Рішення № 110142666, 11.04.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023м. ДніпроСправа № 904/453/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Гурбі А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", 01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720

до відповідача-1: Дочірнього підприємства "П`ЯТИХАТКИТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, 52100, П`ятихатський район, Дніпропетровська область, м.П`ятихатки, вул.Лідії Гречко, буд.6, код ЄДРПОУ 20262728

відповідача-2: Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, 52400, Солонянський район, Дніпропетровська область, м.Солоне, вул.Шевченко, буд.4, код ЄДРПОУ 02128135

про стягнення заборгованості в розмірі 5 607 296,85грн.

Представники:

від позивача: Саранюк В.М.

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення солідарно з відповідача-1: Дочірнього підприємства "П`ЯТИХАТКИТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, відповідача-2: Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради кошти в сумі 5 607 296,85грн., з яких: 2 529 987,77грн. - основний борг, 356 495,15грн. - пеня, 452 242,87грн. - 3 % річних, 2 268 571,06грн. - інфляційні втрати.

Судові витрати просить суд покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договорів № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015р. та № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017р. в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 30.01.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.02.2023р.

Відповідачі-1 та 2 не скористались своїм правом, не направили до суду відзив на позовну заяву. Про місце, час та дату судового засідання були повідомлені шляхом здійснення оголошення про виклик на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 14.03.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2023р.

В судове засідання з`явився представник позивача.

Відповідачі-1 та 2 в судове засідання, 11.04.2023р., не з`явились, про місце, час та дату судового засідання були повідомлені шляхом здійснення оголошення про виклик на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області.

В судовому засіданні, 11.04.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2015 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Дочірнім підприємством "П`ятихаткитеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) був укладений договір № 4315/16-БО-3 постачання природного газу.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Умовами зазначеного договору (з урахуванням додаткових угод) передбачено, що: впродовж строку дії договору постачальник кожного місяця (розрахунковий період) передає споживачу замовлений обсяг природного газу (п.2.1 Договору); приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.4 Договору); оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01 квітня 2016 року становить 6 255,00грн., крім того податок на додану вартість (20 %) - 1 251,00грн. До сплати за 1 000 куб.м. природного газу з ПДВ - 7 506,00грн. (п.5.2. Договору в редакції додаткової угоди №4 від 28.03.2016 до Договору)

Оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу". (п.6.1 Договору в редакції додаткової угоди №4 від 28.03.2016 до Договору).

У разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. (п.8.2. договору)

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 30 квітня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (п.12 Договору в редакції додаткової угоди №4 від 28.03.2016 до Договору).

На виконання умов Договору № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 (з урахуванням змін, що вносились додатковими угодами до Договору) постачальник передав споживачу природний газ на загальну суму 2 747 417,18грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016.

Відповідач частково розрахувався за надані послуги в розмірі 1 087 887,22грн., про що свідчать банківські виписки.

На сьогоднішній день заборгованість за Договором № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 становить 1 659 529,96 грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

07.09.2017 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Дочірнім підприємством "П`ятихаткитеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) був укладений договір № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Умовами зазначеного договору (з урахуванням додаткових угод) передбачено, що: впродовж строку дії договору постачальник кожного місяця (розрахунковий період) передає споживачу замовлений обсяг природного газу (п.2.1 Договору); приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.7 Договору); оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.6.1 Договору).

У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмір 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. (п.8.2 в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018 до Договору).

Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором на дату його укладання становить 7 907,20грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64грн. (п.5.2. Договору)

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п.6.1 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печатками, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (п.12.1. Договору).

На виконання умов Договору № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017 (з урахуванням змін, що вносились додатковими угодами до Договору) постачальник передав споживачу природний газ на загальну суму 3 081 084,77грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2017, 30.11.2017, 31.12.2017, 31.01.2018, 28.02.2018, 31.03.2018.

Відповідач частково розрахувався за надані послуги в розмірі 2 210 626,96грн., про що свідчать банківські виписки.

На сьогоднішній день заборгованість за Договором № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017 становить 870 457,81грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо стягнення 3 % річних в сумі 452 242,87грн. за період з 15.02.2016р. по 30.11.2022р. (за договором № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 за період з 15.02.2016р. по 30.11.2022р., за договором № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017 за період з 27.03.2018р. по 30.11.2022р.), інфляційних втрат в розмірі 2 268 571,06грн. з березня 2016р. по листопад 2022р. (за договором № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 за період з березня 2016р. по листопад 2022р., за договором № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017 за період з квітня 2018р. по листопад 2022р.) та пені в розмірі 356 495,15грн. за період з 15.02.2016р. по 25.11.2016р. (за договором № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 за період з 15.02.2016р. по 25.11.2016р., за договором № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017 за період з 27.03.2018р. по 25.10.2018р.), суд зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до п.8.2. договору № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 передбачено, що у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.8.2 в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018 до Договору № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмір 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачами-1 та 2 виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з них 3 % річних, інфляційних втрат та пені за вказані вище періоди заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а саме, по стягненню 3 % річних з 15.02.2016р. по 30.11.2022р. (за договором № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 за період з 15.02.2016р. по 30.11.2022р., за договором № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017 за період з 27.03.2018р. по 30.11.2022р.), інфляційних втрат в розмірі 2 268 571,06грн. з березня 2016р. по листопад 2022р. (за договором № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 за період з березня 2016р. по листопад 2022р., за договором № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017 за період з квітня 2018р. по листопад 2022р.) та пені в розмірі 356 495,15грн. за період з 15.02.2016р. по 25.11.2016р. (за договором № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 за період з 15.02.2016р. по 25.11.2016р., за договором № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017 за період з 27.03.2018р. по 25.10.2018р.)

Суд звертає увагу на те, що Дочірнє підприємство "П`ятихаткитеплоенерго" комунального

підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" є юридичною особою, що утворена 19.09.2001 (запис про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 25.04.2005 №12141200000000101).

ДП "П`ятихаткитеплоенерго" засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, перебуває в управлінні Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код 30982775) (далі - Головне підприємство) та Дніпропетровської обласної ради (далі - Орган управління майном).

Пунктом 6.1 Статуту ДП "П`ятихаткитеплоенерго" Дніпропетровська обласна рада (Орган управління майном) передбачено, що здійснює свої права щодо управління ДП "П`ятихаткитеплоенерго" безпосередньо або через уповноважений орган - наглядову раду в межах її компетенції, порушує питання про доцільність діяльності Підприємства, його ліквідацію або реорганізацію та здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством України.

До компетенції Головного підприємства належить прийняття рішень про створення та припинення ДП "П`ятихаткитеплоенерго" за погодженням з Органом управління майном, передання в установленому порядку Підприємству відповідного майна, вирішення питання про доцільність діяльності Підприємства (пункт 6.3 Статуту).

У жовтні 2018 року Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення від 19.10.2018 № 388- 14/VII, яким надала згоду на реорганізацію ДП "П`ятихаткитеплоенерго" шляхом приєднання до Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (відповідач-2) та погодила персональний склад комісії з реорганізації цієї юридичної особи (п.п.26, 27 рішення від 19.10.2018 № 388-14/VII).

На підставі вказаного вище рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором вчинено запис від 30.05.2019 № 1241270018000101 про припинення ДП "П`ятихаткитеплоенерго" шляхом реорганізації, встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 30.07.2019.

У листопаді 2019 року Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 05.11.2019 у справі № 904/3878/19 позов НАК "Нафтогаз України" задовольнив, зобов`язав ДП "П`ятихаткитеплоенерго" включити грошові вимоги НАК "Нафтогаз України" в сумі 9 726 162,01грн. до передавального акта та стягнув з ДП "П`ятихаткитеплоенерго" на користь НАК "Нафтогаз України" 1 921,00грн. витрат на сплату судового збору.

Відповідач-1 рішення суду по справі № 904/3878/19 не виконало.

Рішення Дніпропетровської обласної ради від 19.10.2018 № 388-14/VII (щодо реорганізації ДП "П`ятихаткитеплоенерго" шляхом приєднання до ДП "Солонетеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР) є чинним, ДП "Солонетеплоенерго" як юридична особа, що визначена Органом управління комунальним майном, в силу універсального правонаступництва є правонаступником ДП "П`ятихаткитеплоенерго" за усіма його правами та обов`язками.

Суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги (за договором № 4315/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015 та договором № 3058/1718-БО-3 постачання природного газу від 07.09.2017) пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин укладення та виконання договорів та наявності боргу за ним, визначення дійсної суми боргу. Тобто, дані вимоги є однорідними та можуть бути розглянуті у рамках одного провадження.

Частиною 1 статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 31.10.2020 у справі № 922/1359/19, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі по стягненню солідарно з відповідачів-1 та 2 заборгованості в розмірі 2 529 987,77грн., пеню в розмірі 356 495,15грн., 3 % річних в розмірі 452 242,87грн., інфляційні витрати в розмірі 2 268 571,06грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідачів-1 та 2 в розмірі 84 109,47грн.

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, ч.7 ст.116, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з відповідача-1: Дочірнього підприємства "П`ЯТИХАТКИТЕПЛО-ЕНЕРГО" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, відповідача-2: Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", 01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720 заборгованість в розмірі 2 529 987,77грн., пеню в розмірі 356 495,15грн., 3 % річних в розмірі 452 242,87грн., інфляційні втрати в розмірі 2 268 571,06грн. та судовий збір в сумі 84 109,47грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.04.2023

Суддя С.П. Панна