Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 486/589/23
Провадження № 2-з/486/6/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2023 року м.Южноукраїнськ
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" про захист прав споживачів та визнання Генеральної угоди про перегляд заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг недійсною,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до АТ "Акцент-Банк" про захист прав споживачів та визнання Генеральної угоди про перегляд заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг недійсною.
Одночасно надала до суду заяву про забезпечення даного позову шляхом заборони АТ "Акцент-Банк" нараховувати відсотки, списувати грошові кошти з будь-яких розрахункових рахунків, у тому числі карткових, зарплатних карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Дана заява мотивована тим, що 20.12.2019 року позивач звернулась до АТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим їй надано заяву до приєднання до Умов та правил надання кредиту "Швидка готівка 2,0" №А263СТ15510755574, згідно з якої отримала строковий кредит у розмірі 15000,00 грн. строком до 20.10.2020 року з відсотковою ставкою 4,50% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та з щомісячним платежем у розмірі 1925,82 грн. Реальна річна процентна ставка 135,70%. Загальна вартість кредиту склала 23109,24 грн. У зв`язку з скрутним фінансовим становищем позивач не змогла вчасно погасити вказаний кредит та звернулась до банку розв`язати дану проблему шляхом реструктуризації боргу. Однак банком їй було нав`язано рефінансування кредиту, тобто позичальник повністю виплачує старий кредит за рахунок нового. Така пропозиція не позбавила проблем боржника, а ще глибше її загнала в "боргову яму".
За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єктів користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Предметом розгляду у даному спорі позивач визначає недійсність ряду заяв клієнта "Швидка готівка", вказаних у Генеральній угоді від 01.11.2022 року, оскільки вони укладені через нав`язані умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантів відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами законних умов; через обмеження права споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації та порушення чинного законодавства України щодо договірних зобов`язань.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у вищевказаному рішенні ЄСПЛ ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами позову, суд приходить до висновку про доцільність задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом заборони АТ "Акцент-Банк" нараховувати відсотки, списувати грошові кошти з будь-яких розрахункових рахунків, у тому числі карткових, зарплатних карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261, 352-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" про захист прав споживачів та визнання Генеральної угоди про перегляд заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг недійсною, задовольнити.
Заборонити Акціонерному товариству"Акцент-Банк" нараховувати відсотки, списувати грошові кошти з будь-яких розрахункових рахунків, у тому числі карткових, зарплатних карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , у рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.І. Савін
Судове рішення № 110228859, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 14.04.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 486/589/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: