Вирок № 110231851, 13.04.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/4850/23

1-кп/202/544/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2202205000000827 від 30 листопада 2022 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України який народився в м.Красний Лиман (Лиман) Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.111-1 КК України -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН увійшли Українська Радянська Соціалістична Республіка (з 24 серпня 1991 року змінено назву на Україна), Союз Радянських Соціалістичних Республік (з 24 грудня 1991 року змінено назву на Російська Федерація) та ще 49 країн-засновниць, а в подальшому до вказаної міжнародної організації прийняті інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі Члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року №36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16 грудня 1970 року №2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21 грудня 1965 року №2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14 грудня 1974 року №3314 (XXIX), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності,військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року №3314 (XXIX) серед іншого визначено: застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою першою в порушення Статуту ООН є перш за все свідченням акту агресії.

Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно наведеним вище актам.

Жодні міркування будь-якого характеру, з політичних, економічних, військових чи інших причин не можуть бути виправданням агресії.

Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій (Гаага, 18 жовтня 1907 року), яка вступила в дію 26 січня 1910 року, яку 7 березня 1955 року визнано Союзом Радянських Соціалістичних Республік, правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередження, яке буде мати форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни. Стан війни повинен бути без уповільнення оповіщений нейтральним державам і буде мати для них дійсну силу лише після одержання оповіщення.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.

16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.

Згідно з п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року ШЗ/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 2 березня 1999 року № 42 ФЗ). Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи,додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які с додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований Російською Федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м.Севастополя, Донецької та Луганської областей відноситься до території України.

Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно із статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Згідно з ч.1 ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус,

Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Таким чином, із зазначених міжнародних нормативно-правових актів, а також актів національного законодавства, яке визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, випливає, що дії РФ на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці та є проведенням підривної діяльності проти України. Її результатом стала в 2014 році анексія Криму, окупація території Донецької та Луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств на сході держави, що призвело до загострення суспільно-політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.

Наведені вище факти розв`язання та ведення Російською Федерацією агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію півострова Крим, захоплення державних установ, організацій та військових частин із 27 лютого 2014 року широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав, у зв`язку з чим є фактом загальновідомим і таким, що не потребує доказування.

Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» від 01 березня 2014 року № 48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.

06 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України від № 261/2014 від 07 березня 2014 року дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №2-рц/2014 від 14 березня 2014 року визнана неконституційною.

11 березня 2014 року Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14 березня 2014 року №296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №З-рп/2014 від 20 березня 2014 року визнана неконституційною.

Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року № 891- VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.

17 березня 2014 року представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є «Державна рада Республіки Крим».

18 березня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення, у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19 березня рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20 березня 2014 року його ратифікувала більшістю голосів Держдума РФ, а 2! березня 2014 року - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак цей «Договір» набрав чинності 21 березня 2014 року.

21 березня 2014 року прийнятий Закон РФ № 6-ФКЗ (т. 4 а. 175-214), яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст. 1 Закону РФ № 6-ФКЗ).

11 квітня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.

Надалі, продовжуючи підривну діяльність проти України, РФ утворила на окупованій території України в АР Крим федеральні органи державної влади РФ, правоохоронні органи та органи судової системи, місцевого самоврядування, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією.

Верховною Радою України 15 квітня 2014 року прийнято Закон України

№ 1207-УІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно- правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16 березня 2014 року, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.

Реакцією на такі дії Російської Федерації, стало прийняття Верховною Радою України 21 квітня 2015 року постанови № 337-VIII «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.

Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року № 71/205 та від 19 грудня 2017 року № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17 грудня 2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22 грудня 2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання п анексії.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України Російської Федерації та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.

22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому, Збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам зброї та підрозділам ЗСУ, також військовими формуваннями РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 та строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022. Законом «про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №7664» від 17 серпня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Законом України «про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №757/2022» від 16 листопада 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023.

Відповідно до п.п.6,7 ч.1 ст.11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Згідно ст.42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.

Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.

Зокрема, починаючи з 27.05.2022 до 01.10.2022, Російською Федерацією тимчасово окуповано територію м. Лиман Донецької області.

Представниками Російської Федерації на тимчасово окупованій території м. Лиман Донецької області створено підпорядковану, керовану та фінансовану Російською Федерацією окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України.

При цьому, представники підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території м. Лиман Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу Російської Федерації.

12.06.2022 указом т.зв. «главы ДНР» № 285 «Об администрациигородаКрасный Лиман» на тимчасово окупованій території м. Лиман Донецької області створено не передбачена законодавством України т.зв. «местнаяадминистрацияДонецкойНароднойРеспублики администрациягородаКрасный Лиман», яка розташована за адресою: Донецька область Краматорський район, м. Лиман, вул. Незалежності, буд. 46, та на яку незаконно покладено здійснення функції властивих міській раді України.

10.01.2015 на тимчасово окупованій території Донецької області на підставі так званого «ПостановленияСоветаМинистров ДНР №1-38 от 10.01.2015 «О создании Государственного унітарного предприятия «Донецкая железная дорога»» (із подальшими змінами відповідно до так званого «Постановления Совета Министров ДНР №1-23 от 12.06.2016»), виданого колишнім так званим «Главой ДНР» і «Председателем Совет аМинистров ДНР» ОСОБА_6 створено так зване «Государственное предприятие Донецкой Народной Республики «Донецкая железная дорога»» (далі «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»»). Вказане підприємство здійснює свою діяльність та функціонує у складі так званого «Министерстватранспорта ДНР», що створене на підставі так званого «Постановления Совета Министров ДНР № 40-8 от 22.10.2014» (із подальшими змінами).

14.05.2022так званим«Постановлением об урегулировании некоторых вопросов железнодорожной отрасли на территориях Донецкой Народной Республики, ранее временно находившихся под контролем Украины» №58 за підписом т.зв. «голови державного комітету оборони ДНР (голови ДНР) ОСОБА_7 (досудове розслідування відносно якого проводиться в іншому кримінальному провадженні) за «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»» встановлено монополію у сфері надання послуг із транспортування вантажів та пасажирів територією «Донецької Народної Республіки». Вказаною постановою на захоплених територіях Донецької області весь майновий комплекс АТ «Укрзалізниця», у тому числі Лиманські електромехінчні майстерні, передавався «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»».

Таким чином, після окупації м.Лиман Донецької області весь комплекс споруд та устаткування Лиманських електромеханічних майстерень, за адресою: Донецька область, Краматорський район, м.Лиман, вул.Нова, б.10 був захоплений окупаційною адміністрацією «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»». На базі захопленого комплексу підрозділом «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»», а саме його «Дирекцией инфраструктуры» було розпочато формування структурного підприємства «Дорожных электромеханических мастерских ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» (далі «ДЭММ ГУП ДНР «Донецкая железная дорога») у м. Лиман Донецької області.

На початку червня 2022 року (точна дата не встановлена) діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, з корисливих мотивів, з метою усунення перешкод провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора,громадянин України ОСОБА_4 будучи обізнаним про факт ведення Російською Федерацією (далі - РФ) агресивної війни проти України, невизнання РФ поширення державного суверенітету України на її тимчасово окуповані території,написав заяву про працевлаштування на посаду «исполняющего обязанности начальника ДЭММ ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» (далі «и.о. начальника») в м.Лиман Донецької області.

07 липня 2022 року наказом №143/Н-лстак званого генерального директора «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»» ОСОБА_8 (відносно якого здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) ОСОБА_4 був прийнятий на вищевказану посаду терміном до 06 січня 2023 року.

Посаду «и.о. начальника» ОСОБА_4 обіймав до початку активної фази деокупації м. Лиман Донецької області, тобто до 09.09.2022.

Обіймаючи посаду «и.о. начальника» та підпорядковуючись так званому генеральному директору ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» ОСОБА_8 (відносно якого здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні), ОСОБА_4 виконувавнаступні організаційно-розпорядчі функції: підбір кадрів на посади працівників підприємства; проведення інструктажів працівників підприємства, у тому числі інструктажів із техніки безпеки;організація робочого процесу та загальний контроль за його виконання працівниками ввіреного підприємства; створення комісій з контролю витрат дизель-генераторів; створення комісій з оцінки ушкоджень об`єктів підприємства; визначення відповідальних працівників за транспортними засобами підприємства; розпорядження майном підприємства, в тому числі паливно-мастильними матеріалами; надання відгулів підпорядкованим працівникам; організація взаємодії підприємства з окупаційною адміністрацією м.Лиман; організація зв`язку між працівниками підприємства; контроль робочого часу працівників підприємства, тощо.

У зв`язку з нестабільністю ситуації в окупованому місті Лиман Донецької області підприємство «ДЭММ ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» не завершило процес стабілізації робочого процесу і діяло в обмеженому режимі, так у період з початку червня 2022 року до 09.09.2022 року працівники «ДЭММ ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»» під керівництвом «и.о. начальника» ОСОБА_4 здійснювали прибирання та відновлення пошкоджених в результаті бойових дій будівель підприємства. Одночасно здійснювався прийом замовлень від структурних підприємств ГУП ДНР«Донецкаяжелезная дорога» на виготовлення металевих конструкцій різноманітного профілю та виготовляли їх.

Кінцевою метою очолюваного ОСОБА_4 «ДЭММ ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» було усунення перешкод у здійсненні «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, а саме:технічне обслуговування залізничного полотна, ліній електропередач, електричного обладнання, інше технічне обслуговування підрозділів «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27ч.4ст.111-1КК Українивизнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, постанову щодо речових доказів та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у пособництві колабораційній діяльності, а саме: у пособництві шляхом усунення перешкод у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.27 ч.4 ст.111-1 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікуєза ч.5 ст.27 ч.4 ст.111-1КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.

Відповідно до ст.67КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.

Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.4 ст.111-1 КК України з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити без змін застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, що на теперішній час відповідає меті забезпечення виконання призначеного вироком суду покарання. Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід обмежений у часі датою набрання чинності вироку, після чого підлягає скасуванню.

Строк відбування покарання рахувати з 19 лютого 2023 року.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення почеркознавчої експертизи №84 від 08.03.2023 у розмірі 9559 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349,370,373,374,376,394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років та з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 19 лютого 2023 року.

Запобіжний західвідносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 9559 грн. 20 коп.

Речові докази: «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037646 «начальника мастерских ДЭММ», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_9 »,«Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037643 «слесарямеханосборочных работ 5 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_10 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037632 «секретаря руководителя», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_11 , «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037634 «слесарямеханосборочныхработ 5 разряда», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_12 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037626 «сборщикатрансформаторов 5 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_13 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037637 «инженера 1 категории», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_14 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037644 «бригадира предприят. ж.д. транспорта 6 раз. ДЭММ», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_15 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037645 «инспектора по кадрам ДЭММ», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_16 »,«Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037623 «водителяавтомобиля 4 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_17 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037642 «слесаря по сборкеметалоконструкций 4 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_18 »,«Приказ (распоряжение) № 408/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_18 », «Приказ (распоряжение) № 407/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_19 », «Приказ (распоряжение) № 405/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_20 », «Приказ (распоряжение) № 404/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу Медведевой Елены Александровны», на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) № 402/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_14 », на 1 аркуші, «Приказ №1 от 09.09.2022 о предоставлении отпуска без сохранения зароботнойплаты ОСОБА_20 », на 1 аркуші, Виконана від руки заява ОСОБА_20 на ім`я ОСОБА_4 про надання відпустки, на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) №417/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_12 », «Приказ (распоряжение) №370/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу Семиошко Елены Ивановны», на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) №415/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_10 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) №414/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_21 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) №413/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_22 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) № 412/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на ОСОБА_23 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) № НОМЕР_1 /ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_24 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) №411/ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_13 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) № НОМЕР_2 /ДИ-ЛС от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_11 », «Приказ (распоряжение) № НОМЕР_3 от 22.08.2022 о приеме на работу ОСОБА_25 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) № НОМЕР_4 от 22.08.2022 о приеме на работу ОСОБА_26 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) №7/ДИ-ЛС/522 от 22.08.2022 о приеме на работу ОСОБА_27 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) № НОМЕР_5 от 22.08.2022 о приеме на работу ОСОБА_17 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) №9/ДИ-ЛС/522 от 22.08.2022 о приеме на работу ОСОБА_28 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) №10/ДИ-ЛС/522 от 22.08.2022 о приеме на работу ОСОБА_15 », «Приказ (распоряжение) №4/ДИ-ЛС/522 от 09.08.2022 о приеме на работу ОСОБА_29 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) №3/ДИ-ЛС/522 от 08.08.2022 о приеме на работу ОСОБА_16 », на 1 аркуші, «Приказ (распоряжение) № НОМЕР_6 от 08.07.2022 о приеме на работу ОСОБА_30 », на 1 аркуші, «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії НОМЕР_7 «бригадира предприятияж.д. транспорта 6 разряда», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_20 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037630 «слюсарямеханосборочных работ 5 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_31 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037629 «обмотчикаэлементов электрических машин 4 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_19 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037628 «слесаря по сборкеметалоконструкций 4 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_24 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037633 «электрозазосварщика», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_32 »,- «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037636 «электромонтера по испытаниям и измерениюоборуд. 4 р.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_28 , «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037635 «обмотчикаэлементовэлектрических машин 5 разряда», видане 09.09.2022 на ім`я «Медведевой Елены Александровны», «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037624 «сборщикатрансформаторов 4 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_33 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037640 «намотчикакотушек 3 разряда», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_26 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037627 «прессовщикапластмассы 4 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_27 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037625 «сборщикатрансформаторов 5 раз.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_21 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037631 «обмотчикаэлементовэлектрических машин 4 р.», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_34 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037638 «водителяавтомобиля 4 разряда», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_35 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037647 «главногомеханика ДЭММ», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_36 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД №037622 «мастера цеха электрическихизделий», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_37 », «Удостоверение ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» серії ДД № 037639 «слесаря по сборкеметаллоконструкций 4 разряда», видане 09.09.2022 на ім`я « ОСОБА_38 », Частково заповнений від руки барвником синього кольору бланк накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №18 від 08.08.2022, де у графі «Підстава» наявний рукописний текст « ОСОБА_9 » та підпис, Частково заповнений від руки барвником синього кольору бланк накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 18 від 08.08.2022, де у графі «Підстава» наявний рукописний текст « ОСОБА_9 » та підпис, Частково заповнений від руки барвником синього кольору бланк накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 16 від 08.08.2022, де у графі «Підстава» наявний рукописний текст « ОСОБА_9 » та підпис, Частково заповнений від руки барвником синього кольору бланк накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 19 від 08.08.2022, де у графі «Підстава» наявний рукописний текст « ОСОБА_9 » та підпис, Частково заповнений від руки барвником синього кольору бланк накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 16 від 08.08.2022, де у графі «Підстава» наявний рукописний текст « ОСОБА_9 » та підпис, Частково заповнений від руки барвником синього кольору бланк накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 16 від 08.08.2022, де у графі «Підстава» наявний рукописний текст « ОСОБА_9 » та підпис, Частково заповнений від руки барвником синього кольору бланк накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 19 від 08.08.2022, де у графі «Підстава» наявний рукописний текст « ОСОБА_9 » та підпис, Роздрукований на аркуші формату А-4 «Акт передачиимущества во временноепользование» від 31.07.2022, у якому, серед іншого з лівої сторони від надрукованого тексту « ОСОБА_9 » наявний рукописний підпис, виконаний барвником синього кольору, «Протокол поврежденийздания РМУ», на 1 аркуші. У верхньому правому куті документа наявний друкований текст «Утверждаю: начальник ДЭММ ОСОБА_9 » та виконані від руки підпис і дата «17.07.22.», «Протокол поврежденийздания ЦМК», на 1 аркуші. У верхньому правому куті документа наявний друкований текст «Утверждаю: начальник ДЭММ ОСОБА_9 » та виконані від руки підпис і дата «15.07.22.», «Протокол повреждений здания ЦРТ», на 1 аркуші. У верхньому правому куті документа наявний друкований текст «Утверждаю: начальник ДЭММ ОСОБА_9 » та виконані від руки підпис і дата «15.07.22.», «Протокол поврежденийздания ЭТИ», на 1 аркуші. У верхньому правому куті документа наявний друкований текст «Утверждаю: начальник ДЭММ ОСОБА_9 » та виконані від руки підпис і дата «15.07.22.», «Протокол повреждений административногоздания и крытого склада», на 1 аркуші. У верхньому правому куті документа наявний друкований текст «Утверждаю: начальник ДЭММ ОСОБА_9 » та виконані від руки підпис і дата «15.07.22.», «Протокол поврежденийздания ЦРД», на 1 аркуші, «Приказ о вводе в эксплуатацию ДЭС-100» № 3 від 30.08.2022, на 1 аркуші. Внизу сторінки наявний друкований текст «Начальник Дорожныхэлектромеханическихмастерских ОСОБА_9 » та підпис, виконаний від руки барвником чорного кольору. Документ роздрукований на бланку з текстом «Трансграничный концерн «Железные дороги Донбасса» Государственное унитарное предприятие донецкой народной республики «Донецкаяжелезная дорога» Дорожные электромеханические мастерские», «Приказ о закреплении транспортных средств за водителем ОСОБА_39 » № 2 від 30.08.2022, на 1 аркуші, «Приказ о озакреплении транспортных средств за водителем ОСОБА_17 » № 1 від 30.08.2022, на 1 аркуші, Лист «начальнику Краснолиманского ГОМВД ДНР ОСОБА_40 » щодо списку працівників, яким необхідно стати на облік для проходження фільтрації, Лист «начальнику Краснолиманского ГОМВД ДНР ОСОБА_40 » щодо списку працівників, яким необхідно стати на облік для проходження фільтрації, «Перечень необходимых материалов для восстановления зданий и помещений цехов…» вих.№13/ДЭММ від 17.08.2022, на 1 аркуші, Лист щодо виділення бензинового електрогенератора вих.№12/ДЭММ від 01.08.2022, на 1 аркуші, «Перечень необходимых материалов для восстановления зданий и помещений цехов…» вих.№11/ДЭММ від 27.07.2022, на 2 аркушах, Лист щодо виділення бензинового електрогенератора вих.№9/ДЭММ від 11.07.2022, на 1 аркуші, Лист щодо списку техніки вих.№6 від 27.06.2022, на 1 аркуші, Лист щодо списку працівників вих.№5 від 27.06.2022, на 1 аркуші, Лист щодо розмінування вих.№4 від 27.06.2022, на 1 аркуші, Лист щодо списку працівників вих.№3 від 27.06.2022, на 1 аркуші, Лист щодо переліку техніки вих. № 1 від 20.06.2022, на 1 аркуші залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1