Постанова № 11016792, 25.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.08.10Справа №2а-11391/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Котаревої Г.М. при секретарі Дубініній А.В. , розглянувши адміністративну справу

за позовом Приватне підприємство "Платан" до Кримської митниціза участі Прокуратури АР Крим,

Управління Державного казначейства АР Крим

про визнання протиправними та скасування рішень № 600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009 року та №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009 року,за участю:

представник позивача - Руденко Максим Юрійович , довіреність № 59 від 10.11.09р.;

представник відповідача (Кримської митниці)- Патраш Володимир Іванович, довіреність № 17-07/8019 від 22.12.09р.;

представник прокуратури - Кулібаба Станіслав Євгенович, на підставі посвідчення №07121;

представник відповідача (Управління Державного казначейства АР Крим) у судове засідання не з'явився.

Суть спору: Приватне Підприємство “Платан”(далі позивач, ПП «Платан») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці (далі відповідач) та Управління Державного казначейства АР Крим про визнання протиправним і скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009р. ; про стягнення з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 13755,98 грн. і надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 57775,12 грн. за вантажною митною декларацією №600000001/9/001887 від 29.05.2009р., а також про визнання протиправним і скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р. ; про стягнення з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 13885,23 грн. і надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 58317,97 грн. за вантажною митною декларацією №600000001/9/001984 від 04.06.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення митної вартості товарів за резервним методом є безпідставним, оскільки митному органу було надано повну інформацію, яка дозволяла здійснити застосування інших передбачених законодавством методів визначення митної вартості товарів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.09.2009р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції надав додаткові письмові пояснення до адміністративного позову (а.с.115,229,278).

Відповідач Кримська митниця проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях від 11.11.2009 року (вих. № 1707/7074)(а.с.13) та додаткових запереченнях від 24.06.2010 р. (вих. № 17-07/4465)(а.с.243), відповідно до яких підставою для відмови ПП “Платан” у прийнятті до митного оформлення вантажно-митних декларацій № №600000001/2009/001832 та №600000001/2009/001909 стала неможливість визначення митної вартості товару за першим методом відповідно до статті 266 МК України (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку таким:

- заявлена декларантом митна вартість суттєво нижча, ніж та інформація, яка міститься в Центральній базі даних Державної митної служби України;

- невідповідність даних щодо собівартості одного квадратного метру Венеціанських жалюзі жалюзі у наданих до митного органу калькуляціях собівартості на мові оригіналу і перекладі, даним, які містяться в Центральній базі даних Митної служби;

- невідповідність калькуляції собівартості вимога пункту 12 Порядку декларування через відсутність необхідних реквізитів.

Внаслідок ненадання додаткових документів і неможливості з обєктивних підстав послідовного застосування жодного із методів визначення митної вартості викладених у ст.266 МК України, митна вартість визначена за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 МК України. Крім того зазначає, що позивач із заявою про повернення надмірно сплачених платежів до митного органу не звертався.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України в АР Крим у поясненнях на адміністративний позов зазначає, що повернення надмірно сплаченого в доход державного бюджету платежу може бути здійснено тільки за умови встановлення факту його зарахування в доход державного бюджету та з того рахунку, на який кошти фактично зараховані.

Листом вих.№05/1-4295/10 від 24.11.2009р. Прокуратура АР Крим повідомила про вступ представника прокуратури АР Крим в процес у даній справі, оскільки спір суттєво зачіпає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики у сфері митної діяльності.

Під час судового розгляду представники позивача та відповідача наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2009 року ПП «Платан» з метою митного оформлення товару Венеціанських жалюзі з ПВХ (25мм), поставленого за контрактом № 18 від 31.01.2008 р. між ПП «Платан» та компанією ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD (інвойс № 00001000 від 06.04.2009р.), було подано до Кримської митниці Декларацію митної вартості (а.с. 33) та Вантажну митну декларацію №600000001/2009/001832 (а.с.35), згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим IM-40) товару вагою 23531,35 кг, митна вартість - 27262,80 доларів США, ( вартість товару - 26708,80 доларів США, та вартість транспортування 554 долара США). Виходячи з курсу валюти на момент декларування - 7.62 грн. за 1 долар США, митна вартість товару склала - 203408,8 грн. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод за ціною договору (вартістю операції).

На вимогу Кримської митниці ПП «Платан» були надані додаткові документи, а саме:

1)Калькуляція собівартості одного квадратного метру горизонтальних жалюзі Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD 25 мм ПВХ;

2)Експортну декларацію на вказану партію товару від 08.04.2009р. Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD;

3)Сертифікат походження товару від 07.04.2009р. на дану партію Товару Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD.

27.05.2009р. Кримською митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000080/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії венеціанських жалюзі у кількості 15618 штук, встановлюється у розмірі 63373,20 доларів США, виходячи з вартості за одиницю товару 3,00 доларів США (а.с.11). Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу .

27.05.2009р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000118 (а.с.44), згідно з якою ПП «Платан» відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/001832 від 26.05.2009р. та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Платан» листом від 27.05.2009р. (вих. №1977) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.45).

Листом від 28.05.2009р. (вих. №07-12/3649) Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (венеціанські жалюзі у кількості 15618 штук) під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

29.05.2009р. ПП «Платан» оформлено ВМД №600000001/9/001887 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 482827,74 грн. (63373,20 доларів США на офіційний курс НБУ 7,6188 грн.) (а.с.47).

Відповідно до зазначено ВМД ПП «Платан» сплатило ввізне мито у сумі 24141,39 грн. та ПДВ у сумі 101393,83 грн.

01 червня 2009 року ПП «Платан» з метою митного оформлення товару Венеціанських жалюзі з ПВХ (25мм), поставленого за цим самим контрактом (Інвойс № 00011356 від 20.04.2009 р., було подано Декларацію митної вартості (а.с. 57) та Вантажну митну декларацію №600000001/2009/001909 (а.с. )згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим IM-40) товару вагою 23711,35 кг, митна вартість - 27339,93 доларів США (вартість товару - 26749,81 доларів США та вартість транспортування - 590,12 долара США). Виходячи з курсу валюти на момент декларування - 7.62 грн. за 1 долар США, митна вартість товару склала - 203793,40 грн. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод за ціною договору (вартістю операції).

На вимогу Кримської митниці ПП «Платан» були надані додаткові документи, а саме:

1)Калькуляція собівартості одного квадратного метру горизонтальних жалюзі Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD 25 мм ПВХ ;

2)Експортну декларацію на вказану партію товару від 22.04.2009р. Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD;

3)Сертифікат походження товару від 20.04.2009р. на дану партію Товару Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD;

4)Екологічну декларацію №19508 від 25.05.2009р.

01.06.2009р. Кримською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000084/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії венеціанських жалюзі у кількості 15270 штук, встановлюється у розмірі 63832,65 доларів США, виходячи з вартості одиниці товару 3,00 доларів США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням резервного методу (ст.273 Митного кодексу України) (а.с.12).

01.06.2009р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000125(а.с.182), згідно з якою ПП «Платан» відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/001909 від 01.06.2009р. та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Платан» листом від 03.06.2009р. (вих.№2001/2) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом(а.с.158).

Листом від 04.06.2009р. (вих. №07-12/3794) Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (венеціанські жалюзі у кількості 15270 штук) під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с. 157).

01.06.2009р. ПП «Платан» оформлено ВМД №600000001/9/001984 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 485766,47 грн. (63832,65 доларів США на офіційний курс НБУ 7,61 грн.) (а.с.153 ).

На підставі зазначено ВМЖ ПП «Платан» сплатило ввізне мито у сумі 24288,32 грн. та ПДВ у сумі 102010,96 грн.

Листом №07-12/5428 від 21.08.2009р. Кримська митниця (у відповідності до п.п.13, 14 Наказу ДМС України №230 від 17.03.2008р.) відмовила ПП «Платан» у перегляді Рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р. (а.с. 75).

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень , суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, слід зазначити, що статтями 6, 8 Конституції України встановлено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (далі МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України, митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до 1 речення ч. 8 ст. 264 декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Отже відповідач Кримська митниця є субєктом владних повноважень.

Позивач , Приватне підприємство «Платан» є юридичною особою, зареєстрованою Сімферопольською районною державною адміністрацією 11.02.2000 року (ідентифікаційний код 30645832) (а.с.99), діє на підставі статуту (а.с.101).

Відповідно до Довідки № 053-6-06/1924 від 19.12.2007 р. з ЄДРПОУ, основними видами діяльності позивача є :

-Оптова торгівля будівельними матеріалами;

-Інші види оптової торгівлі;

-Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту;

-Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Предметом адміністративного позову є оскарження прийнятих відповідачем рішень про визначення митної вартості товару №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р. та №600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009р., та стягнення на користь позивача надмірно сплачених сум ввізного мита та ПДВ.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 МК України, статтею 16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”. Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів ”, постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження ”.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 2 ст. 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.9 ст. 267 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 2,3 ст. 268 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Застосовувати зазначений метод в тільки якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (ч. 1 ст. 268 МК України).

Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ч. 3 ст. 269 МК України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до застережень ст. 270 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Декларування митної вартості товару _Венеціанських жалюзі ПВХ 25 мм здійснювалось позивачем в межах господарських операцій поставки відповідно до контракту № 18 від 31 січня 2008 року, укладеного між ПП «Платан» та ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD (Китай). 26 лютого 2009 року до Контракту було укладено додаток №1, згідно якого було досягнуто угоди про постачання Венеціанських жалюзі з ПВХ завширшки 25 мм.

Поставка товару здійснювалась за інвойсами №00001000 від 06.04.2009р. (а.с.27) в кількості 15618 штук жалюзі, та №00011356 від 20.04.2009р. (а.с.171) в кількості 15270 штук жалюзі.

Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем відповідно до платіжних доручень №344 від 04.03.2009р. та №398 від 30.04.2009р., №361 від 31.03.2009р. та №409 від 13.05.2009р.

Поставка товару за інвойсом №00001000 відбувалась в Україну (порт Одеса) водним транспортом (коносамент TTLSZ09040021H від 09.04.2009р.), а потім до АР Крим автомобільним (CMR №8336) та поставлена під митний контроль 26 травня 2009 року; за інвойсом №00011356 - в Україну (порт - Іллічівськ) водним (коносамент TTLSZ090400124H від 20.04.2009р.), а потім до АР Крим автомобільним (CMR №400) та поставлена на митний контроль 26 травня 2009 року.

Як вбачається із заперечень на адміністративний позов, митну вартість імпортованого товару відповідачем визначено відповідно до положень про застосування ст.VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) 1994 року та положень п.14 Порядку №1766 на підставі резервного методу виходячи із цінової бази даних та у звязку з неможливістю послідовного використання попередніх методів, а саме:

-перший метод (за ціною договору щодо, які імпортуються) внаслідок наявності достовірних сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей;

-другий та третій (за ціною договору щодо ідентичних товарів чи подібних (аналогічних товарів) внаслідок відсутності інформації щодо товарів, які були б вироблені тим же виробником та за тією ж торговою маркою;

-четвертий (на основі віднімання вартості) внаслідок відсутності інформації про оцінювані, ідентичні чи подібні товари, які б були продані в Україні у незмінному стані для відрахування від ціни такого товару витрати, що збільшують ціну товару в Україні;

-пятий (на основі додавання вартості) внаслідок відсутності інформації, на підставі якої можна розрахувати вартість оцінюваних товарів шляхом додавання вартості матеріалів та витрат понесених виробником.

Відповідач також зазначив, що позивачем на протязі 2008-2009 років здійснювалися поставки товару “Жалюзі горизонтальні з ПВХ Венеціанські жалюзі ”, за контрактом №18 від 18.06.2008р., укладеним з Zhenjlang Jingyou Curtain Co. LTD, митні оформлення яких були проведенні за наступними ВМД із самостійним визначенням позивачем митної вартості за резервним методом:

-№600000001/2008/006105 від 12.09.2008р. - митна вартість визначена за одиницею виміру (кг.) становила 2,1 доларів США/кг.;

-№600000001/2008/008006 від 05.12.2008р. - митна вартість визначена за одиницею виміру (кг.) становила 2,1 доларів США/кг.

Застосувати другий або третій метод визначення митної вартості у звязку із наявністю вищезазначених митних оформлень, не представляється можливим, оскільки відповідно до ст.ст.268-269 МК України, при застосуванні другого або третього методу визначення митної вартості товарів за основу береться вартість операцій (ціна договору), а у вищезазначених митних оформленнях товарів позивача, їх митна вартість не була визначена за ціною договору, оскільки позивачем самостійно здійснено визначення митної вартості за резервним методом.

Як зазначалося вище, підставою для визначення відповідачем митної вартості поставлених товарів є неможливість визначення митної вартості товару за методом №1, передбаченим статтею 266 МК України (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку із наступним:

- заявлена декларантом митна вартість суттєво нижча, ніж та інформація, яка міститься в Центральній базі даних Державної митної служби України;

- невідповідність даних щодо собівартості одного квадратного метру Венеціанських жалюзі жалюзі у наданих до митного органу калькуляціях собівартості на мові оригіналу і перекладі, даним, які містяться в Центральній базі даних Митної служби;

- невідповідність калькуляції собівартості вимога пункту 12 Порядку декларування через відсутність необхідних реквізитів.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В запереченнях, відповідач посилається на те, що вартість сировини полівінілхлориду, країна виробник Китай, складає 2,12 доларів США за кг., а вартість виготовленого кінцевого продукту виготовленого із полівінілхлориду складає близько 70% вартості кінцевого продукту. Проте, жодних належних доказів використання відповідачем вказаних відомостей під час прийняття спірного рішення, як і самих відомостей, суду не надано.

Щодо змісту калькуляції собівартості, суд зазначає, що зазначена калькуляція надана позивачу контрагентом та не розроблювалась позивачем, у зв'язку з чим, суд вважає безпідставними зауваження відповідача з приводу ії оформлення на адресу позивача.

Відповідно до ч.3 ст.266 МК України якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій

між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми сліду, що усі спірні питання між декларантом та митним органом вирішуються під час відповідних консультацій. Проте, жодних відомостей про вирішення питання невідповідність даних щодо собівартості одного квадратного метру горизонтальних жалюзі у наданих до митного органу калькуляціях собівартості на мові оригіналу і перекладі, відповідачем не надано.

Також, на думку суду не може свідчити про неупередженість в прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем той факт, що за основу визначення митної вартості товару було застосовано інформацію з Центральної бази даних Державної митної служби України вартість, визначена в ВМД № 100000007/1/0621 на рівні 3 доларів США за кг товару, так як відповідно зазначеної декларації ввезення на території України виробів «Венеціанські жалюзі» , країна виробництва Китай, відбувалось з території Польщі, тобто за суттєво відмінними умовами поставки.

Отже порівняння зазначеної митної вартості з митною вартістю, заявленою позивачем є таким, що здійснено при неповному зясуванні всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення про визначення митної вартості товару.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням необхідних документів позивачем для визначення митної вартості товару, суд вважає, що Кримською митницею не обґрунтовано правомірність застосування методу № 6 (резервного) для визначення митної вартості товару.

Тобто, спірні рішення про визначення митної вартості товарів є такими, що винесені з порушенням порядку розрахунку митної вартості товарів, встановленого розділом XI Митного кодексу України, а, відтак, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а, відповідно, позовні вимоги в цієї частині визнанню обґрунтованими та задоволенню.

Щодо вимог про повернення надмірно сплачених на підставі оскаржуваних рішень сум, то на думку суду вони є передчасними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364 Т(далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Розділу Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) платника - фізичної особи та напрям зарахування коштів:

а) для повернення платнику - на рахунок платника, відкритий у фінансовій установі;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою - на банківський рахунок 2603.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Отже за умови того, що на час звернення до суду з вимогами про стягнення надмірно сплачених коштів, рішення про визначення митної вартості товару, відповідно до яких позивачем було самостійно подано нові ВМД з вказівкою вартості товару , визначеної митним органом, не було скасовано, факт надмірності сплати коштів був відсутній. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з заявою про повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ, та не визначився з напрямом зарахування зазначених коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково щодо визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 3,40 гривень.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.08.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ повний текст постанови складено 31.08.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009р., та №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р.

3.Стягнути на користь позивача - Приватного підприємства «Платан» ( 95022, АРК, м. Сімферополь, вул.Глінки/Ж.Дерюгіної, 57Б/2 , ідентифікаційний код 30645832) з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.