Рішення № 11018177, 03.09.2010, Господарський суд Чернігівської області

03.09.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

31 серпня 2010р. справа №14/114

За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, вул.Шолуденка,1, м. Київ, 04116

До відповідача: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», вул. Любецька,68, м. Чернігів, 14021

Про стягнення 2755 574грн. 39коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Вознюк Є.В., головний юрисконсульт, довіреність №93/10 від 28.12.09р.

Від відповідача: Подалюка Т.О., юрисконсульт, довіреність №18/2314 від 24.12.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2422505грн.04коп. за поставлений природний газ згідно договору №06/08-2359 від 31.12.08р., 172760грн.95коп. пені за період з 05.03.10р. по 13.07.10р., 96386грн.01коп. інфляційних втрат за період червень 2009р. –березень 2010р., 63922грн.39коп. три відсотки річних за період з 09.06.09р. по 13.07.10р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання №18/1532 від 31.08.10р., в якому керуючись ст.233 Господарського кодексу України просив зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на те, що заборгованість по договору виникла внаслідок несвоєчасного розрахунку установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів за поставлений природний газ, що ВАТ «Чернігівгаз»ведеться активна претензійно-позовна робота з дебіторами, що товариство відповідача відноситься до підприємств нафтогазової промисловості паливно-енергетичного комплексу, які забезпечують збереження цілісності та надійності і ефективності функціонування Єдиної газотранспортної системи України і стягнення великих сум штрафних санкцій може привести до порушення сталого забезпечення споживачів природним газом.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, вважаючи його необґрунтованим та просив стягнути штрафні санкції в повному обсязі.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

31.12.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки природного газу № 06/08-2359 з протоколом узгодження розбіжностей від 26.01.2009р.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник (позивач по справі) зобов’язується передати у власність покупцю (відповідачу по справі) у 2009 році природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Відповідно до п.1.3 договору газ, що постачається за даним договором використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

У п. 11.1. договору сторони встановили, що він набирає чинності з 01.01.09р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2009 року, а в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг газу, який постачальник передає покупцеві в 2009р. в обсязі до 29079,000тис.куб.м., в тому числі по місяцям кварталів: січень –5304,000тис.куб.м., лютий –5333,000тис.куб.м., березень –3927,000тис.куб.м., 1 кв. – 14564,000тис.куб.м.; квітень –2356,000тис.куб.м., травень –599,000тис.куб.м., червень –460,000тис.куб.м., 2 кв. –3415,000тис.куб.м.; липень –468,000тис.куб.м., серпень –388,000тис.куб.м., вересень 95,000тис.куб.м., 3кв. –951,000тис.куб.м.; жовтень –1101,000тис.куб.м., листопад –3733,000тис.куб.м., грудень –5315,000тис.куб.м., 4кв. –10149,000тис.куб.м.

За умовами п.3.1 договору постачальник передає Покупцю газ в загальному потоці газу на газовимірювальних станціях, що знаходяться на кордоні України в пунктах приймання-передачі газу в газотранспортну систему ДК «Укртрансгаз». Право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ.

У п. 5.1. договору сторони визначили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 1152,00грн. без урахування податку на додану вартість, витрат на реалізацію природного газу НАК «Нафтогаз України», збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: витрати на реалізацію природного газу НАК «Нафтогаз України»121,00грн., податок на додану вартість за ставкою 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу –1273,00грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1527,60грн.

Додатковою угодою №1 від 30.01.09р. до договору поставки природного газу №06/08-2359 від 31.12.08р. сторони виклали п.5.1 договору в такій редакції: з 01 січня 2009року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000куб.м природного газу –2020,05грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 2424,30грн.

У п.5 Додаткової угоди №1 від 30.01.09р. до договору поставки природного газу №06/08-2359 від 31.12.08р. сторони встановили, що дана додаткова угода поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2009р. і діє протягом дії договору.

За умовами договору (п.3.3) приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформляється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу за період з січня по грудень 2009 року природний газ в обсязі 27524,039тис.куб.м. на загальну суму 66726 527,74грн., що підтверджується двохсторонніми актами передачі-приймання природного газу, які підписані сторонами та копії яких додані до матеріалів справи (а.с.28-39), а саме згідно акту від 31.01.09р. за січень 2009р. в обсязі –5 971,648тис.куб.м. вартістю 14477 066,24грн.; акту від 29.02.09р. за лютий 2009р. в обсязі –4 917,849тис.куб.м. вартістю 11922 341,33грн.; акту від 31.03.09р за березень 2009р. в обсязі –4 360,636тис.куб.м. вартістю 10571 489,86грн.; акту від 30.04.09р. за квітень 2009р. в обсязі –2 150,410тис.куб.м. вартістю 5213 238,96грн., акту від 31.05.09р. за травень 2009р. в обсязі –455,180тис.куб.м. вартістю 1103 492,88грн., акту від 30.06.09р. за червень 2009р. в обсязі –103,005тис.куб.м. вартістю 249 715,02грн., акту від 31.07.09р. за липень 2009р. в обсязі –67,529тис.куб.м. вартістю 163 710,55грн., акту від 31.08.09р. за серпень 2009р. в обсязі –69,904тис.куб.м. вартістю 169 468,27грн., акту від 30.09.09р. за вересень 2009р. в обсязі –83,807тис.куб.м. вартістю 203 173,31грн., акту від 31.10.09р. за жовтень 2009р. в обсязі –883,338тис.куб.м. вартістю 2141 476,31грн., акту від 30.11.09р. за листопад 2009р. в обсязі –3 172,955тис.куб.м. вартістю 7692 194,81грн., акту від 31.12.09р. за грудень 2009р. в обсязі –5 287,778тис.куб.м. вартістю 1819 160,20грн.

Згідно п.6.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 26.01.2009р. до договору №06/08-2359 від 31.12.08р.) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати договірного обсягу протягом місяця поставки. Розподіл коштів здійснюється покупцем відповідно до порядку, який встановлений постановою НКРЕ від 25.12.08р. №1529. Згідно п.6.1.1 остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання-передачі газу, протягом двох банківських днів з дати отримання покупцем такого акту. Передача покупцю акту здійснюється постачальником шляхом направлення його на адресу покупця рекомендованим листом з описом вкладеного або вручення акту під розпис уповноваженому представнику покупця.

Як свідчать матеріали справи, акти прийому-передачі природного газу за період січень-травень 2009р. вручені представнику відповідача 04.06.09р. (а.с.40-41), акти за період червень-вересень 2009р. вручені 21.10.09р. (а.с.42), акти за період жовтень-листопад 2009р. вручені 04.02.10р. (а.с.43), акт за грудень вручений 02.03.10р. (а.с.44). Таким чином, відповідач зобов’язаний розрахуватися за поставлений природний газ за період січень-травень 2009р. до 09.06.09р., за період червень-вересень 2009р. до 26.10.09р., за період жовтень-листопад 2009р. до 09.02.10р., за грудень 2009р. до 05.03.10р.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 64304 022,70грн. Заборгованість відповідач на день розгляду справи становить 2 422 505,04грн, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що борг в сумі 2 422 505,04грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 96 386грн.01коп. інфляційних втрат за період червень 2009р. –березень 2010р., 63 922грн.39коп. три відсотки річних за період з 09.06.09р. по 13.07.10р.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого природного газу, суд дослідивши подані позивачем розрахунки стягуваних сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 96 386грн.01коп. інфляційних втрат за період червень 2009р. –березень 2010р., 63 922грн.39коп. 3% річних за період з 09.06.09р. по 13.07.10р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 даного договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

За умовами п.10.6 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 26.01.2009р. до договору №06/08-2359 від 31.12.08р.) сторони домовилися, що строк позовної давності по даному договору встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач просить стягнути з відповідача 172 760грн.95коп. пені за період прострочки з 05.03.10р. по 13.07.10р. Дослідивши поданий позивачем розрахунок суд встановив, що при здійсненні нарахувань пені позивачем допущені арифметичні помилки. За таких обставин, сума пені за прострочення оплати відповідачем поставленого позивачем природного газу становить 172 678,98грн. за період з 05.03.10р. по 13.07.10р.

          У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини.

          Відповідачем до матеріалів справи подано довідку, згідно якої станом на 01.08.10р. заборгованість установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів перед ВАТ „Чернігівгаз” за поставлений природний газ становить 5 564 400,00грн.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Як встановлено судом, газ, що постачається за договором №06/08-2359 від 31.12.08р., використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Із аналізу здійснених відповідачем платежів по даному договору вбачається, що розрахунки за надані послуги відповідачем здійснювались в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів»від 26.03.08р. № 247, якою визначено, що оплата за спожитий природний газ установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Відповідно оплата за спожитий природний газ здійснюється в залежності від отриманих коштів за спожитий природний газ від установ і організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

Бюджетні установи та організації, згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України, проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи ті обставини, що поставка природного газу здійснювалось для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, і заборгованість виникла у зв’язку з несвоєчасними розрахунками установами і організаціями, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів за спожитий природний газ, та на дату звернення до суду ступінь виконання зобов’язання боржником по договору становить –96,37%, а також інфляційні втрати в сумі 96386,01грн. та три відсотки річних в сумі 63922,39грн., які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд доходить висновку за можливе зменшити розмір пені заявленої позивачем до стягнення на 50% керуючись нормами ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України. Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 86339,49грн., а клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконав, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 2 422 505,04грн., в частині стягнення пені в сумі 86 339,49грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 96386,01грн., в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 63 922,39грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 25500грн. та 235грн.99коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 190, 230, 231, 232, 233, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»(вул. Любецька,68, м. Чернігів, р/р 260010100066 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива», МФО 380054, ідентифікаційний код 03358104) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Шолуденка,1, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465, ідентифікаційний код 31301827) 2422 505грн.04коп. боргу, 86 339грн.49коп. пені, 96 386грн.01коп. інфляційних втрат, 63 922грн.39коп. три відсотки річних, 25 500грн.00коп. державного мита та 235грн.99коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 03.09.2010р.