Рішення № 110155799, 06.12.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1924/21

Провадження № 2/361/654/22

06.12.2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді Сердинського В.С.

при секретарі - Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22 грудня 2020 року в розмірі 60991,21 грн та судові витрати в розмірі 2 270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 листопада 2017 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг, у зв`язку з чим відповідач підписав Анкету-заяву, чим підтвердив, що ознайомився з умовами договору та отримав у мобільному додатку примірники Умов, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 18 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, на визначених у договорі умовах: строк дії пільгового періоду 62 дні, пільгова відсоткова ставка 0,00001 % річних, розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 5 % від заборгованості, базова відсоткова ставка 3,2 % на місяць, збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,4 % на місяць. Банк взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, однак, станом на 30 жовтня 2019 року у відповідача, в порушення умов укладеного договору, прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Станом на 22 грудня 2020 року залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 422994,68 грн, заборгованість за пенею та комісією 18696,53 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Разом з позовом від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника та про згоду на ухвалення заочного рішення.

13 липня 2021 року відповідач подав відзив на позов, в якому з приводу задоволення позову заперечував в повному обсязі, мотивуючи тим, що він немає боргових зобов`язань перед позивачем, оскільки позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів існування такої заборгованості. Розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування боргу оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій.

Копія анкети позичальника не може підтверджувати існування боргу оскільки вона є лише пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні Цивільного кодексу України і для укладення договору обов`язковим елементом процедури такого укладення є прийняття цієї пропозиції (акцепту), відсутність якого підтверджується матеріалами справи, що свідчить про не існування договору між сторонами.

Крім того, як стверджує відповідач, в анкеті відсутні будь-які умови, які є істотними для кредитного зобов`язання, а саме в анкеті відрізняється сума грошових коштів від тієї, яку зазначає позивач в позові, відсутня умова про надання Позивачем тієї чи іншої суми, відсутня умова про обов`язок повернення тієї чи іншої суми, відсутній строк надання грошових коштів Позивачем та строк повернення цих коштів відповідачем, відсутні будь-які посилання на картку, з якої відповідач міг отримувати грошові кошти, відсутня умова про отримання цієї картки відповідачем.

Умови та правила надання банківських послуг, а також правила користування платіжною карткою не можуть підтверджувати факт існування боргу, оскільки в цих документах немає жодного посилання на відповідача, а також вони не підписані ОСОБА_1 ,, що свідчить про те, що вони на відповідача не розповсюджуються. Також доданий розрахунок не може підтверджувати факт існування боргу, оскільки в ньому не зазначено інформацію про те, по якій саме картці і по якому саме рахунку, де і коли надавалися грошові кошти.

22 липня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення АТ «Універсал Банк», в яких позивач просить зменшити розмір позовних вимог до 37991,21 грн.

02 лютого 2022 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі,в якій йдеться про те, що ОСОБА_1 погашено заборгованість в розмірі 37991,21 грн в повному обсязі: за період з 12.06.2021 року по 30.06.2021 року суми в розмірі 23000,0 грн, за період з 01.11.2021 року по 17.01.2022 року 22200,00 грн.

22 вересня 2022 року АТ «Універсал Банк» подано заяву про зменшення суми позовних вимог, в якій позивач зазначає, що станом на 19 вересня 2022 року заборгованість відповідача складає 20 063,75 грн. Тобто, Банк врахував поповнення карткового рахунку, які були проведені Боржником на суму 45 200,00 грн, після моменту подачі позову до суду. Вищесказане підтверджується випискою про рух коштів по картці боржника.

У зв`язку з викладеними вище обставинами, Банк вбачає правові підстави зменшити розмір позовних вимог з 60 991,21 грн до 20 063,75 грн., адже ОСОБА_1 повернув Банку 45 200,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс станом на 19.09.2022 рік складає (мінус) - 2 063,75 грн. Тобто заборгованість складає 20 063,75 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 18 000.00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка . становить- (мінус) 2 063,75 грн.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, вживає заходів для виконання ними їх обов`язків.

Відповідно до статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 23 листопада 2017 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання останнім анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Мonobank», відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило Статечному поточний рахунок та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 18 000,00 грн.

Вказаний факт сторонами не спростовується та доведенню не підлягає.

Згідно із наданим банком розрахунком станом на 22 грудня 2020 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 23 листопада 2017 року № б/н, становить 60991,21 грн, з яких: 42294,68 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 18696,53 грн - заборгованість за пенею та комісією.

В подальшому позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій представник позивача стверджує, що після пред`явлення даного позову до суду відповідачем в добровільному порядку погашено заборгованість за кредитним договором в розмірі 45200,00 грн, а тому заборгованість станом на 19 вересня 2022 року становить 20063,75 грн.

Розмір вказаного боргу позивач пояснює наступним чином.

В поданй до суду заяві про зменшення розміру позовних вимог, зазначено, що згідно виписки про рух коштів на рахунку, баланс станом на 19.09.2022 рік складає (мінус) - 2 063,75 грн. Тобто заборгованість складає 20 063,75 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 18 000.00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка . становить- (мінус) 2 063,75 грн.

В цій же заяві позивач також зазначає, що відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою Боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 155 995,94 грн. За весь час користування карткою боржником було проведено витрат по карти: на суму 176059,69 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 20 063,75 грн. ( 176 057,69 грн. - 155 993,94 грн. = 20 063,75 грн.).

Такий розрахунок заборгованості є цілком не зрозумілим, оскільки позивачем наведено два різних варіанти виникнення такої заборгованості. Крім того, як вбачається з виписки по рахунку, заборгованість розрахована станом на 19 вересня 2022 року. Натомість, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає про наявність заборгованості у ОСОБА_1 станом на 22 грудня 2020 року.

Крім того, суд враховує, що у письмових поясненнях від 22 липня 2021 АТ «Універсал Банк» зазначив про зменшення позовних вимог до 37991,21 грн, які відповідачем були погашені повністю, про що зазначає і сам позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 22 вересня 2022 року, констатуючи той факт, що відповідач після подання позову сплатив борг в розмірі 45200,00 грн.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 626, 628, 638,1048-1048, 1054 ЦК України, , статтями 12, 13, 76, 78, 80, 81, 95, 259, 263-265ЦПК України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Сердинський