МВС, висновок № СЕ-19/121-23/1185-НЗПРАП від 23.03.2023», які здані на зберігання в спец сейф Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - знищити.

Роз`яснити, що у разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1