Постанова № 11018185, 01.09.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2010 року Справа № 16/188-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

За участю прокурора Гриненко А.Є. посвідчення № 106 від 15.07.10р.

Представники сторін:

від позивача -3: Паліщук В.В., довіреність №147 від 14.12.09, представник;

Представники позивача- 1,2 відповідача та третьої особи у судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну подання Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі:

позивача-1, міністерства транспорту та звязку України - Центрального органу виконавчої влади, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, місто Київ;

позивача-2, адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, місто Київ;

позивача-3, 26-обєднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, місто Дніпропетровськ;

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2008 року;

у справі №16/188-08;

за позовом, Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, місто Дніпропетровськ в інтересах держави в особі:

позивача-1, Міністерства транспорту та звязку України - Центрального органу виконавчої влади, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, місто Київ;

позивача-2, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, місто Київ;

позивача-3, 19-окремий мостовий загін 26-обєднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, місто Дніпропетровськ;

до відповідача, Дніпропетровської міської ради, місто Дніпропетровськ;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями - Компанія “Євро-Нафта АЗС”, місто Дніпропетровськ;

про визнання недійсним рішення №224/15, від 18 лютого 2004 року, “Про передачу земельної ділянки по Криворізькому шосе (Ленінський район) в оренду Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями - Компанії “Євро-Нафта АЗС”, для будівництва автозаправної станції та зобовязання повернути земельну ділянку.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним, рішення відповідача, Дніпропетровської міської ради, місто Дніпропетровськ №224/15 “Про передачу земельної ділянки по Криворізькому шосе, Ленінський район, в оренду, третій особі, ДП з ІІ - Компанії “Євро-Нафта-АЗС”, для будівництва автозаправної станції” з дати його прийняття, від 18 лютого 2004 року, а також просить повернути спірну земельну ділянку площею 0,19 га Міністерству транспорту та звязку України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане рішення відповідача було прийнято із порушенням вимог чинного земельного законодавства та підлягає скасуванню, а саме на момент прийняття відповідачем спірного рішення вилучена земельна ділянка в складі цілісного майнового комплексу - військового містечка №86 належала Міністерству Оборони України, в особі військової частини А-0246 та відповідно до статті 77 Земельного кодексу України відносилась до земель оборони.

Тому рішення про вилучення та передачу спірної земельної ділянки повинен був приймати Кабінет Міністрів України, а не відповідач, Дніпропетровська міська рада.

Крім того відповідно до рішення відповідача №41/32, від 21 травня 2008 року, попереднє рішення відповідача №197/19 “Про передачу ДП з ІІ - Компанії “Євро-Нафта-АЗС” спірної земельної ділянки в оренду для будівництва автозаправної станції”, від 19 вересня 2007 року втратило чинність.

Однак рішення відповідача №224/15 “Про передачу спірної земельної ділянки в оренду ДП з ІІ - Компанії “Євро-Нафта-АЗС”, для будівництва автозаправної станції”, одночасно скасовано не було.

Рішенням господарського суду у справі №16/188 від 15 жовтня 2008 року (суддя Загинаймо Т.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що прокурором та позивачами не надано доказів в підтвердження віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони.

Прокурор не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно зясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Прокурор просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

На апеляційну скаргу відповідач та третя особа відзиви не надали.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 13 червня 1946 року рішенням Виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих №865 було задоволене клопотання військової частини №12665 та виділено вільну земельну ділянку біля розїзду Войцехово площею 35 га., нині військове містечко №86, яке розташоване у місті Дніпропетровську по вулиці Криворізьке шосе, 1, на якому розташована військова частина Т-0120 Міністерства транспорту та звязку України.

У відповідності з Постановою Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року “Про земельну реформу”, дорученням Кабінету Міністрів України №829/4, від 22 листопада 1993 року розпорядженням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 268-р, від 29 березня 1993 року, комісією у складі посадових осіб - виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську і Дніпропетровській області та Головного архітектурно-планового управління Дніпропетровської міської ради була проведена інвентаризації земель Міністерства оборони України, в тому числі - земельної ділянки військового містечка №86.

Земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.

Рішенням інвентаризаційної комісії було узгоджено видати військовому містечку №86 державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на площі 57,6 га.

Прокурорською перевіркою встановлено, що Дніпропетровська міська рада на сесії XXIV скликання прийняла рішення №224/15 “Про передачу земельної ділянки по Криворізькому шосе (Ленінський район) в оренду Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями - компанії “Євро-нафта АЗС” код ЄДРПУ 31270972, для будівництва автозаправної станції”, від 18 лютого 2004 року, згідно із яким було вилучено земельну ділянку площею 0,19 га. із земель фактичного користування Дніпропетровської Квартирно-експлуатаційної частини району, затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,4106 га., складений Фірмою “Геора” та передана в оренду строком на 2 роки Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями - Компанії “Євро-Нафта-АЗС” для будівництва автозаправної станції по Криворізькому шосе.

18 лютого 2004 року на момент прийнятті Дніпропетровською міською радою вказаного рішення вилучена земельна ділянка в складі цілісного майнового комплексу - військового містечка №86 належала Міністерству Оборони України, в особі військової частини А-0246 та відповідно до статті 77 Земельного Кодексу України відносилась до земель оборони.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1282, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року №389-р та наказу №574 Міністра транспорту та звязку України від 6 липня 2004 року комісія від Міністерства Оборони України передала, а комісія від Міністерства транспорту та звязку України прийняла військове містечко №86, яке розташовано у місті Дніпропетровську по вулиці Криворізьке шосе, 1, та 14 вересня 2004 року акт приймання - передачі військового містечка №86 затвердив Міністр транспорту та звязку України.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про державну службу транспорту” зазначено, що війська Державної спеціальної служби транспорту - це військова державна структура, яка підпорядкована керівнику центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та звязку України.

У звязку із вищевикладеним, судова колегія вважає, що правовий режим зазначеної земельної ділянки і по теперішній час визначається відповідно до вимог статей 65, 77, 84 Земельного Кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 65 Земельного Кодексу України встановлює, що порядок використання земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Відповідно до статті 77 Земельного Кодексу України передбачено, що землями оборони признаються землі надані для розташування та постійної діяльності військових частин, установ, військово-учбових закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до частини 1 статті 84 Земельного Кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до частини 3 статті 84 Земельного Кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під обєктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Відповідно до статті 13 Земельного Кодексу України до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено розпорядження землями державної власності.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про правовий режим майна Збройних Сил України”, рішення про відчуження військового майна, а також іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення про вилучення та передачу спірної земельної ділянки із земель фактичного користування Дніпропетровської квартирно-експлуатаційної частини району у комунальну власність територіальної громади міста Дніпропетровська повинен був приймати Кабінет Міністрів України, а не Дніпропетровська міська рада.

Окрім того, 21 травня 2008 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення № 41/32, з гідно із яким втратило чинність рішення міської ради №197/19, від 19 вересня 2007 року, “Про передачу ДП з Іноземними Інвестиціями - Компанії “Євро-Нафта-АЗС” земельної ділянки по Криворізькому шосе ( Ленінський район ) в оренду для будівництва автозаправної станції”, однак рішення Дніпропетровської міської ради від 18 лютого 2004 року №224/15 “Про передачу земельної ділянки по Криворізькому шосе (Ленінський район) в оренду Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями - компанії “Євро-нафта АЗС” одночасно скасовано не було.

Крім того за рішенням Дніпропетровської міської ради V скликання №57/32, від 21 травня 2008 року, 26 обєднаному загону Державної спеціальної служби транспорту надано згоду на послуги землевпорядної організації на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд військового містечка № 86 по Криворізькому шосе,1, де Земельне управління Дніпропетровської міської ради відповідно до своїх повноважень, повинно забезпечити організацію виконання землевпорядних робіт із розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання на розгляд міській раді відповідного проекту рішення щодо його затвердження.

Судова колегія вважає, що вказане рішення №224/15, від 18 лютого 2004 року “Про передачу земельної ділянки по Криворізькому шосе (Ленінський район) в оренду Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями - компанії “Євро-нафта АЗС, Дніпропетровської міської ради було прийнято із порушенням вимог чинного земельного законодавства України та підлягає скасуванню.

Оскільки вищевказане рішення суперечить вимогам законодавства, та відповідно до статті 21 Земельного Кодексу України, є порушення порядку встановлення та змін цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, в тому числі угод про передачу в оренду майна, яке розташоване на “землях оборони”.

Відповідно до статей 215, 216 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну подання Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі:

позивача-1, міністерства транспорту та звязку України - Центрального органу виконавчої влади, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, місто Київ;

позивача-2, адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, місто Київ;

позивача-3, 26-обєднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, місто Дніпропетровськ, задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2008 року у справі №16/188-08, скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2008 року по справі № і6/1.88-08 повністю та постановити нове рішення... яким визнати недійсним (з дати прийняття) рішення Дніпропетровської міської ради від 18 лютого 2004 року №224/15 “Про передачу земельної ділянки по Криворізькому шосе (Ленінський район) в оренду Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями - компанії “Євро-нафта АЗС” код ЄДРЇІУ 31270972, для будівництва автозаправної станції”, а також повернути Міністерству транспорту та звязку України земельну ділянку площею 0,19 га.”.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

ГоловуючийП.П. Павловський.

СуддіВ.В. Швець.

О.В. Чус.

З оригіналом згідно

Помічник судді О.В. Чабаненко