Постанова № 11017706, 25.08.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4113/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені якої - територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора м. Чернігова 28.07.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від імені якої Територіальне управління Головної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача фінансову санкцію у сумі 510 грн., мотивуючи позов тим, що під час перевірки автотранспорту, належного відповідачу, виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року, а саме експлуатація транспортного засобу, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки.

Представник прокуратури в судове засідання не зявився, натомість надав заяву, в якій просив справу розглянути без представника прокуратури та задовольнити позовні вимоги.

Представник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не зявився, про дату , час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином. Проте, конверт з судовою повісткою відділом звязку повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання статті 6 Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 8 листопада 2006 року N 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Відповідно до пунктів 14-15 Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

29.07.2009 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області на підставі завдання на перевірку від 28.07.2009 року № 095648 була проведена перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за наслідками якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, з якого вбачається, що під час перевірки було виявлено порушення, а саме експлуатація легкового автомобіля, номерний знак НОМЕР_1, обладнаного як таксі без наявності ліцензійної картки на транспортний засіб.

Водій з актом про проведення перевірки ознайомлений від підпису відмовився, заперечень на акт не надав.

В доповідній за підписом начальника відділу ліцензування ОСОБА_2, вказано, що на транспортний засіб ЗАЗ 110307 р/н НОМЕР_1, оформлена ліцензійна картка серія АВХ 333319 на ФОП ОСОБА_3 від 18.01.2005 року.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Відповідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі зазначеного акту, за наслідками розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області, згідно положень ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнято постанову від 19.08.2009 року № 075328 про застосування фінансових санкцій до відповідача в сумі 510 грн.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про застосування фінансових санкцій не оскаржувалась, сума накладеної фінансової санкції суб'єктом господарювання в добровільному порядку сплачена не була.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17,18,104,122,160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. н. НОМЕР_2) в доход державного бюджету на р/р 31118106700002, код ЄДРПОУ 22825965, КБК 21081100, МФО 853592, УДК в м. Чернігові фінансову санкцію в сумі 510 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Баргаміна Н.М.