Рішення № 110184424, 12.04.2023, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/916/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі- Степанук С.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Брусилів Житомирськоїобласті цивільнусправу №275/916/22 за позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" 16.12.2022 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 вересня 2020 року між акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є AT "Райффайзен Банк", та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання Кредиту "Кредит готівкою" №014-RO-82-63246871 від 25 вересня 2020 р., за яким Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі 101030,51 грн. строком на 72 місяці із 25 вересня 2020 року під фіксовану процентну ставку 22,10 % річних, а Позичальник зобов"язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісію згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов"язання в порядку та строки, визначені договором.

Банк виконав свої зобов"язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 101030, 51 грн. 25.09.2020 року.

Згідно умов п. 2.1 Заяви-Договору (кредитного договору), сторони встановили, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником кредитору у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного в графіку і розраховуються, виходячи з процентної ставки -22,10% річних.

Позичальник зобов"язався здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту (гривні) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

Згідно п.2.4 Заяви - Договору, у визначений п.2.3. Заяви-Договору строк, Клієнт має забезпечити наявність коштів на поточному рахунку для подальшого здійснення банком договірного списання коштів відповідно до умов договору.

Відповідно до умов п. 1.4 Заяви -Договору сторони встановили, що у разі настання, передбачених пп.3.6.2. п.3.6 статті 3 розділу 6 Правил обставин Дефолту, Банк має право відмовити клієнту в наданні кредиту, або вимагати дострокового виконання. клієнтом зобов"язань за кредитом, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, пені та інших платежів за кредитом, про що направляє клієнту письмове повідомлення.

ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконує та систематично порушує його умови. Станом на 03.11. 2022 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 98643,27 грн., що складається з заборгованісті за кредитом у розмірі 90902,46 грн., з яких прострочено 1736,34 грн., та заборгованість за відсотками у розмірі 7740,81 грн., з яких прострочено 7245,45грн.

На адресу відповідача була направлена вимога про дострокове виконання боргових зобов"язань за кредитним договором та надано можливість добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів, але боржник ніяких дій на врегулювання заборгованості не вчинив.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь достроково заборгованість за Заявою-Договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту "Кредит готівкою" №014-RO-82-63246871 від 25 вересня 2020 року у сумі 98643,27 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 90902,46 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 7740,81 грн., та також просив стягнути сплачений судовий збір у сумі 2481 грн.

Відповідач до суду подала відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позов не визнає, оскільки термін дії договору не закінчився, нею виконувалися умови договору та сплачувалися кошти як на погашення суми кредиту так і процентів . Після 24 лютого 2022 року, з часу оголошення військового стану та коли почалася в державі війна, вона не взмозі виконувати зобов`язання, що являється непереборною силою. Вона не відмовляється від виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором. Але враховуючи обставини, що склалися на даний час, вона не взмозі в повній мірі виконувати зобов`язання. Вважала, що позивач не надав належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник АТ "Райффайзен Банк" подав відповідь на відзив, в якій вказав, що з відзивом не погоджується та підтримує позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.2.2. Договору, строк Кредиту становить 72 місяців з 25.09.2020 (дата надання кредиту) по 25.09.2026 (дата повного погашення кредиту).

Згідно п. 1.4 Договору, у разі настання передбачених підпунктом 3.6.2. пункту 3.6. Статті 3 Розділу 6 Правил обставин Дефолту, Банк має право відмовити Клієнту в наданні Кредиту (з припиненням зобов`язання Банка надати Кредит) та/або вимагати дострокового виконання Клієнтом зобов`язань за Кредитом, включаючи повернення суми Кредиту, сплату Процентів, пені та інших платежів за Кредитом, про що направляє Клієнту письмове повідомлення.

На письмову вимогу Банка, Клієнт зобов`язаний здійснити дострокове погашення заборгованості за Кредитом у відповідності до умов, зазначених в письмовому повідомленні Банка. У разі невиконання цієї вимоги, Банк має право пред`явити вимогу поручителям та/або вжити заходи для стягнення заборгованості Клієнта за Кредитом, які не суперечать законодавству України.

Відповідно до норм Закону України "Про захист прав споживачів" та умов Договору Банком було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, яку відповідач отримала особисто 18 листопада 2022 року.

Вимогу виконано не було. Відповідач також не зверталася до Банку з будь-якими пропозиціями щодо врегулювання заборгованості.

Відповідно до умов п. 2.2. Кредитного договору, Позичальник зобов`язався здійснювати погашення Кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами. Ануїтентний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів І - та розраховується за формулою, визначеною підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. Статті 3 Розділу 4 6. Правил.

З розрахунку заборгованості станом на 03 листопада 2022 року прострочена заборгованість Позичальника перед Банком складається із простроченої заборгованості за кредитом в сумі 1736,34 гривень та прострочена заборгованості за відсотками в сумі 7245,45 гривень.

Відповідач не надав до суду жодних доказів, які б доводили, що вона у повій мірі виконувала свої зобов`язання, оплатила чи оплачувала кредит в сумах, які відрізняються або не відображені в наданому Банком Розрахунку заборгованості від 03 листопада 2022 року.

Також, не вважається випадком непереборної сили, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач стверджує, що після 24 лютого 2022 року, з часу оголошення військового стану, вона не в змозі виконувати зобов`язання, оскільки даний час являється непереборною силою.

Верховний Суд в Постанові від 21.07.2021р. у справі №912/3323/20 чітко зазначив, що відсутність коштів на виконання зобов`язань не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні ч.2 ст. 617 ЦК та не може вважатися форс-мажором.

Висновок Верховного Суду у Постанові від 30.11.2021р. у справі №913/785/17, вказує що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажором саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання.

Таку позицію суду Банк вважає обгрунтованою, оскільки лист ТПП від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7ю1 засвідчує, що лише наявність воєнного стану як форс-мажору в цілому, ще не означає, що він стане непереборною силою для кожного.

Відповідач не вчинив ніяких дій, не надав ніяких доказів для підтвердження своєї позиції, яка спростовується наявними матеріалами справи, тому вважає, що позиція відповідача є необгрунтованою.

Позивач просив позов задовольнити.

До суду позивач не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив позов задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 526,530, 610 , частини першої статті 612 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання ( неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона- підприємець взяла на себе обов"язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться( роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуг зв"язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярі або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із прийняттям Закону України " Про електронну комерцію"№ 675-У111 від 03.05.2015 року, що набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов"язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладенний шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі - ч. 12 ст. 11 Закону № 675-У111.

Судом встановлено, що 25 вересня 2020 року між акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ " Райффайзен Банк", та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання Кредиту "Кредит готівкою" №014-RO-82-63246871 від 25 вересня 2020 р., за яким Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі 101030,51 грн. строком на 72 місяці з 25 вересня 2020 року під фіксовану процентну ставку 22,10 % річних, а Позичальник зобов"язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов"язання в порядку та строки, визначені договором. Банк виконав свої зобов"язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 101030, 51 грн. 25.09.2020 року ( в відзиві на позов ОСОБА_1 не заперечувала факт укладення договору та отримання грошових коштів ).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається,що відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконує та систематично порушує його умови. Станом на 03.11. 2022 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 98643,27 грн., у томі числі заборгованість за кредитом у розмірі 90902,46 грн., з яких прострочено 1736,34 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 7740,81 грн., з яких прострочено 7245,45грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернети кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст. 1048 ЦК України)

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини другої статті 1050 ЦК України , якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов п. 1.4 Заяви -Договору сторони встановили, що у разі настання, передбачених пп.3.6.2. п.3.6 статті 3 розділу 6 Правил обставин Дефолту, Банк має право відмовити клієнту в наданні кредиту ( з припиненням зобов"язання банка надати кредит) та / або вимагати дострокового виконання клієнтом зобов"язань за кредитом, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, пені та інших платежів за кредитом.

З вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №014-RO-82-63246871 від 25 вересня 2022 року, трекінгу ОСОБА_2 слідує, що АТ "Райффайзен Банк" звертався у листопаді 2022 року до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів, а саме у розмірі 98643,27 гривень.

У відзиві на позов відповідач вказала , що після 24 лютого 2022 року, з часу оголошення військового стану, вона не в змозі виконувати зобов`язання через відсутність коштів, оскільки даний час являється непереборною силою.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до висновків. викладених в Постанові Верховного Суду від 21.07.2021р. у справі №912/3323/20 та Постанові Верховного Суду від 30.11.2021р. у справі №913/785/17, відсутність коштів на виконання зобов`язань не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні ч.2 ст. 617 ЦК та не може вважатися форс-мажором;.форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажором саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання.

Суд погоджується з позицією позивача про те, що лист ТПП від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7ю1 засвідчує лише наявність воєнного стану як форс-мажору в цілому, але це ще не означає, що він став непереборною силою для кожного.

Предметом позову АТ " Райффайзен Банк є стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 90902,46 грн. та заборгованості за відсотками у сумі 7740,81грн., що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку кредитору не повернуті, а також , виходячи з вимог ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої. якщо строк( термін) виконання боржником обов"язку, визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, АТ " Райффайзен Банк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов"язання виконання боржником обов"язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідач не надав до суду будь-яких доказів, які б доводили, що вона виконувала свої зобов`язання, оплатила чи оплачувала кредит в сумах, які відрізняються від наданого Банком розрахунку заборгованості від 03.11. 2022 року.

З огляду на вишевикладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 98643,57 гривень, що складається з : заборгованості за кредитом у сумі 90902,46 грн. та заборгованості за відсотками у сумі 7740,81грн..

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн..

На підставі ст.ст.526,530,610,612 617,,633,634, 1048,1049,.1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81,.141, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,на користьакціонерного товариства"РайффайзенБанк"(кодЄДРПОУ 14305909)достроково заборгованістьза Заявою-Договоромпро відкриттяПоточного рахункута наданняКредиту "Кредитготівкою" №014-RO-82-63246871 від 25 вересня 2020 року у сумі 98643 (дев`яносто вісім тисяч шістсот сорок три) гривні 27 копійок , яка складається з:

- заборгованості за кредитом у розмірі 90902 , 46 грн.,

- заборгованості за відсотками у розмірі 7740,81 грн.;

та сплачений судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.І. Лівочка