Постанова № 11017707, 25.08.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4158/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 серпня 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді                                                             Баргаміної Н.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове підприємство «Вултекс» про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В :

28.07.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове підприємство «Вултекс», в якому просив суд стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг в сумі 70,69 грн. в тому числі: 61,60 грн. по податку на додану вартість; 9,09 грн. по комунальному податку. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), але останній має заборгованість, яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеною у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час і місце слухання справи повідомлявся завчасно та належним чином, надіслав на адресу суду заяву від 25.08.2010 року про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином. Проте, конверт з судовою повісткою відділом зв’язку повернуто до суду з відміткою «за адресою не значиться». Оскільки повістка направлена відповідачу листом за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

          Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове підприємство «Вултекс» зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради 26.07.2005 року та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Чернігові .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Крім того, згідно ст. 11 вищезазначеного Закону, відповідач несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Але, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове підприємство «Вултекс» несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету. Так, відповідач станом на 15.07.2010 року має податковий борг в розмірі 70,69 грн., в тому числі по податку на додану вартість в розмірі 61,60 грн., що виник на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість № 135353 від 02.10.2009 року; комунального податку в розмірі 9,09 грн., що виник на підставі розрахунку комунального податку № 146165 від 13.10.2009 року.

У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 цього Закону, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно статті 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266 податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами. Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки.

На виконання вимог вищевказаної норми Закону, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/1587 від 08.10.2009 року, яка повернулась у зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що складено акт встановлення факту повернення від 12.11.2009 року. У зв’язку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/2017 від 17.12.2009 року, яка повернулась у зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що складено акт встановленої форми повернення від 23.12.2009 року.

Вказані вимоги на підставі пункту 4.9 статті 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 були розміщені на дошці податкових оголошень.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу –передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року , активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Згідно з положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом, передбаченим п.11 ст. 10 вказаного Закону , позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

У зв’язку з непогашенням боргу Державною податковою інспекцією в місті Чернігові було прийнято рішення № 97 від 28.01.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, однак податковий борг не було погашено.

Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року .

Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Чернігові та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове підприємство «Вултекс» (вул..Шевченка, 42, м. Чернігів, р/р 26001060137484, Черніг. РУ ПАТКБ «Приватбанк», м. Чернігів, МФО 353586) до Державного бюджету на р/р 31110029700002, код 14010100, код 22825965, банк отримувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 податок на додану вартість в розмірі 61,60 грн.; до Місцевого бюджету на р/р 33212828700002, код 16010200, код 22825965, банк отримувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 комунальний податок в розмірі 9,09 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           Баргаміна Н.М.