Рішення № 11017857, 27.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2010 р.Справа № 12/95 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 12/95

за позовом: Міністерства юстиції України, м. Київ

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Олександрійське автотранспортне підприємство-13506", Кіровоградська область, м. Олександрія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного казначейства України, м. Київ

про стягнення 9376,64 грн.

Представники сторін:

від позивача - Коробєйніков А.В. , довіреність № 18-622-3 від 13.04.10 ;

від відповідача - участі не брав ;

від третьої особи - участі не брав ;

Сторони повідомлені належним чином про час і місце проведення судового засідання, за юридичними адресами.

Міністерства юстиції України звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Олександрійське автотранспортне підприємство-13506" на користь держави 9376,64 грн.

До господарського суду 19.08.2010 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в яких позивач просить стягнути з відповідача на користь держави збитки, завдані Державному бюджету України у розмірі 9376,64 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи не подав. Позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані позивачем докази по справі, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

17.07.1997 року Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція).

Відповідно до статті 19 Конвенції для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини, який далі називається "Суд". Він функціонує на постійній основі.

Згідно зі статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони (якою є і Україна) зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (надалі - Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулює Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Згідно зі статями 3, 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішення Європейського суду здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного.

Вказаним Законом передбачено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу (ч. 4 ст. 9).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" таким органом є Міністерство юстиції України.

Згідно з рішенням Європейського суду від 29.11.2007 року у справі за заявами № 9956/05 та № 13200/05 "Деревенко та Довгалюк проти України", у зв'язку з порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зобов'язано державу Україну виплатити, зокрема, заявнику Довгалюку В.С. 1200 (одна тисяча двісті) євро моральної шкоди, які мають бути конвертовані у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто із зазначеної суми.

Підставою звернення Довгалюка В.С. до Європейського суду з прав людини стало тривале невиконання судового рішення, прийнятого на його користь.

Вказане рішення Європейського суду у справі за заявою № 13200/05 щодо сплати присуджених на користь Довгалюка В.С коштів повністю виконано, що підтверджується платіжними дорученням № 575 від 14.05.2008 року на суму 9376,64 грн. (а.с.11).

Відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України держава є учасником цивільних відносин, а тому відповідно до ст. 15 цього Кодексу вона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, рішення судів та інші юридичні факти.

Частиною 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Європейським судом встановлено, що рішенням від 19.03.2001 року Олександрійський міськрайонний суд задовольнив позов Довгалюка В.С. та зобов'язав відкрите акціонерне товариство Олександрійське автотранспортне підприємство 13506 виплатити заявнику 2765,02 грн боргу із заробітної плати. Дане рішення було виконано лише 10.06.2005 року, тобто через 4 роки і 2 місяці. Отже, мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу.

Недотримання відповідачем у даній справі строків виплати заробітної плати призвело до порушення законних прав позивача, і, як наслідок, визнання Європейським судом порушення державою Україна Конвенції. Саме за рахунок коштів Державного бюджету України було виплачено заявнику матеріальну шкоду присуджену Європейським судом з прав людини, в зв'язку з тривалим невиконанням рішення Олександрійського міського суду від 19.03.2001 року.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України держава має право звернутись до суду за захистом свого майнового права та інтересу шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, а також те, що докази сплати відповідачем шкоди, заподіяної державному бюджету України, в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду - не подані, позовні вимоги заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Олександрійське автотранспортне підприємство 13506, (код ЄДРПОУ 03117375, поштова адреса: 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Свердлова,43, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь держави збитки, завдані Державному бюджету України у розмірі 9 376,64 грн. (одержувач:Державне казначейство України, м.Київ, Банк одержувача: Державне казначейство України, м.Київ, ЄДРПОУ 20055032, код банку 820172, рахунок № 31116115700028, код класифікації доходів 24060300, "Інші надходження").

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Олександрійське автотранспортне підприємство 13506, (код ЄДРПОУ 03117375, поштова адреса: 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Свердлова,43, відомості про банківські реквізити відсутні) в дохід Державного бюджету України (№ рахунку: 31115095700002, банк: ГУДКУ у Кіровоградській області, одержувач: УДК у м. Кіровограді, код банку: 823016, код за ЄДРПОУ: 24145329 , код бюджетної класифікації: 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій”) державне мито в сумі 102,00 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Олександрійське автотранспортне підприємство 13506, (код ЄДРПОУ 03117375, поштова адреса: 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Свердлова,43, відомості про банківські реквізити відсутні) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів:УДК у м. Кіровограді, Банк отримувача:ГУДКУ у Кіровоградській області,           МФО:           823016, № рахунку:31214264700002,           Ідентифікаційний код:24145329, Код бюджетної класифікації: 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачам.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

дата складання рішення 02.09.2010 року.