Рішення № 110162502, 12.04.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3741/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт. Овідіополь, Одеської області в залі суду цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2

про усунення перешкод в користуванні приміщення шляхом виселення,

учасники цивільного провадження:

позивач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса ОСОБА_3 та його представник керівник Герасименко А.Д. та його представник за дорученням ОСОБА_4

відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ткаченко Б.Р., відповідачка ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2022 року до Овідіопольського райсуду Одеської області надійшов вищевказаний позов. Предметом позову є правовідносини щодо нерухомого майна, яке перебуває на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області.

позиція сторін

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначив, що 21 серпня 2002 року будучи належним користувачем квартири: АДРЕСА_1 (далі по тексту спірна квартира) згідно протоколу №12 житлової комісії в/ч НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_1 , як військовослужбовець, був поставлений на квартирний облік та була виділена спірна квартира, як службова, разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми. З 10 лютого 2016 року по теперішній час відповідач ОСОБА_1 будучи військовослужбовець проходить службу в іншої частині міста Вінниця. Шлюб між відповідачкою ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_1 був розірваний. Відповідачка ОСОБА_5 не є військовослужбовцем ЗСУ та не має трудових відносин з МО України. Відповідач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_2 є повнолітніми. Відповідачі безпідставно проживають у спірної квартирі, а тому позивач просить суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні спірною квартирою шляхом виселення відповідачів.

В ході судового розгляду позивач та його представник фактично підтримали свої позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник копію позову та матеріали до нього отримали належним чином та відповідно до ст. 178 ЦПК України направили до суду відзив, з якого вбачається, що позов не визнають та просять відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 копію позову та матеріали до нього отримав належним чином, відповідно до ст. 178 ЦПК України відзив до суду не направ.

Відповідачка ОСОБА_2 копію позову та матеріали до нього отримала належним чином, відповідно до ст. 178 ЦПК України відзив до суду не направила.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом і передбачених цим Кодексом випадках.

Рух справи

12 вересня 2022 року судом першої інстанції було відкрито цивільне провадження.

Обставини, які встановлені судом

12 серпня 2002 року житлової комісією в/ч НОМЕР_1 було прийнято рішення №12 про постановку на квартирний облік відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як військовослужбовця військовій частини, зі складом сім`ї: дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.24).

14 листопада 2008 року відповідачу згідно протоколу житлової комісії військової частини № НОМЕР_2 була виділена трьохкімнатна спірна службова квартира зі складом сім`ї, яка складає з чотирьох осіб (а.с.25).

02 липня 2020 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_5 був розірваний (а.с.26).

14 січня 2022 року відповідач ОСОБА_1 , будучи підполковником, який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_2 був знятий з квартирного обліку, рішенням житлової комісії військової частини було затверджено наказом № 8 від 14.01.2022 року (а.с.28). При проходженні служби у Вінницькому гарнізоні відповідач будучи підполковником ОСОБА_1 , не перебуває на обліку військовослужбовців, які потребують покращення житлових умов та житлом не забезпечувався (а.с.30).

Позивач просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні спірною квартирою шляхом виселення відповідачів.

Відповідно дост.125ЖК Українибез наданняіншого жилогоприміщення увипадках,зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено:

осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, зв`язаного з перебуванням на фронті; учасників Другої світової війни, які перебували у складі діючої армії; сім`ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті чи при виконанні інших обов`язків військової служби; сім`ї військовослужбовців; осіб з інвалідністю з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов`язків;

осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;

осіб, що звільнені з посади, у зв`язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;

осіб, звільнених у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;

пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім`ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; осіб з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання I і II груп, осіб з інвалідністю I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України;

одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Сторони не заперечують, що квартира, яка була виділена відповідачам є службовою, та яка була виділена відповідачам відповідно до Постанови КМ України від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», зі змінами та доповненими. На час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ, а його члені сім`ї відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають у службовій квартирі. Іншого житла у відповідачів не має.

З урахуванням того, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 тривалий час проживають у вищевказаної квартирі, відповідач ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ, але в іншому населеному пункті, суд приходить до висновку, що відсутні підстави зазначені у ст. 125 ЖК України про виселення із службового приміщення без надання іншого житлового приміщення.

В ході судового розгляду було з`ясовано, що відповідачі зареєстровані за вищевказаною адресою, при цьому позивач не надав суду належні та допустимі докази відповідно до ст.ст. 77,78 ЦПК України, хто саме проживає у спірної квартирі. Проживання у житловому приміщенні та реєстрація за місцем проживання є різні терміни в рамках застосування правовідносин, які регулюються цивільним законодавством.

Позивач звертаючись до суду в вищевказаним позовом посилається на Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси від 30.06.2021 року, який належним чином зареєстрований. З положення позивача вбачається, що спірна квартира передана у користування, при цьому з матеріалів справи вбачається, що спірна квартира перебуває у розпорядженні, володінні та користуванні у МО України.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 15,16 ЦК України позовні вимоги не підлягають задоволенню так, як позивач обрав той спосіб судового захисту передбаченого законом або(та) договором, який є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах, які виникли між сторонами, а тому відповідно до ст.ст.13,263 ЦПК України в задоволені позову необхідно відмовити.

Судові витрати

При подані позову позивач сплатив судовий збір у повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов є не обґрунтований, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-13,77-80,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні приміщення шляхом виселення відмовити.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Кириченко П.Л.