Постанова № 11013599, 01.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2010 р. справа № 2а-18586/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріГорюновій Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 80970,74 грн. за участю представників:

від позивача: Сулімов О.П. за дов. від 30.08.2010 р.

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Торез Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 80970,74 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 80970,00 грн., який утворився у звязку з несплатою самостійно узгоджених податкових зобовязань згідно наданих податкових декларацій від 20 квітня 2010 року №9001258563, від 20 травня 2010 року №9001922327, від 21 червня 2010 року №9002261556. Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», для забезпечення надходження податкового зобовязання та у звязку з несплатою узгодженої суми податкового зобовязання в установлений строк відповідачу були надіслані перша податкова вимога №1/18 від 05 червня 2010 року, друга податкова вимога №2/22 від 07 липня 2010 року. Однак, погашення податкового боргу відповідачем не здійснено, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 80970,74 грн. (арк. справи 3-5).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про визнання податкового боргу в повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Торезтвердосплав» зареєстроване виконавчим комітетом Торезької міської ради 10 червня 1994 року, код ЄДРПОУ 00196167 (арк. справи 8), знаходиться на обліку платника податків 14 грудня 1996 року за №б/н, про що свідчить довідка від 19 жовтня 2005 року №148/29-014-2 (арк. справи 11).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків у строки, визначені законом, повинні подавати до податкового органу декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 20 квітня 2010 року №9001258563 на суму 44531,00 грн., від 20 травня 2010 року №9001922327 на суму 20547,00 грн., від 18 червня 2010 року №9002261556 на суму 21419,00 грн., якими відповідач самостійно визначив суму податкових зборів (арк. справи 15-20). Відповідачем частково було сплачено суму боргу по декларації від 20 квітня 2010 року №9001258563 у сумі 5526,26 грн. Таким чином сума заборгованості складає 80970,74 грн., про що свідчить розрахунок суми кредиторських вимог (арк. справи 6).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків в строки, встановлені статтею 5 даного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/18 від 05 червня 2008 року на суму 33285,91 грн. та другу податкову вимогу №2/22 від 07 липня 2008 року на суму 55119,05 грн., які були отримані представником відповідача (головним бухгалтером) особисто (арк. справи 10).

У звязку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийнято, відповідно до статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 2 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, рішення №6/24-012-1 від 07 серпня 2008 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 13).

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобовязань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що свідчать матеріли справи, зокрема зворотній бік облікової картки платника.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-61, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 80970,74 грн. (вісімдесят тисяч девятсот сімдесят гривень, 74 коп.) задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав» (код ЄДРПОУ 00196167) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 80970,74 грн. (вісімдесят тисяч девятсот сімдесят гривень, 74 коп.) на р/р №31110029700084, код платежу 14010100 отримувач: Державний бюджет, банк отримувач ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код 34687305.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 вересня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова у повному обсязі складена 06 вересня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.