Вирок № 110206077, 13.04.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/1404/23

Провадження № 1-кп/229/956/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд м.Дружківка в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №62023050010000196від 25 січня 2023 року, відносноОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомир, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який проходить військову службу на посаді стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 43 окремого стрілецького батальйону, військова частина НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, встановлено, що молодший сержант ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.

В червні 2022 року військову частину НОМЕР_1 , в тому числі й молодшого сержанта ОСОБА_5 , було залучено до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

17 жовтня 2022 року перебуваючи у м. Бахмут Донецької обл., ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, відмовився від несення обов`язків військової служби, в тому числі від виконання поставлених завдань, в рамках здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, молодший сержант ОСОБА_5 , діючи на власний розсуд, вирішив не виконувати свої обов`язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та тимчасово ухилитися від військової служби у Збройних Силах України.

З цією метою 17 жовтня 2022 року молодший сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в умовах воєнного стану, порушив вимоги зазначеного вище законодавства та самовільно, в умовах воєнного стану, залишив місце служби АДРЕСА_2 .

Далі, молодший сержант ОСОБА_5 , діючи з метою ухилитись від військової служби, без дозволу (наказу) командування, прибув до місця власного проживання, де залишився та займався справами, не пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби, тобто фактично ухилився від військової служби до моменту, поки 22 грудня 2022 року самостійно не з`явився до військової частини НОМЕР_1 , та не повідомив про себе командуванню.

Таким чином, молодший сержант ОСОБА_5 , за викладених обставин обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

У кримінальному провадженні №62023050010000196від 25 січня 2023 року, між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 , якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст. ст.468,469,472 КПК України. Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ч.5ст. 407 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_5 , беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст. 407 КК України, сприяв встановленню обставин, що мають значення для даного кримінального провадження. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання ОСОБА_5 , за ч. 5ст. 407 КК України, із застосуваннямст.69 КК України,позбавлення волі строком на 2 (два) роки та заміну на покарання у виді службового обмеження строком 2 роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення в дохід держави 20 %. При цьому, під час відбування даного покарання обвинувачений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Крім того, прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 , визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 476 КПК України.

Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 , узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 , в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди про визнання винуватості, зобов`язання. Угоду уклав добровільно і примусового тиску під час укладання угоди на нього не було. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_4 , зазначив, що угода відповідає вимогамкримінального процесуального кодексута є всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогамКПК УкраїнитаКК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 , за ч.5ст.407 КК Україниє правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 , визнає себе винним, відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином, що в силу вимог ч.4ст. 469 КПК Українипередбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_5 , на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

З огляду на викладене, а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінальних правопорушень і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.

Дотримуючись принципівзаконності,справедливості,обгрунтованості таіндивідуалізації покарання,суд враховуючиступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,особу обвинуваченого,раніше несудимий,на облікуу лікаря-наркологата лікаряпсихіатра неперебуває,характеризується замісцем службипозитивно,характер таступінь суспільноїнебезпеки вказаногокримінального правопорушення,спосіб йоговчинення,мету тамотив вказаногодіяння,а такожте,що обвинуваченийповністю визнавсебе винниму вчиненнікримінального правопорушення,обставину,що пом`якшуєпокарання,якою надумку суду,є щирекаяття,визнання винита активнесприяння розкриттюзлочину,відсутність обтяжуючихпокарання обставин,та приходитьдо висновкуз урахуванням всіх обставин справи на підставі ст. 58 КК України змінити основне покарання, що призначене ОСОБА_5 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,у видіпозбавлення волістроком на2(два)роки наслужбові обмеженнястроком на2(два)роки, з відрахуванням в дохід держави 20% із суми грошового забезпечення. Під час відбування покарання у виді службового обмеження обвинувачений ОСОБА_5 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2ст. 65 КК Українидане покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , та попередження вчинення ним нових злочинів.

Таким чином, суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, про визнання винуватості та призначення узгодженого між ними покарання за вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2023 року застосовано до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з утриманням на гауптвахті.

Разом з цим, за приписами ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 , строк його попереднього ув`язнення з 23 січня 2023 року по 13 квітня 2023 року, включно.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні. Речові докази відсутні.

Разом з тим, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, якийпродовжує бутивійськовослужбовцем військової служби за мобілізацією, який проходить військову службу на посаді стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 43 окремого стрілецького батальйону, військова частина НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», суд вважає за можливе, керуючисьст. 58 КК Українизамість позбавлення волі призначити покарання ОСОБА_5 , у виді службового обмеження для військовослужбовців натой самийстрок із відрахуванням із суми його грошового забезпечення20 %в дохід держави.

Керуючись ст. ст.110,124,314,369, 371-374,468-476КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 31.03.2023 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею, із застосуваннямст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_5 , основне покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у вигляді 2 (двух) років позбавлення волі на 2 (два) роки службового обмеження, з відрахуванням в дохід держави 20% із суми грошового забезпечення.

Під час відбування даного покарання обвинувачений ОСОБА_5 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації у АДРЕСА_3 відносно ОСОБА_5 скасувати, звільнивши останнього з-під варти негайно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 13 квітня 2023 року.

На підставі ч. ч. 1, 5ст.72КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строк попереднього ув`язнення за період з 23 січня 2023 року (з дати затримання) по 13 квітня 2023 року включно з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6