Рішення № 11017816, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/27526.08.10                               

За позовомПублічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Київської філії

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Форлекс Інтер"

Простягнення 25 679,73 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачане з’явився

Від відповідача не з’явився

26.08.2010 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Кредобанк” в особі Київської філії звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Форлекс Інтер” 17410,52 грн. заборгованості по кредиту за договором кредитної лінії № 14 від 07.03.2007 р., 2199,67 грн. заборгованості зі сплати відсотків за кредитом, 1187,19 грн. заборгованості по комісіям, 2326,00 грн. упущеної вигоди.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/275 від 22.06.2010 р., яку призначено до розгляду на 09.08.2010 р.

09.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 26.08.2010 р. зважаючи на неявку в засідання представника відповідача та неподання витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 26.08.2010 р., сторони уповноважених представників не направили. Дослідивши матеріали справи суд встановив, що відповідач хоча і був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, але не повідомив суд про поважність причин неявки в засідання свого представника, вимоги ухвал у справі № 46/275 не виконав, заявлені позивачем вимоги не заперечив, обставини наявності простроченої заборгованості не спростував. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.03.2007 р. між Публічним акціонерним товариством “Кредобанк” в особі Київської філії (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Форлекс Інтер” (позичальник) укладено кредитний договір № 14, відповідно до якого банк зобов’язався відкрити позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов’язався повернути кредити і сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі передбачені цим договором.

До основного договору були укладені додаткові договори № 1 від 23.03.2007 р., № 2 від 24.07.2007 р., № 3 від 18.09.2007 р., № 4 від 21.08.2008 р.

Відповідно до умов основного договору та додаткових договорів максимальний ліміт кредитної лінії складає 1716640,00 грн. (п. 2.1.1).

За користування кредитними коштами банком встановлювалась процентна ставка в розмірі 17,3 % річних, а з 21.08.2008 р. вона збільшилась до 18,0 % річних (п. 2.1.2 договору).

Строк дії кредитної лінії до 31.08.2009 р. (2.1.7 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору відповідач зобов’язався сплачувати проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за які нараховані ці проценти.

Згідно п. 5.1 договору відповідач зобов’язався повернути позивачу кредит у повному обсязі в порядку та терміни передбачені цим договором.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісії) відповідач на вимогу позивача сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки за весь час прострочення (п. 7.1 договору).

При неповернені або несвоєчасному повернені суми кредиту (йог частини) позивальник на вимогу банку повертає цю суму отриманого кредиту збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення (п. 7.2 договору).

Згідно п. 7.3 договору у разі неподання позичальником у встановлений договором строк банку фінансової звітності та інших бухгалтерських/розрахункових документів, які характеризують фінансовий стан позичальника, позичальник на вимогу банку сплачує йому за кожний такий випадок неподання штраф у розмірі 1 % від суми кредиту, вказаного у п. 2.1.1 цього договору, не пізніше, ніж за 2 тижні такої вимоги (п. 7.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 7.4 договору за невиконання або неналежне виконання позичальником свого зобов’язання по своєчасному поверненню кредиту, позичальник на вимогу банку, крім сплати пені, відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду. Упущена вигода розраховується наступним чином: сума, яка несплачена або несвоєчасно сплачена, помножена на розмір річних процентів, вказаних в п. 2.1 договору, який збільшений у 1,5 рази.

Проте, відповідач у встановлений договором строк свого зобов’язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії належним чином не виконав, а тому його заборгованість станом на 15.03.2010 становить 17410,52 грн. заборгованості по кредиту, 2199,67 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 1187,19 грн. заборгованості по комісіям, 2326,00 грн. упущеної вигоди.

01.09.2008 р. позивач направив відповідачу претензію № 01-10561/08 щодо сплати заборгованості, відсотків та комісії за управління Кредитом. Вказана претензія була отримана відповідачем, що підтверджується відміткою відповідача про отримання.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених норм та умов договору свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії не виконав.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17410,52 грн. заборгованості по кредиту, 2199,67 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 1187,19 грн. заборгованості по комісіям, 2326,00 грн. упущеної вигоди є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Форлекс Інтер” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 46, ідентифікаційний код 32348426) на користь Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” в особі Київської філії (03150, м. Київ, вул. Горького, 91/14, ідентифікаційний код 14361598) 17410 (сімнадцять тисяч чотириста десять) грн. 52 коп. заборгованості по кредиту, 2199 (дві тисячі сто дев’яносто дев’ять) грн. 67 коп. заборгованості по сплаті відсотків, 1187 (одну тисячу сто вісімдесят сім) грн. 19 коп. заборгованості по комісіям, 2326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн. упущеної вигоди, 266 (двісті шістдесят шість) грн. 80 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 31.08.2010 р.