Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 624/116/23
№ провадження 2-о/624/11/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши в порядку окремого провадження, у відкритому судовому засіданні в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Красноградський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України про встановлення юридичного факту
в с т а н о в и в:
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту, в якій уточнивши свої вимоги просить встановити юридичний факт здійснення постійного догляду за дієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за станом здоров`я, не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки та потребує постійного стороннього догляду, її сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява обґрунтована тим, що заявник здійснює постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка згідно висновку лікарсько-консультативної комісії від 06.01.2023 має захворювання та порушення, та потребує надання соціальної послуги по догляду на непрофесійній основі, та згідно висновку визначено діагноз ІКС, артеосклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба, наслідки перенесеного ПМК та потребує постійного догляду. Згідно Акту обстеження сім`ї від 10.02.2023 заявник проживає з матір`ю разом за адресою: АДРЕСА_1 , та як її єдиний син здійснюю за нею постійний догляд. Так, відповідно до ст.13 Закону України "Про соціальні послуги", фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є, зокрема, громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями. Кабінет Міністрів України 23 вересня 2020 року прийняв постанову № 859, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Факт постійного надання соціальних послуг (догляду) інвалідам та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, може бути встановлений структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі із дотриманням Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 із змінами та доповненнями. Тобто, Законом визначено порядок встановлення факту постійного надання соціальних послуг (догляду) інвалідам та хворим, відповідно заявник звернувся до Відділу соціального захисту населення Кегичівської селищної ради Красноградського району, щодо призначення компенсації по догляду за особами які не можуть самообслуговуватися. Але оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує рівень прожиткового мінімуму для сім`ї то заявнику було відмовлено. Заявник знаходиться на військовому обліку у Красноградському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України, і у відповідності до картки обстеження та медичного огляду є обмежено придатним до військової служби. Заявник як особа зайнята постійним доглядом за хворою матір`ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду має право на відстрочку від мобілізації на підставі абз.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційній підготовку та мобілізацію». Заявник звернувся до Красноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України про надання йому такої відстрочки на підставі викладеної норми закону, але йому було відмовлено у відстрочці, оскільки з наданого висновку ЛКК не вбачається факту того, що мати потребує постійного догляду. Відповідно форма висновку ЛКК затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 09 березня 2021 року № 407 не передбачає такого формулювання: «потребує постійного догляду». В формі зазначено «Рекомендовано соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (необхідне підкреслити).». Заявник вимушений звернутися до суду, щодо встановлення факту здійснення постійного догляду за своєю матір`ю з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове у судове засідання не з`явились.
Представник заявника, адвокат Лобач Н.І. надіслала заяву про розгляд справи без участі сторін, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Від заінтересованої особи Красноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, рішення прийняти на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення..
Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам, при розгляді справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, слід мати на увазі, що згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Мажарською сільською радою, Кегичівського району, Харківської області 16.04.1976.
Мати заявника, ОСОБА_2 проживає в сім`ї заявника ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про сімейний стан виданою Кегичівською селищною радою 03.02.2023 №16.
Згідно актів обстеження сім`ї ОСОБА_2 складеного комісією Кегичівської селищної ради Вовківського старостинського округу 10.02.2023 №16-67/01 та 09.03.2023 №16-67/03, ОСОБА_2 хворіє і постійно потребує стороннього догляду. Разом з нею проживає її єдиний син ОСОБА_1 , який здійснює за нею щоденний догляд.
У ОСОБА_2 , згідно висновку №03/01 від 06.01.2023 затвердженої форми первинної облікової документації №080-2/о, наявні когнітивні порушення, унаслідок яких вона потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Згідно висновку №03/01 від 06.01.2023 лікарсько-консультативної комісії КНП КСР «ЦПМСД» ОСОБА_2 є пацієнтом з когнітивними порушеннями та потребує постійної сторонньої допомоги.
Заявник є військовозобов`язаним, знаходиться на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановлення факту постійного догляду за матір`ю, який за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки та потребує постійного стороннього догляду, має для заявника юридичне значення та дозволить отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" визначено, що обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами.
Постійний сторонній догляд вид догляду, яким забезпечуються інваліди із вираженими порушеннями в організмі, зумовленими професійними та загальними захворюваннями, травмами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, потребують допомоги на прогулянках).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, було оголошено та проведено загальну мобілізацію.
Абзацом 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення заявленого факту.
В судовому засіданні був доведений факт, що ОСОБА_2 за станом здоров`я потребує постійного догляду. Заявник є її рідним сином та здійснює за нею постійний догляд.
За таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення заяви.
Встановлення факту необхідне заявнику для відстрочки від призову на військову службу, як зайнятого постійним доглядом за своєю матір`ю, яка потребує постійного догляду.
Керуючись ст.ст. 76, 265, 273, 293, 294, 315,319 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Красноградський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Встановити факт здійснення постійного догляду за дієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за станом здоров`я, не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки та потребує постійного стороннього догляду, її сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 .
Представник заявника: адвокат Лобач Наталія Іванівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1127 від 23.12.2011, ордер серії ВІ №1128501.
Заінтересована особа: Красноградський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України, місцезнаходження за адресою: вул. Полтавська, 60, м. Красноград, Харківської області, 63304, ЄДРПОУ 09643716.
Суддя Т.В. Крапівка
Судове рішення № 110200108, Кегичівський районний суд Харківської області було прийнято 13.04.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 624/116/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: