Рішення № 110242956, 10.04.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 року Справа№200/360/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення

(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській

області,

третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940, юридична адреса: 14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-А), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл. Соборна 3) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 № 914270162657 про відмову в переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву про перехід з пенсії по інвалідності а пенсію за віком, зарахувавши до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період перебування на інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом з 16.01.2007 по 20.12.2022.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, відмовляючи в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань соціального захисту.

Вважає, що з 16.01.2007 року та до сьогоднішнього дня позивач є інвалідом 3 групи у зв`язку з трудовим каліцтвом, відповідач зобов`язаний був зарахувати весь цей період до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідачі вказали на його безпідставність та зазначили, що за результатами розгляду документів, що були долучені до заяви, встановлено що страховий стаж складає 26 років 09 місяців 21 день, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 складає 03 роки 09 місяців 12 днів.

Час перебування на інвалідності (періоди, коли особа не працювала) у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах в пільгових розмірах, що передбачено ст.24 Закону України № 1058.

Враховуючи зазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення про відмову №914270162657 від 23.12.2022 в переведенні з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 через відсутність необхідного пільгового стажу.

Враховуючи наведене, просили у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою № 1976 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком № 1 відповідності до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 року № 914270162657 в перерахунку пенсії було відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком 1 20 років.

Як встановлено судом, 26.09.2006, працюючи машиністом гірничих виїмкових машин в ВАТ «Вугільна компанія «Красноармійська Західна № 1», з ОСОБА_1 стався нещасний випад, який було пов`язано з виробництвом, що пітверджується актом № 27 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 28.09.2006 (форма Н-1) та актом розслідування нещасного випадку (форма Н-5). 16.01.2007 була встановлена 3 група інвалідності з терміном переогляду 16.01.2009, 20.01.2009 при огляду підтверджена 3 група інвалідності з терміном переогляду 20.01.2011, 03.02.2011 підтверджена 3 група інвалідності до 03.02.2013, 07.02.2013 третя група інвалідності до 07.02.2016, 04.02.2016 підтверджена 3 група інвалідності до 04.02.2019, 28.02.2019 підтверджена 3 група інвалідності безтерміново.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, у відповідності до абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України Постановою № 202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі - Список № 202).

В пункті І Списку № 202 зазначені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт, а саме: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 26.09.2006, працюючи машиністом гірничих виїмкових машин в ВАТ «Вугільна компанія «Красноармійська Західна № 1», з позивачем стався нещасний випад, який було пов`язано з виробництвом, що стверджується актом № 27 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 28.09.2006 (форма Н-1) та актом розслідування нещасного випадку (форма Н-5). 16.01.2007 мені була встановлена 3 група інвалідності з терміном переогляду 16.01.2009, 20.01.2009 при огляду підтверджена 3 група інвалідності з терміном переогляду 20.01.2011, 03.02.2011 підтверджена 3 група інвалідності до 03.02.2013, 07.02.2013 третя група інвалідності до 07.02.2016, 04.02.2016 підтверджена 3 група інвалідності до 04.02.2019, 28.02.2019 підтверджена 3 група інвалідності безтерміново.

Після травмування та встановлення вперше групи інвалідності, позивач переведений учнем слюсаря-ремонтника.

Враховуючи те, що з 16.01.2007 року позивач є інвалідом 3 групи у зв`язку з трудовим каліцтвом, суд вважає, відповідачем протиправно не зараховано весь цей період роботи до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не встановлює обмеження щодо продовження роботи після встановлення групи інвалідності, у зв`язку з трудовим каліцтвом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 № 914270162657 про відмову в переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, з зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву про перехід з пенсії по інвалідності а пенсію за віком, зарахувавши до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період перебування на інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом з 16.01.2007 по 20.12.2022.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо відмови у перерахунку пенсії в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940, юридична адреса: 14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-А), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл. Соборна 3) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 № 914270162657 про відмову в переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву про перехід з пенсії по інвалідності а пенсію за віком, зарахувавши до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період перебування на інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом з 16.01.2007 по 20.12.2022 задовольнити повністю.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 № 914270162657 про відмову ОСОБА_1 в переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії по інвалідності а пенсію за віком, зарахувавши до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період перебування на інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом з 16.01.2007 по 20.12.2022 з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940, юридична адреса: 14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-А) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1073 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко