Ухвала суду № 110270688, 14.04.2023, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1020/22Провадження № 2/395/33/2023 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2023 року м.Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Володимира Орендовського,

при секретарі Наталії Піддубній,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мар`янівськоїсільської радиНовоукраїнського районуКіровоградської області,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача Головнеуправління Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті про вчинення дій для запобігання порушення права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області в порядкуцивільного судочинстваз вищевказанимпозовом звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Запорожець М.Ф.

У позові представник позивача вказав на те, що відповідач Мар`янівська сільськарада Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті як правонаступник Веселівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, порушуючи вимоги закону, безпідставно не надають ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для виділення в натурі на місцевості земельної ділянки (паю) площею 9,63 га, право на яку належить позивачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.03.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 221.

Представник позивача у позові просив суд: зобов`язати Мар`янівську сільськураду Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті як правонаступника Веселівської сільської ради колишнього Новомиргородського району Кіровоградської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою та виділення в натурі на місцевості належної ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 березня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №221, земельної частки (паю), площею 9,63 га в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Під час судового розгляду даної справи до суду від представника відповідача адвоката Глазкова А.С. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, який обґрунтував його тим, що позов має розглядатися як спір, який пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, що є компетенцією адміністративного суду.

Представник позивача - адвокат Запорожець М.Ф. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі, при цьому подав до суду письмове обґрунтування своїх доводів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частин 1, 3 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди виходять із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є зобов`язання Мар`янівську сільськураду Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою та виділення в натурі на місцевості належної ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 березня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №221, земельної частки (паю), площею 9,63 га в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Питання виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) врегульовані законодавством, насамперед Законом № 899-IV, у якому регламентовано, хто, які особи, які мають право на земельну частку (пай), прописана послідовність дій останніх, визначені підстави для виділення земельних ділянок в натурі, в історичному вимірі визначені компетентні органи, які розглядали звернення щодо виділення земельних часток на місцевості. У цьому та кореспондуючих йому законодавчих актах встановлені повноваження останніх й описано точний і зрозумілий опис послідовності (алгоритм) їхніх дій та рішень. За законом реалізація питання про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування (станом на час розгляду даної справи).

Отже, якщо орган, який наділений повноваженнями на прийняття рішення про виділення земельної ділянки на місцевості, ці повноваження буде використовувати чи застосовувати не на підставі чи всупереч вимогам законодавства, то тоді може виникнути спір, в основі якого перебуватиме ймовірне порушення, недотримання або в іншій формі невиконання вимог закону, які зачіпатимуть права чи інтереси особи. Такий спір буде прямо пов`язаний з органом держави або в особі органу місцевого самоврядування з владою (владною діяльністю).

Коли спір, стороною в якому є орган місцевого самоврядування, суть якого полягатиме в тому, що такий орган місцевого самоврядування не діє у законодавчо визначеному порядку, поза межами повноважень чи із порушеннями, то такий спір набуває ознак публічно-правового спору, оскільки юридичний характер державного розсуду в цих спірних правовідносинах надає діям та рішенням суб`єкта владних повноважень ознак публічності, які регулюються публічно-правовими нормами.

У такому правовому відношенні суб`єкт владних повноважень не має можливості вирішувати спір автономно, керуючись власною волею, вільно від законодавчих положень чи іншим способом, характерним для приватноправових відносин.

Суть спірних правовідносин у цій справі та суб`єктний склад її учасників дає підстави зробити висновок, що на розгляд позовної вимоги ОСОБА_1 поширюється юрисдикція адміністративного суду, оскільки він успадкував від свого батька ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) члена КСП «Перемога» в означеному вище розмірі без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала його батькові на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КР № 043986.

Тобто, ОСОБА_1 заявив про своє право на земельний пай як його спадкоємець, посвідчене сертифікатом, а не як спадкоємець земельної ділянки на підставі державного акта на право приватної власності на землю.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у даному випадку, вказаний позов має розглядатися як спір, який пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, що є компетенцією адміністративного суду, яким з огляду на положення ст.20 КАС України є Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 807/2306/16.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача адвоката Глазкова А.С. про закриття провадження у справі та закрити провадження у цивільній справі, у зв`язку з тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи представника позивача адвоката Запорожця М.Ф. про те, що клопотання представника відповідача адвоката Глазкова А.С. про закриття провадження у справі необхідно залишити без розгляду на підставі ст.222 ч.2 ЦПК України є неспроможними, оскільки розгляд даного позову в порядку цивільного судочинства з ухваленням рішення по суті не призведе до реального захисту прав позивача так як рішення суду першої інстанціїбуде скасованев апеляційномупорядку ззакриттям провадженняу справі згідно до ст.377 ч.1 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.255 ч.1 п.1, 259 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача адвоката Глазкова А.С. про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі №395/1020/22 за позовом ОСОБА_1 доМар`янівської сільськоїради Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача Головнеуправління Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті про вчинення дій для запобігання порушення права власності.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення.

Учасник справи,якому ухваласуду небула врученау деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлений 18 квітня 2023 року.

Суддя Володимир Орендовський