Рішення № 11019635, 31.08.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2010 р. Справа № 15/121/10

м. Миколаїв

За позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВС” (54018, м.Миколаїв, вул. Передова, 87-а, код ЄДРПОУ 32093143)

про: стягнення 281605,73 грн.

Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: Дроздов Р.Ю. довіреність від 17.08.2010р.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 31.08.2010р. зявились.

Відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано наявність в провадженні Вищого господарського суду України справи №17/217/09 за касаційною скаргою відповідача на постанову Одеського апеляційного господарського суду, яким на користь ОСОБА_1 стягнуто з відповідача вартість частки майна ТОВ «ДВС»пропорційну частці у статутному капіталі товариства в розмірі 155256,33грн.

Клопотання відповідача господарським судом відхилено, оскільки останнє не містить посилань на обставини, з якими процесуальний закон повязує можливість залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

19.07.2010р. ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВС” про 281605,73 грн., з яких: 275722,85грн. вартості майна товариства пропорційно частки в статутному капіталі, 5882,88грн. витрат на проведення судової експертизи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2009р. у справі №16/90/09, в якій брали участь ті ж сторони, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009р., встановлено наступне.

09.06.2006р. Виконкомом Миколаївської міської ради зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВС” (нова редакція). Згідно п.1.1, 2.1 статуту, учасниками товариства є: ОСОБА_1, якому належить 33,34% статутного фонду товариства, Дроздов Ростислав Юрійович, якому належить 33,33% статутного фонду товариства та ОСОБА_3, якому належить 33,33% статутного фонду.

08.04.2008р. відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС", оформлені протоколом №9 від 08 квітня 2008р. В присутніх на загальних зборах учасників товариства в протоколі №9 зазначені - ОСОБА_1, (33,34%), Дроздов Р. Ю. (33,33%) та ОСОБА_3 (33,33%).

На цих зборах було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з підстав передбачених статтею 64 Закону України "Про господарські товариства".

Постановою апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 не звертався з позовом про визнання рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом №9 недійсним.

Враховуючи відсутність у цій справі доказів про звернення ОСОБА_1 з позовом про визнання зазначеного рішення недійсним, господарський суд вважає встановленою ту обставину, що останнього станом на час вирішення спору в цій справі зі складу учасників товариства виключено.

Крім того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2010р. у справі №17/217/09, в якій брали участь ті ж сторони, встановлено наступне.

09.06.2006р. державним реєстратором виконкому Миколаївської міської ради зареєстрована нова редакція Статуту ТОВ „ДВС” за №15221050002002717, відповідно до якої ОСОБА_1 є учасником (засновником) ТОВ “ДВС” з часткою в статутному капіталі в розмірі 33,34% або в грошовому еквіваленті 38373 грн. 34 коп.

22.06.2006р. товариство придбало у власність за договором купівлі - продажу нежитловий обєкт, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2. Вартість обєкту склала 281 520грн.

Відповідно до абзаців 1, 4 частини 2 статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Згідно із частиною 1 статті 54 Закону України „Про господарські товариства” при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим обєктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обовязки.

Частиною 1 статті 66 Господарського кодексу України передбачено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Згідно із статтею 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Постановою апеляційного суду при дослідженні висновку експерта з наслідками призначеної судом експертизи, встановлено, що вартість частки майна ТОВ „ДВС”, яка пропорційна частці 33,34 % у статутному фонді відповідача складає 388330,85 грн.

Разом з тим, враховуючи вимоги статті 101 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна інстанція не має права виходити за межі позовних вимог, що були заявлені і розглядалися в суді першої інстанції, позов ОСОБА_1 задоволено в частині заявлених вимог - стягнуто з ТОВ „ДВС” на користь ОСОБА_1 вартість частки майна ТОВ „ДВС” пропорційно частці в статутному капіталі товариства в розмірі 155265 грн. 33 коп.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 35 ГПК України, господарський суд вважає доведеними обставини, встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі №17/217/09 відносно: обґрунтованості стягнення з ТОВ „ДВС” на користь ОСОБА_1 вартості частки майна, розміру зазначеної частки.

Таким чином, враховуючи, що належна позивачеві вартість майна відповідача, пропорційна його частці у статутному фонді становить 388330,85 грн., у справі №17/217/09 з відповідача стягнуто 155265,33грн., позовні вимоги позивача у цій справі, які грунтуються на обставинах встановлених зазначеними вище рішеннями судів та полягають у стягнення різниці між належною та стягнутою сумами, є законними та обгрунтованими.

Разом з тим, за підрахунками суду зазначена різниця становить 233065,52грн. (388330,85 - 155265,33 = 233065,52), що зумовлює визнання позовних вимог позивача обґрунтованим тільки в цій частині.

Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5882,88грн. витрат на проведення судової експертизи у справі №17/217/09, задоволенню не підлягають, оскільки зазначені кошти у відповідності до ст. 44 ГПК України, відносяться до складу судових витрат та розподіляються між сторонами у відповідній справі в порядку, визначеному ст. 49 ГПК України.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВС” (54018, м.Миколаїв, вул. Передова, 87-а, код ЄДРПОУ 32093143) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) 233065,52грн. вартості частки майна пропорційно частці в статутному капіталі товариства, 2330,65 грн. держмита, 195,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя В.О.Ржепецький