Рішення № 11016164, 31.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

31.08.2010Справа №2-24/3164-2010

За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, ідентифікаційний код 03358593)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна Українсько-Білоруська Компанія "Сапфір-Крим" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гоголя, 68, ідентифікаційний код 35002834)

про стягнення 35 574,74 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Щеглов Д. А., представник; довіреність від 20.07.2010 р. №20 – 3/2149/16; паспорт ЕС 269245, виданий 11.04.1997 р.

Від відповідача – Іотковський А.Г. – представник, довіреність № б/н від 26.07.2010р.

Обставини справи:

Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна Українсько-Білоруська Компанія "Сапфір-Крим" про стягнення з відповідача на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" суми заборгованості у розмірі 35574,74 грн., а саме : суми основного боргу у розмірі 23136,08 грн., суми інфляційних збитків у розмірі 8218,84 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1874,63 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 1839 від 20.09.2007р. щодо повної та своєчасної оплати поставленої позивачем теплової енергії, на підставі чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна Українсько-Білоруська Компанія "Сапфір-Крим" станом на червень 2010 року за період з 01.11.2007р. по 01.05.2008р., за твердженням позивача, сформувалась заборгованість у розмірі 23136,08 грн.

Вважаючи, що невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 1839 від 20.09.2007р. порушує права Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" та надає право вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій, а також посилаючись на норми чинного законодавства, позивач просить стягнути з відповідача окрім суми основного боргу, суму збитків від інфляції та трьох відсотків річних.

Відповідно до заперечень відповідач частково визнав позов. Так, відповідач погоджується з сумою основного боргу у розмірі 20136,08 грн. та сумою трьох відсотків річних у розмірі 1454,92 грн. Із сумою індексу інфляції відповідач не погоджується.

Крім того, відповідач представив суду клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду. Вказане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Також, у судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи, яке судом було задоволено та ухвалою від 16.08.2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 31.08.2010 р.

Позивач заявою від 30.08.2010 р. зменшив суму позовних вимог в зв’язку з частковою сплатою основного боргу у розмірі 3000 грн. і просить стягнути з відповідача борг за теплопостачання у розмірі 20136,08 грн., інфляційні втрати у розмірі 8218,84 грн. і 3% річних у розмірі 1454,92 грн. В частині стягнення з відповідача 3000 грн. основного боргу просить провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення з відповідача 419,71 грн. просить провадження по справі припинити на підставі п. 4. ст. 80 ГПК України.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач на наданні відстрочки виконання рішення на 6 місяців до 16.02.2011 р. наполягав, обґрунтовуючи необхідність надання відстрочки важким фінансовим станом, в якому опинилося підприємство на даний час.

Позивач проти відстрочки виконання рішення заперечував, однак враховуючи лист відповідача від 11.08.2010 р. вих.. № 36 не заперечував проти розстрочення виконання рівними частками до 31.12.2010 р.

Слухання справи відкладалось у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

20.09.2007 р. між Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” ( Продавець ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спільна Українсько-Білоруська Компанія "Сапфір-Крим" ( Покупець ) був укладений договір купівлі – продажу теплової енергії № 1839.

Згідно з пунктом 11. вказаного Договору продавець прийняв на себе зобов’язання продати покупцю теплову енергію у вигляді горячої води для опалення, вентиляції, технології і подогреву води на потреби гарячого водопостачання, а покупець зобов’язався прийняти від покупця теплову енергію і сплатити її за встановленими тарифами у передбачені договором строки.

Відповідно до п. 3.2.2 вказаного договору покупець зобов’язався виконувати умови та порядок оплати споживаної теплової енергії в обсягах та у строки, передбачені даним договором, з цією метою завчасно отримувати рахунки на оплату у продавця не пізніше 20 – ого числа місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошової або іншої, не забороненої чинним законодавством формі, щомісячно, не пізніше 25 – ого числа місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до п. 10.1 вказаного договору він укладений строком на 5 років і діє з 20.09.2007 р. по 19.09.2012 р., що стосується грошових зобов’язань покупця перед продавцем – до повного їх виконання.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору або змін його умов, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Факт виконання позивачем взятого на себе зобов’язання щодо поставки теплової енергії підтверджується матеріалами справи, а зокрема, рахунками на сплату теплової енергії ( а. с. 35 -40 ).

Однак відповідач взяті на себе зобов’язання щодо сплати придбаної теплової енергії виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості за період з 01.11.2007 р. по 01.05.2008 р. у розмірі 23136,08 грн., в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Судом встановлено, що під час розгляду даної справи відповідач сплатив заборгованість по основному боргу у розмірі 3500 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, які свідчать, що заборгованість у розмірі 3500 грн. була сплачена в період з 23.07.2010 р. по 18.08.2010 р.

Оскільки борг у розмірі 3500 грн. був сплачений після звернення позивача до суду з вказаним позовом, суд вважає за необхідне провадження по справі в частині стягнення боргу у розмірі 3500 грн. припинити в зв’язку з відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 19636,08 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1874,63 грн. і інфляційні втрати у розмірі 8218,84 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок індексу інфляції щодо позовних вимог, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 8005,04 грн. за період з листопада 2007 р. по квітень 2008 р.

При таких обставинах, в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 213,80 грн. у позові необхідно відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних щодо позовних вимог, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1454,92 грн. за період з листопада 2007 р. по квітень 2008 р.

Відповідач заявою від 30.08.2010 р. відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 419,71 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Суд прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 419,71 грн. та дійшов висновку припинити провадження по справі в даній частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідач просив суд надати відстрочку виконання рішення на 6 місяців до 16.02.2011 р.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК Українигосподарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач необхідність відстрочки обгрунтовує важким фінансовим станом в якому опинилося на даний час підприємство в зв’язку з фінансовою кризою та несприятливими кліматичними умовами. Однак відповідач необгрунтував з якої причини він просить розстрочити виконання рішення саме до цієї дати.

Заява позивача про згоду на розстрочення виконання рішення рівними частками до 31.12.2010 р. відповідно до лист відповідача від 11.08.2010 р. вих.. № 36 не підлягає розгляду судом, оскільки сам відповідач з такою заявою про розстрочення виконання рішення рівними частками до 31.12.2010 р. до суду не звертався.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторін, що повний текст рішення буде складено 02.09.2010 р.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02.09.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, п. 1-1 ст. 80, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна Українсько-Білоруська Компанія "Сапфір-Крим", 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гоголя, 68, ( р/р 26002005531001 в СФ АБ «АвтоЗАЗбанк», м. Сімферополь, МФО 384737, ідентифікаційний код 35002834) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, ( р/р 2600700145930 в філії ВАТ «Укрсимбанк», м. Ялта, МФО 324786, ідентифікаційний код 03358593) заборгованість у розмірі 19 636,08 грн., 1454,92 грн. річних, 8005,04 грн. інфляційних втрат, 290,96 грн. державного мита та 193,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення боргу у розмірі 3500 грн. припинити провадження по справі в зв’язку з відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. В частині стягнення 3% річних у розмірі 419,71 грн. припинити провадження по справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

5. В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 213,80 грн. у позові відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.