Рішення № 110154142, 11.04.2023, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/191/23

Провадження № 2-а/162/10/2023

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 року смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Савича А.С.,

з участю секретаря судового засідання Гичук О.М.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хвесика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАС № 6681013 від 15.03.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 20.03.2023 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАС № 6681013 від 15.03.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позов обґрунтовує тим, що 15.03.2023 постановою інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Мотичак Романа Івановича, серії ЕАС № 6681013, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП з накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн за те, що він 15.03.2023 о 01 год 25 хв на а/д Львів-Шигині, 10 км, керуючи транспортним засобом Renault Laguna, номерний знак НОМЕР_1 , на дорозі, що має дві смуги руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій, коли права була вільна, чим порушив вимоги п.11.5 ПДР.

Вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що Правила дорожнього руху він не порушував. Такі пояснення він надав і інспектору поліції після зупинки транспортного засобу, які безпричинно не були взяті до уваги. Не надано доказів його вини у вчиненні правопорушення, в тому числі відеозапису на підтвердження руху автомобіля, та в подальшому безпідставно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. У цій постанові, всупереч вимогам ч.3 ст. 283 КУпАП, також не вказано жодного доказу правопорушення. Інспектором поліції не роз`яснено йому прав та обов`язків особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Розгляд справи як такий не відбувався, лише було повідомлено про накладення стягнення у виді штрафу. Враховуючи наведені обставини, позивач просить суд скасувати постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 10 год 00 хв 30.03.2023.

На електронну адресу суду 27.03.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з надісланням поштою до суду відзиву на позовну заяву з додатком (диском з відеозаписом). Це клопотання задоволено та розгляд справи відкладено на 10 год 00 хв 11.04.2023.

Представником відповідача Департаменту патрульної поліції Чабан Я.С. 28.03.2023 було подано відзив на вищевказану позовну заяву, який надійшов до суду поштовим зв`язком 03.04.2023. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП відбулося з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства. Щодо тверджень позивача про ймовірні, на його думку, процедурні порушення, вважає, що навіть при їх наявності, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про адміністративні правопорушення рішення. Натомість, вчинені суб`єктом владних повноважень процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та їх наслідки. Аргументи позивача, зазначені в позовній заяві, за своєю суттю спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не спростовують його вини. Доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке ставиться йому у провину, а також правомірності дій поліцейського під час розгляду справи, є відеозапис з нагрудного відеореєстратора, який надається до відзиву. З урахуванням наявності воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відключенням електроенергії у всіх регіонах України, повітряними тривогами, що призводить до невчасного опрацювання матеріалів, які надходять до УПП у Львівській області ДПП, представник відповідача просить поновити процесуальний строк для надання відзиву та прийняти його до розгляду. Окрім того, просить відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 та розглядати справу за відсутності сторони відповідача за наявними матеріалами.

Позивач та представник відповідача, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули.

Позивач не повідомив суд причини свого неприбуття в судове засідання, жодних заяв чи клопотань не подав.

Представник відповідача до початку судового засідання жодних заяв чи клопотань не подав.

Неприбуття у судове засідання зазначених учасників справи, повідомлених належним чином відповідно до вимог ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи даної категорії.

Представник позивача Хвесик С.В. у судовому засіданні підтримав подану позовну заяву з мотивів, які у ній викладені. Просив скасувати оскаржувану постанову як незаконну та необґрунтовану. Звернув увагу, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Зокрема, не зафіксовано руху автомобіля під керуванням позивача, й відповідно у якій смузі рухався автомобіль. Долучений представником відповідача до матеріалів справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом у справі, оскільки він позивачу не демонструвався, невідоме походження цього відеозапису та в оскаржуваній постанові взагалі відсутні дані, що до неї додається будь-який відеозапис. Таким чином, винесена щодо ОСОБА_1 постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки у ній має бути зазначено технічний засіб яким здійснено фото та відеозапис (якщо такий запис здійснювався), що інспектором поліції не було зроблено.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 15.03.2023 інспектором 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Мотичак Романом Івановичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6681013, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 (п`ятсот десять) грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 15.03.2023 о 01:25, на а/д Львів-Шигині, 10 км, керуючи транспортним засобом Renault Laguna, номерний знак НОМЕР_1 , на дорозі, що має дві смуги руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій, коли права була вільна, чим порушив вимоги п.11.5 ПДР (порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку).

Згідно з п. 11.5 Правил дорожнього руху на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за порушення правил … розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями...

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події і складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 в справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що вони не містять доказів фіксації обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому за ч. 2 ст. 122 КУпАП правопорушення.

Так, до свого відзиву на позовну заяву представником відповідача було долучено диск з відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів, як доказ вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Однак, під час дослідження в судовому засіданні цих відеозаписів встановлено, що на ньому не зафіксовано рух саме автомобіля Renault Laguna, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача, відсутні також і обставини, які свідчать про те, на якій смузі руху він рухався. Коли автомобіль був припаркований, під час спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , останній заперечував вчинення правопорушення, просив надати йому відповідні докази фото-відеофіксації правопорушення, на що працівник поліції відповів, що можливості надати вказані докази немає, оскільки відеофіксація продовжує здійснюватись, однак правопорушення зафіксовано.

Разом з тим, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Однак, у постанові, що оскаржується, всупереч вимогам ч.3 ст. 283 КУпАП, відсутні дані про те, що до неї додаються відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис. У пункті 7 вказаної постанови відсутні будь-які дані, що до неї додаються, а отже не вказано і докази, які підтверджують безпосередньо факт вчинення правопорушення (а.с.4).

Таким чином, ця постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Бездоганне виконання суб`єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності.

Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Доводи позивача в позовній заяві про те, що він правила дорожнього руху не порушував й безпідставно був притягнутий до адміністративної відповідальності, не спростовано відповідачем у відзиві на позовну заяву (з додатком) шляхом надання до суду належних та допустимих доказів, які б також були зазначені в оскаржуваній постанові.

Таким чином, зважаючи на відсутність таких доказів, які б підтверджували наявність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд доходить висновку про те, що винесена постанова серії ЕАС № 6681013 від 15.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є неправомірною, тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 536,80 грн, що стверджується квитанцією ПАТ «Укрпошта» ПН 215600426655 від 20.03.2023 (а.с.1).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, то відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України із Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в повному обсязі.

Керуючись статтями 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАС № 6681013 від 15.03.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Мотичак Романа Івановича, серії ЕАС № 6681013 від 15.03.2023, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.

Головуючий суддя: А.С. Савич